Рішення № 65289883, 14.03.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

н/п 2/0274/438/17

справа № 274/5892/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2017 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі Павлюк - Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства "ОСОБА_3" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок ушкодження автомобіля TOYOTA LAND CRUSER 150 номерний знак НОМЕР_4 в розмірі 110078.68 гривень, судовий збір в розмірі 1651.20 гривень, та витрати на проведення експертно-автотоварознавчого дослідження у розмірі 1050 гривень.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 27.10.2016 року о 12 год. 15 хв. на перехресті вулиць Санаторна та Житомирська у м. Бердичеві Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля TOYOTA LAND CRUSER 150 номерний знак НОМЕР_4, що належить ПП «ОСОБА_3» під керуванням водія ОСОБА_3. ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Стосовно якого складено адміністративний протокол та матеріали про адмінправопорушення за ст. 124 КУпАП спрямовані до суду. На даний час рішення у справі не прийнято. Загальна сума матеріальних збитків завданих позивачу внаслідок ДТП становить 110078.68 гривень.

В судове засідання представник позивача не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до ст.ст. 74-76 ЦПК України через оголошення у пресі. Про причини неявки суд не повідомили. Заяв про розгляд справи в їх відсутності до суду не надали.

В зв"язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

З"ясувавши обставини справи, на засадах змагальності, як того вимагає ст. 10 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що автомобіль TOYOTA LAND CRUSER 150 номерний знак НОМЕР_4 належить ПП «ОСОБА_3» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 і закріплений за ОСОБА_3, що підтверджується випискою із наказу № 41 від 23.12.2015 року(а.с. 11).

27.10.2016 року о 12 год. 15 хв. на перехресті вулиць Санаторна та Житомирська у м. Бердичеві Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля TOYOTA LAND CRUSER 150 номерний знак НОМЕР_4, що належить ПП «ОСОБА_3» під керуванням водія ОСОБА_3, що підтверджується довідкою № 104881499 про дорожньо - транспортну пригоду, схемою огляду місця ДТП(а.с. 7, 8).

ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, дана обставина сторонами не оспорюється.

Автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE номерний знак НОМЕР_3, належить ОСОБА_1, даний факт сторони не оспорюють.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль TOYOTA LAND CRUSER 150 номерний знак НОМЕР_4, отримав механічні пошкодження, що підтверджується протоколом огляду транспортних засобів(а.с. 9).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 417 від 21 листопада 2016 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля TOYOTA LAND CRUSER 150 номерний знак НОМЕР_4 складає 160078 гривен 68 копійок(а.с. 12 - 37).

Вартість проведення експертного автотоварознавчого дослідження складає 1050 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт № 417 від 22.11.2016 року, та копією рахунку № 417 від 21.11.2016 року(а.с. 39-40).

ПП «ОСОБА_3» застрахувало свою цивільну відповідальність у ПРAT «Страхова група «ТАС». Згідно страхового поліса № АІ/8479588 страхова сума за шкоду заподіяну майну складає 50000 гривень(а.с. 10).

Оскільки власник автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 свою цивільну відповідальність не застрахував, ПП «ОСОБА_3» у відповідності до ст.ст. 35, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернулося із заявою до МТСБУ про виплату страхового відшкодування у розмірі 50000 гривень.

Тому, позивач до відповідачів пред'явив позов про відшкодування збитків у розмірі 110078 грн. 68 коп. (160078, 68 грн - 50000,00 грн.).

Визначаючи розмір матеріальних збитків, які були заподіяні позивачу, суд вважає, що стягненню підлягає шкода в розмірі 110078,68 грн., оскільки відповідачами доказів на її спростування не надано.

Згідно вимог ч. 3 ст. 386 Цивільного Кодексу України(далі ЦК України), власник права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Речовими правами на чуже майно є право володіння(п. 1 ч. 1 ст. 395 ЦК України).

У відповідності до частини 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1187 ЦК України встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вирішуючи питання про притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст. 1187 ЦК України, слід визначити дві основні ознаки володільця: юридичну та матеріальну (фактичну).

Юридична ознака володільця полягає в тому, що володільцем визнається тільки та особа, яка на відповідних правових підставах володіє об'єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку.

У свою чергу матеріальна або фактична ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) небезпечними об'єктами. У разі, якщо управління небезпечним об'єктом передається третій особі без належного юридичного оформлення (наприклад, управління транспортним засобом без оформлення довіреності), вважається, що об'єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця, і саме він нестиме відповідальність за заподіяну шкоду. Тобто, як правило, обидві ознаки володільця небезпечного об'єкта повинні мати місце, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE номерний знак НОМЕР_3, є ОСОБА_1.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів завдані йому майнові збитки.

А відповідно до ч. 4 ст. 1187 ЦПК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, іншим об»єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода завдана діяльністю щодо використання, зберігання або утримання, відшкодовується ним спільно, у часті, яка визначається за рішенням суду.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо не доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини.

Аналогічні вимоги зазначені і в пункті 9 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.04.2013 року № 4 „ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки".

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, 27.10.2016 року о 12 год. 15 хв. на перехресті вулиць Санаторна та Житомирська у м. Бердичеві Житомирської області, керуючи автомобілем JEEP GRAND CHEROKEE номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, порушив вимоги пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого сталося ДТП, в результаті якої автомобіль TOYOTA LAND CRUSER 150 номерний знак НОМЕР_4отримав механічні пошкодження, тобто, на думку суду, ОСОБА_2 вільно заволодів транспортним засобом в зв»язку з недбалістю власника транспортного засобу - ОСОБА_1, який не надав суду доказів, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, щодо звільнення його від відповідальності за заподіяну дану шкоду.

Тому суд вважає, що завдану позивачу майнову шкоду слід стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 у частці.

Визначаючи частки заподіяної відповідачами шкоди суд врахував обставини, що мають істотне значення - ступень вини володільця об»єкта у недбалому ставленні до його зберігання, величину завданої шкоди.

Враховуючи вище наведенні обставини, суд вважає, що в даному випадку є провина ОСОБА_1, та визначає ступінь його вини в об»ємі 40 відсотків, у зв»язку з чим, беручи до уваги, що безпосереднім винуватцем створення аварійно-небезпечної ситуації на дорозі, що призвело до зіткнення транспортних засобів та завдання пошкодження майна позивача, є ОСОБА_2, суд визначає його ступінь вини в об»ємі 60 відсотків.

При винесенні рішення судом було взято до уваги докази надані позивачем і його представником, оскільки відповідачі не надали суду жодного доказу, що звільняє їх від відповідальності, хоча судом така можливість їм була надана.

А тому, суд приходить до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2, позивачу було завдано матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням його автомобіля у розмірі 110078,68 грн., в зв"язку з тим, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є ОСОБА_1, позовні вимоги про стягнення з відповідачів цієї суми є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати.

Так, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1651.20 грн., оскільки його понесення підтверджено документально(а.с. 2 - 3), та відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 ЦПК України витрати на проведення експертно-автотоварознавчого дослідження у розмірі 1050 гривень(а.с. 39-40).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 79, 84, 88, 169, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України; ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "ОСОБА_3" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства "ОСОБА_3" матеріальну шкоду в розмірі 44031.47 гривень, витрати на проведення експертно-автотоварознавчого дослідження у розмірі 660.40 гривень, та судовий збір у розмірі 420 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства "ОСОБА_3" матеріальну шкоду в розмірі 66047.21 гривень, витрати на проведення експертно-автотоварознавчого дослідження у розмірі 990.60 гривень, та судовий збір у розмірі 630 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Головуючий: О.В. Замега