Ухвала суду № 65291723, 14.03.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1298/17

Провадження № 1-КП/359/185/2017

У Х В А Л А

14 березня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Туманової К.Л.,

за участю прокурора Баклана В.М.,

за участю захисника ОСОБА_1,

за участю обвинуваченого ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Поліщук А.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110100002281 від 13.11.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зелений Барвінок Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, непрацюючого, з неповною середньою освітою, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 18.10.2012 р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців; 18.12.2013 р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 20.05.2014 р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 24.07.2014 р. на підставі ст. ст. 6, 9, 11 ЗУ "Про амністію" скорочено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на ? частину,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив :

17.02.2017 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110100002281 від 13.11.2016 року, щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Ухвалою судді від 20.02.2017 року було призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

Потерпіла сторона ТОВ "Експансія" та її представник, який діє на підставі довіреності від 01.11.2016 р., ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду кримінального провадження повідомлені належним чином.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду.

Захисник ОСОБА_1 заперечував щодо призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, та вважав за необхідне повернути обвинувальний акт до Бориспільської місцевої прокуратури, у зв'язку з, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. При цьому, також зазначив, що він брав участь під час досудового розслідування даного кримінального провадження. Однак, не зважаючи на це, в ході відкриття йому матеріалів кримінального провадження, слідчим було надано доступ не до всіх документів, а лише до певної частини. Зокрема з постановою про призначення судової товарознавчої експертизи та висновком експерта за результатами її проведення він не ознайомлювався.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні повністю підтримав думку свого захисника, а тому також заперечував щодо призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, з підстав, які вказав його захисник.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Так, у п. 5 Узагальнення про судову практику забезпечення права на захист у кримінальному провадженні від 01.07.2015 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначив, що судам під час підготовчого судового засідання слід ретельно перевіряти дотримання органами досудового розслідування вимог ст. 291 КПК. У деяких випадках недотримання ст. 291 КПК ставить під сумнів законність прийнятого судового рішення у кримінальному провадженні.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, зокрема як повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості:1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Зміст обвинувального акту, порядок його складання та затвердження, а також які документи долучаються до нього визначені ст. 291 КПК України, однак за переконанням суду, органом досудового розслідування вимоги ст. 291 КПК України виконані не в повному обсязі, у зв'язку з чим обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам даної норми кримінального процесуального закону.

Як вбачається з обвинувального акту, в ньому зазначено як обставину, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_2 - вчинення злочину повторно.

В той же час, частина 4 ст. 67 КК України містить заборону щодо врахування будь-якої з обставин, що обтяжує покарання, якщо така передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію. Правова кваліфікація дій ОСОБА_2 визначена слідчим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно. Отже, така обтяжуюча покарання обставина, як вчинення злочину повторно, передбачена як кваліфікуюча ознака злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 З огляду на це зазначення цієї кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як обставини, яка обтяжує покарання є неприпустимим, у зв'язку з чим зазначення її в обвинувальному акті судом визнається як порушення п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Крім того, як зазначалося вище, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Так, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Зазначені обставини, відповідно до вимог ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані слідчим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України. Так, крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом і обов'язковими суб'єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив та корислива мета, тобто обов'язковими її ознаками є матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна.

Як вбачається з обвинувального акта в ньому слідчим зазначено, що потерпілому ТОВ "Експансія" кримінальним правопорушенням була завдана майнова шкода, яка відшкодована. В той же час не зазначено розмір завданої шкоди. Тобто в даному випадку всі вказані обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають встановленню та доказуванню, в обвинувальному акті викладені в загальному виді, оскільки слідчим не зазначено точний розмір завданої майнової шкоди, що не дає змогу визначити конкретні обставини обвинувачення пред'явленого ОСОБА_2

Ці обставини в сукупності вказують на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КК України, оскільки в порушення вимог п. 6, п. 7 ч. 2 даної статті, він не містить всіх обов'язкових елементів, а саме не зазначено обставини, які обтяжують покарання, оскільки вказана слідчим обставина - повторно, є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а не обтяжуючою; також відсутній розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у зв'язку з чим обвинуваченому пред'явлене неконкретне обвинувачення.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, у передбаченому законом порядку, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Необхідність дотримання норм процесуального закону щодо змісту обвинувального акту є передумовою дотримання гарантованого права обвинуваченого на захист. Європейський суд з прав людини у справі "Абрамян проти Росії" від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі "Камасінскі проти Австрії" № 9783/82). Право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", а також "Даллос проти Угорщини"). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, його правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Із урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності конкретного висунутого обвинувачення, порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, в тому числі і право на захист.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування.

Статтею 109 КПК України передбачено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

У порушення вимог ст. 109 КПК України, у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не містяться в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування - її номер, найменування та час проведення (дата і часовий відрізок), зокрема, відомості про роз'яснення процесуальних прав та обов'язків підозрюваному ОСОБА_2 Також, у реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено, що у даному кримінальному провадженні приймав участь захисник, а саме постанова про призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням від 14.11.2016 р., однак не зазначено, що у даному кримінальному провадженні приймав участь захисник ОСОБА_1, відсутні данні про ознайомлення захисника ОСОБА_1 з матеріалами досудового розслідування.

Невнесення до реєстру матеріалів досудового розслідування вищевказаних даних, тягне за собою невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України.

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а тому останній підлягає поверненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 109, 110, 291, 314, 315, 316, ч. 2 ст. 369, ст. 370, ч. 3 ст. 371, ст. 372, 395 КПК України, суд

постановив:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110100002281 від 13.11.2016 року, щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, - повернути прокурору Бориспільської місцевої прокуратури.

Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом семи днів з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя Бориспільського

міськрайоного суду К.Л. Туманова