Рішення № 65291415, 02.02.2017, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1044/15-ц

Провадження № 2/484/4/17 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Фартушняк Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, Комунального підприємства «Первомайське МБТІ», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

19.03.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, Комунального підприємства «Первомайське МБТІ», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради депутатів трудящихся від 10.06.1975 року №515 йому дозволено будівництво житлового будинку на земельній ділянці в АДРЕСА_1 без виділення в окреме домоволодіння.

11.06.1975 року на підставі вищезазначеного рішення та генплану, техніком технічної групи по справам будівництва і архітектури була проведена розбивка житлового будинку розміром 6,0х9,0 з верандою розміром 2,5х6,0 по АДРЕСА_1 в користування забудовника. 25.08.1975 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на проведення будівельних робіт на будівництво житлового будинку за номером 450. Згідно Акту прийомки в експлуатацію закінченого будівництва житлового будинку і господарських споруд індивідуального забудовника, затвердженого рішенням виконкому Первомайської міської ради народних депутатів від 06.10.1999 року № 551, ОСОБА_1 здав в експлуатацію побудований ним житловий будинок з верандою відповідно до дозволу на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в місті Первомайську Миколаївської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання чинності.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення цього Кодексу застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Норми ЦК УРСР 1963 року, Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року, визначали, що право власності громадян на новостворене майно виникало з моменту прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року.

Обов'язкову державну реєстрацією прав на нерухоме майно та момент виникнення на нього права власності саме з цього часу законодавець пов'язує лише з прийняттям нового ЦК України (ст.ст. 331,182), зокрема, із 3 серпня 2004 року, з часу набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-ІV (далі - Закон № 1952).

Так, ч. 3 ст. 3 Закону № 1952 передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, зокрема за умови, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової державної реєстрації таких прав (ч.4 ст. 3 Закону № 1952).

Таким чином, у ОСОБА_1 виникло право власності на житловий будинок (позначений на плані літ. Аж1) по АДРЕСА_1 в місті Первомайську Миколаївської області з 06.10.1999 року. Однак, згідно ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 03.02.2015 року, ОСОБА_1 стало відомо, що за ОСОБА_2 29.07.2009 року зареєструвала право власності на все домоволодіння АДРЕСА_1 Миколаївської області, яке складалося з двох житлових будинків (позначених на плані літ. Аж та літ. А1-ж), загальною площею 82,7 кв.м, жилою площею 55,3 кв.м, загальною інвентарною вартістю 32548 грн.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 391 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, на думку позивача на даний час безпідставна реєстрація права власності на житловий будинок (позначений літ. А1-ж), що знаходиться на земельній ділянці №5 по АДРЕСА_1 в місті Первомайську Миколаївської області незаконно позбавила ОСОБА_1 права власності на належний йому житловий будинок.

Представник позивача в судове засідання надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Від представника відповідача виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області на адресу суду надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, просив прийняти рішення на розсуд суду.

Від відповідача комунального підприємства «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» на адресу суду надійшла заява з проханням слухати справу за відсутності представника, просив прийняти рішення на розсуд суду.

Від представника відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі в зв'язку з необґрунтованістю та невідповідністю обраного способу захисту прав у правовідносинах, що склалися між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, зокрема ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень та скасування державних актів, оглянувши реєстраційні справи МБТІ №159, 1223, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 в місті Первомайську Миколаївської області вперше була виділена під забудову житлового будинку батьку позивача та відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у 1951 році (договір на право забудови від 26.11.1951 року). Побудований житловий будинок він ввів в експлуатацію 11.09.1962 року згідно акту приймальної комісії, затвердженого рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 11.09.1962 року.

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради депутатів трудящихся від 10.06.1975 року № 515 позивачу надано дозвіл, за згодою його батька, на будівництво другого житлового будинку, без виділення в окреме домоволодіння, на земельній ділянці, яка знаходилась у законному користуванні та була раніше виділена його батьку під забудову за вказаною адресою.

На підставі вказаного рішення позивач отримав дозвіл № 450 від 25.08.1975 року на виконання будівельних робіт по будівництву нового житлового будинку, розміром 6,0х9,0 з верандою розміром 2,5х6,0 м., який побудував у 1999 році.

06.10.1999 року рішенням виконкому Первомайської міської ради № 551 затверджено Акт прийому в експлуатацію збудованого ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Свідоцтво на право власності на житловий будинок позивач не отримав, він постійно проживає в Російській Федерації та згідно копії паспорта є її громадянином.

Батько позивача помер у 1988 році, спадщину після його смерті прийняла лише дружина померлого - ОСОБА_5, яка отримала 27 липня 1989 року у Першій Первомайській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після його смерті та свідоцтво про право власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя на житловий будинок по АДРЕСА_1

До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, збудований позивачем житловий будинок, не входив, оскільки закінчений будівництвом та введений в експлуатацію лише 6 жовтня 1999 року.

ОСОБА_5 все своє майно на випадок смерті заповіла донці, відповідачці ОСОБА_2

16 липня 2009 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Свідоцтво видане державним нотаріусом Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Усатюк Л.В. В свідоцтві зазначено, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться один житловий будинок (глина), загальною площею 41,8 кв.м, житловю 27,9 квм, на плані за літ. - Аж, сарай глина - за літ. Б, гараж цегла - за літ В, літня кухня цегла - за літ. Г, погріб бут - за літ Д, огорожа штахет -1-2. Оцінка спадкового майна загальною вартістю 18 350 грн.

За даними технічного паспорту, складеного 4 листопада 1989 року Первомайським МБТІ та виданого ОСОБА_5, на якому 29 липня 2009 року здійснено відмітки про його переоформлення на ОСОБА_2, вбачається, що на спірній земельній ділянці знаходиться два житлових будинки під літерами «Аж» та «А1-ж», інші господарські споруди, загальною інвентарною вартістю 32548 грн. станом на 23 червня 2009 року.

Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 20 січня 2015 року за ОСОБА_2 на підставі вказаного свідоцтва, 29 липня 2009 року зареєстровано право власності на все домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається із двох житлових будинків, загальною площею 82,7 кв.м, житловою 55,3 кв. м, загальною інвентарною вартістю 32 548 грн.

Як повідомило суду КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» відповідно до інвентарної справи № 159 об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 складається житлового будинку А-ж - загальною площею 40,3 кв.м. та житлового будинку А1-ж - загальною площею 41,8 кв.м., сараю - Б, гаражу - В, літньої кухні - Г, погрібу - Д, огорожі. 29.07.2009 року була здійснена державна реєстрація прав власності за вищезазначеною адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Первомайською держнотконторою Миколаївської області від 16.07.2009 року. Згідно документа до складу спадкового майна увійшли: житловий будинок - А-ж, сарай - Б, гараж- В, літня кухня - Г, погріб - Д, огорожа. Відповідно житловий будинок - А1-ж, дозвіл на будівництво якого було видано ОСОБА_1 та введено в експлуатацію, про що свідчить акт прийомки в експлуатацію затверджений рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради народних депутатів № 551 від 06.10.1999 року, не ввійшов до складу спадкового майна. Будинок - А1-ж виділено в окремий об'єкт на підставі рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 338 від 15.07.2013 року та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1

Вважає, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 була здійснена відповідно до норм закону які діяли на той час.

У вересні 2014 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся з позовом до ОСОБА_2 та Первомайської міської ради про визнання незаконними рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.11.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 03.02.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Апеляційний суд Миколаївської області зокрема послався на наступне.

Право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається із двох житлових будинків, зареєстровано за ОСОБА_2 Вимог щодо оспорювання цього права позивач не заявляв.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 11 ЦПК України), а право визначити підстави та предмет позову належить виключно позивачу.

5 грудня 2011 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0604 га за вказаною адресою з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення № 3, 13-ої сесії 6 скликання Первомайської міської ради від 29 серпня 2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу земельної ділянки їй у власність.

Спірна земельна ділянка раніше у власності спадкодавця не перебувала.

У липні 2012 року позивач звернувся до міської ради із заявою про оформлення за ним права власності на закінчений у 1999 році будівництвом житловий будинок, однак йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. ст. 80-81 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних земельних правовідносин, ОСОБА_2 отримала оспорюваний позивачем державний акт на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

При цьому, передаючи у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку, Первомайська міська рада діяла у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних правовідносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та інше.

За такого, відсутній факт порушення відповідачами дійсних прав чи інтересів позивача, які б підлягали захисту судом у спосіб, визначений ним та законами України ( ст. ст. 3,4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України).

Крім того, як наголосив Апеляційний суд, Земельним Кодексом України не передбачено набуття іноземними громадянами та особами без громадянства права на безоплатне придбання земельних ділянок, що належать до державної і комунальної власності. Вони також не мають і права на приватизацію земельних ділянок, що раніше надавалась їм у користування.

Як визначено ст. 60 ЦПК України сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, державна реєстрація права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається із двох житлових будинків, за ОСОБА_2, була здійснена 29.07.2009 року цілком законно.

За такого, суд вважає, що підстав для задоволення вимог позивача, у тому вигляді як вони заявлені - немає, а тому, виходячи із вищевикладеного слід відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, Комунального підприємства «Первомайське МБТІ», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на домоволодіння, що розташоване за адресою в місті Первомайську Миколаївської області по АДРЕСА_1, яке складається з двох житлових будинків загальною площею 82,7 кв. м та житловою площею 55, 3 кв. м., проведену Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації 29.07.2009 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.07.2009 року, виданого Першою Первомайською держнотконторою, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а якщо було подано, то після перегляду справи судом апеляційної інстанції, в разі якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: