Постанова № 6529347, 31.08.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2009 р.                                                                                 № 2а - 2609/09/1470

м. Миколаїв

17:05

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва

(вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030)

до відповідачаФармацевтичної фабрики –підприємства обласної комунальної власності

(вул. Велика Морська, 71, м. Миколаїв, 54001) за участю представників: прокурор: Давиденко А.В.

від позивача: Задверняка К.Д.

від відповідача: не з’явився про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій на загальну суму 42498,94 гривень, - В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 42498,94 гривень. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображені свої зобов’язання у розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2008 – квітень 2009 року на загальну суму 52560,31 гривень. Але незважаючи на це, відповідач зазначену суму зобов’язань по внескам до Пенсійного фонду України не сплатив, у зв’язку із чим позивачем до відповідача застосовано фінансові санкції та нараховано пеню на загальну суму 62,26 гривень. Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з’явився двічі, причин неявки не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов’язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки

У такому випадку суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обов’язки щодо явки до суду.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 (далі за текстом - Закон № 1058), відповідач, як страхувальник повинен самостійно обчислювати страхові внески застрахованих осіб, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення), або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

Окрім цього, відповідно до ч.6 ст.20 Закону № 1058 відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

          20.01.09 р. відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2008 року»в якому ним самостійно відображена заборгованість по страховим внескам у сумі 12327,32 гривень (арк.спр.13), 20.02.09 р. - «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2009 року», в якому ним самостійно відображена заборгованість по страховим внескам у сумі 10802,69 гривень (арк.спр.11), 20.03.09 р. - «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2009 року», в якому ним самостійно відображена заборгованість по страховим внескам у сумі 11616,49 гривень (арк.спр.10), 20.04.09 р - «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2009 року»- у сумі 8634.48 гривень(арк.спр.9) та 20.05.09 р - «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень 2009 року»- у сумі 9179,33 гривень(арк.спр.8).

          Окрім цього, рішенням начальника управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва № 569 від 29.03.09 (арк.спр.14) до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 58,50 гривень та нараховано пеню в розмірі 3,76 гривень.

У зв’язку з вищевикладеним за відповідачем, з урахуванням часткового погашення страхових внесків у сумі 10205,42, обліковується недоїмка із внесків та штрафних санкцій, у т. ч. пені, у загальній сумі 42498,94 гривень, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог (арк. спр. 6).

В порядку, передбаченому ч.3 ст.106 Закону № 1058, позивачем була виставлена вимога про сплату недоїмки № Ю 110/4 від 05.06.09 (арк. спр. 22), яка отримана відповідачем під розпис, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 22).

Правом на оскарження вимоги до суду, в порядку передбаченому ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідач не скористався, доводів щодо її необґрунтованості не надав, її законність не заперечував ні під час цього судового розгляду, ні раніше.

Таким чином, вимога про сплату недоїмки, відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є узгодженою.

Станом на час подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у т.ч. штрафу та пені, на загальну суму 42498,94 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно зі ст.58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб’єктом владних повноважень та повноважений звертатися з позовом до адміністративного суду (ст.ст.4, 17 КАС України).

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фармацевтичноїфабрики – підприємства обласної комунальної власності (вул. Велика Морська, 71, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 01973354) на користь управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій на загальну суму 42498,94 гривень (сорок дві тисячі чотириста дев’яносто вісім гривень дев’яносто чотири копійки).

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 03.09.09

Суддя В.В. Біоносенко