Ухвала суду № 65292788, 14.03.2017, Миронівський районний суд Київської області

14.03.2017 Єдиний унікальний № 371/324/17

Провадження № 1-кс/371/136/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

14 березня 2017 року м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участю:

слідчого Малішенка П.В.,

з секретарем Січкаренко Я.О.,

розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017110220000108, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 185 ч. 3 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Клопотання про арешт майна подано слідчому судді 13 березня 2017 року.

Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання.

Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що вніч з 07 на 08 березня 2017 року невстановлена особа здійснила крадіжку належних ОСОБА_1 речей у виді металевого візка, металевої бочки та колючої проволоки з приміщення прибудови до сараю, розташованого на прибудинковій території будинку під номером АДРЕСА_1.

Викрадене майно у виді саморобного металевого візка слідчому на його пропозицію добровільно передав громадянин ОСОБА_2

Вказана річ оглянута слідчим та долучена до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ. За позицією слідчого переданий матеріальний об'єкт має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, підлягає арешту.

За положеннями ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та долучені до матеріалів клопотання документи, виклав обставини кримінального правопорушення, вказав на майно, яке підлягає арешту, та спосіб його отримання.

Власник майна, про арешт якого заявлено клопотання, про розгляд клопотання повідомлена телефонограмою, в судове засідання не з'явилася. Її неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Оцінка наданих матеріалів та доводи слідчого вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 вказаної статті метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 даної норми встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

10 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110220000108 внесені відомості про кримінальне провадження за ст. 185 ч. 3 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР була заява ОСОБА_1 про факт таємного викрадення належного їй майна шляхом проникнення до господарського приміщення, володільцем якого вона являється.

В ході досудового розслідування встановлено, що вніч з 07 на 08 березня 2017 року невстановлена особа здійснила крадіжку належних ОСОБА_1 речей у виді металевого візка, металевої бочки та колючої проволоки з приміщення прибудови до сараю, розташованого на прибудинковій території будинку під номером АДРЕСА_1.

Потерпіла ОСОБА_1 виявила крадіжку 10.03.2017.

Обставини виявлення крадіжки та ознаки майна, що було викрадено, потерпіла повідомила 13.03.2017, що підтверджується протоколом допиту потерпілої.

В ході досудового розслідування встановлено, що ймовірно крадіжку вчинив ОСОБА_3, який викрадене майно реалізував ОСОБА_2

З показів свідка ОСОБА_2 вбачається, що 08 березня 2017 року за місцем здійснення ним підприємницької діяльності по вулиці Корсунська, 10, він придбав у знайомого ОСОБА_3 металевий візок, металеву бочку та колючу проволоку за кошти в сумі 200 грн. Дані обставини підтверджені протоколом допиту ОСОБА_2 від 12.03.2017.

12.03.2017 ОСОБА_2 добровільно передав слідчому саморобний металевий візок.

Вказаний матеріальний об'єкт був оглянутий слідчим, його ознаки детально зафіксовані в протоколі огляду від 12.03.2017.

Вказана річ долучена до матеріалів кримінального провадження та передана на відповідальне зберігання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути, в тому числі, майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.

Згідно приписів ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Матеріальний об'єкт, який передано слідчому, оглянуто ним і долучено до матеріалів кримінального провадження, має статус тимчасово вилученого майна, є таким, щодо якого існують достатні підстави вважати, що він є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, в розумінні ст. 98 КПК України може бути використаний як доказ вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Вказане майно ймовірно належить ОСОБА_1, яка в ході досудового розслідування має статус потерпілої у кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна у кримінальному провадженні є запобігання можливості його приховування, передачі чи відчуження.

Вказані з'ясовані обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Миронівського ВП ГУНП в Київській області Малішенка Павла Володимировича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні Піголем Романом Володимировичем, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017110220000108, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 185 ч. 3 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на добровільно переданий слідчому громадянином ОСОБА_2 матеріальний об'єкт: саморобний металевий візок.

Згідно положень статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя Л.О. Капшук