Ухвала суду № 65292888, 14.03.2017, Миронівський районний суд Київської області

14.03.2017 Єдиний унікальний № 371/1212/16-ц

Провадження № 2-з/371/10/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

В провадження Миронівського районного суду з 26 жовтня 2016 року перебуває цивільна справа в якій позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, спричиненої ушкодженням його здоровя.

13 березня 2017 року позивач подав заяву про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно відповідача ОСОБА_2, та заборони його відчуження.

Заяву обґрунтував тими обставинами, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач не бажає відшкодувати завдані збитки, існує ризик відчуження належного йому нерухомого та рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи.

У статті 152 ЦПК України закріплено види забезпечення позову та обмеження щодо їх застосування. Згідно з положеннями частини 1 статті 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд також повинен керуватися конкретними обставинами справи, враховуючи також і обґрунтування своєї заяви ініціатором забезпечення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач вказав причини, у звязку з якими потрібно його забезпечити.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обовязок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобовязаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

При прийнятті заходів забезпечення позову перевірка аргументованості заяви про забезпечення позову, є обовязковою.

Встановлено, що між сторонами дійсно виник спір. Ціна позову складає 300000 гривень. Вказану суму коштів позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Заявник вказав на припущення щодо обставин, які несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Проте обєктивних обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, заявник не зазначив.

Заявник у поданій заяві зазначив майно, яке на праві власності належить відповідачу, надав докази його наявності.

Згідно Інформаційної довідки № 65991229 від 17.08.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за ОСОБА_2 зареєстровано 2/3 частини житлової квартири під номером 54 по вулиці Ухтомського, 28 міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Відповідач також є власником легкового автомобіля «Шевроле Авео», 2008 р.в., д.н.з. «АА 3914 НЕ», що підтверджується довідкою Головного сервісного центру МВС України № 31/27-3506 від 30.11.2016.

Заявник не зазначив вартості належного відповідачу майна. Дані обставини позбавляють можливості вирішити питання щодо забезпечення позову з урахуванням співмірності позовних вимог.

Заявляючи вимогу про арешт всього належного відповідачу нерухомого та рухомого майна, заявник не вказав конкретне майно, яке підлягає арешту, та на яке має розповсюджуватися заборона його відчуження.

Заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України. Такі наслідки безпосереднього не випливають із суті спору.

Вказані обставини є підставою для відмови у вжитті заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук