Ухвала суду № 65289067, 14.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 147/1478/15-ц Провадження № 22-ц/772/592/2017Головуючий в суді першої інстанції Волошин І. А.Категорія 23Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

За участю секретаря: Безрученко Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника приватного підприємства Агропромислова фірма «Іззія» - Спесивцева Вадима Валерійовича на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Агропромислова фірма «Іззія», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмортранс 1» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма Іззія» (далі ПП «Агрофірма Іззія») про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та відповідачем 05.05.2004 року, зареєстрованого 10.05.2007 року Вінницькою регіональною філією Центр ДЗК, площею 2, 9020 га, яка знаходиться на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Позовні вимоги, з урахуванням уточнень підстав позову, обґрунтовувала тим, що ПП «Агрофірма Іззія» не виконує з 2010-2015 року свого обов'язку по сплаті орендної плати, крім того 22.02.2013 року уклало договір з ТОВ «Торгмортранс 1» про спільний обробіток землі, згідно з яким передало земельну ділянку, належну позивачу третій особі, на яку і було покладено обов'язок по сплаті орендної плати. Будь-якої згоди на передачу земельну ділянки та обов'язку виплачувати орендну плату іншим особам позивач не надавав, орендну плату від ТОВ «Торгмортранс 1» не отримував. На підставі того, що відповідач порушив істотні умови договору, є підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року до участі в справі залучено ТОВ «Торгмортранс 1» як співвідповідача.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2017 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 05 травня 2004 року між ОСОБА_3 та ПП «Агропромислова фірма «Іззія», зареєстрований 10.05.2007 року Вінницькою регіональною філією Центр ДЗК - запис №040780600295, згідно якого ОСОБА_3 передала в оренду ПП «Агропромислова фірма «Іззія» земельну ділянку, загальною площею 2,9020 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка знаходиться на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Стягнуто з ПП «Агропромислова фірма «Іззія» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 487грн.20коп.

В апеляційній скарзі представник ПП Агропромислова фірма «Іззія» - Спесивцев В.В. просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначав, що відповідачем належним чином виконано умови договору оренди землі, крім того, предмет спору у даній справі відсутній, оскільки договір оренди землі від 05 травня 2004 року було достроково розірвано на підставі угоди сторін від 15 вересня 2016 року, тобто до вирішення справи судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник ПП «Агропромислова фірма «Іззія» - Спесивцев В.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав, зазначених в ній, просив суд її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що примірник угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 15 вересня 2016 року у позивача ОСОБА_3 відсутній і про її існування не відомо. Просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник співвідповідача ТОВ «Торгмортранс 1» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, пред'явлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 2,9020га, що розташована на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Тростянецької РДА від 26.12.2003 року №346 (а.с.6).

05 травня 2004 року між ОСОБА_3 та ПП АФ «Іззія» укладено договір оренди землі строком дії 20 років, який зареєстровано 10.05.2007 року у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за №040780600295, відповідно до якого ОСОБА_3 передала ПП АФ «Іззія» належну їй земельну ділянку (а.с.7-9).

Пунктами 9 та 11 договору оренди землі від 05.05.2004 року, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, послугами, натуроплатою, перші два роки 1 %, що складає 327,39 грн., далі не менше 1,5 % від вартості паю, що складає 491,08 грн. Орендна плата вноситься у строк до 15 листопада поточного року і не пізніше.(а.с.7).

Відповідно до розділу «Інші права та обов`язки сторін» вищевказаного договору оренди землі, одним із обов'язків орендаря є своєчасне внесення орендної плати в термін, визначений договором.

Орендар має право використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд у відповідності до мети , обумовленої у договорі.

22 лютого 2013 року між ПП «Агрофірма «Іззія» та ТОВ «Торгмортранс 1» було укладено в простій письмовій формі договір про спільний обробіток землі, згідно з яким сторони домовилися про спільний обробіток землі земельних ділянок, які знаходяться у володінні (оренді) ПП «Агрофірма «Іззія» та розташовані на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області строком на три роки. ПП «Агрофірма «Іззія» зобов'язалася надати 250 земельних ділянок згідно Додатку №1 у визначених межах для подальшого спільного використання площею 807,2896 га, а ТОВ «Торгмортранс 1» зобов'язувалась виконати весь комплекс агротехнічних робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур та сплатити орендну плату власникам земельних ділянок в розмірі не менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок згідно Додатку 1. (а.с. 79-81).

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України щодо загальних положень про договір, Земельного кодексу України, а також Законом України «Про оренду землі».

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно вимог ч. 3 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинні йна момент укладення договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. (ст.14 Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частини 1 статті 24 вказаного вище Закону орендодавець, зокрема, має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п. 35 договору умовою розірвання договору в односторонньому порядку є несвоєчасна виплата орендної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог представником відповідача ПП АФ «Іззія» суду не доведено належними та допустимими доказами виконання свого обов'язку по сплаті орендної плати за період з 2013-2015 року.

Частиною 2 ст. 64, ч. 2 ст. 59 ЦПК України встановлено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані ПП «Агрофірма «Іззія» копії видаткових касових ордерів від 07.11.2014, від 11.11.2013, 12.11.2015 про виплату ОСОБА_3 орендної плати не є належними допустимими доказами у даній справі.

Витребувані судом першої інстанції відповідно до ухвали від 19.09.2016 оригінали вказаних документів не були надані відповідачем.

Позивачем заперечується як факт обізнаності про передачу земельної ділянки для обробітку ТОВ «Торгмортранс 1», так і факт отримання від останніх орендної плати.

Згідно з відповіді ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07.10.2016 року №6943 сум нарахованого та виплаченого доходу, утриманого та перерахованого ПДФО стосовно фізичних осіб, зокрема ОСОБА_3, за період з 2013-2105 років ТОВ «Торгмортранс 1» не відображено (а.с.163).

Позивач своєї згоди на передачу земельної ділянки та обов'язку виплачувати орендну плату ПП «АФ «Іззія» іншим організаціям та підприємствам не надавав, так само як і не передбачено це умовами договору оренди земельної ділянки.

Водночас матеріалами справи не підтверджено, які саме земельні ділянки були передані ПП «Агрофірма «Іззія» ТОВ «Торгмортранс 1» на підставі договору від 22 лютого 2013 року, оскільки Додаток №1 до договору з переліком земельних ділянок відсутній.

Таким чином відповідачем не підтверджено, що саме земельна ділянка ОСОБА_3 була передана для обробітку ТОВ «Торгмортранс 1».

Крім того, орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (стаття 25 Закону № 161-XIV), а орендодавець, відповідно до частини першої статті 24 Закону № 161-XIV, має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Верховним Судом України висловлено правову позицію в постанові від 12.02.2014 року у справі № 6-166цс13 про те, що виходячи зі змісту статей 24 та 25 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ст. 32 Закону № 161-XIV.

Доводи відповідача про те, що самим орендодавцем чиняться перешкоди орендарю у використанні земельної ділянки, оскільки з 2010 року ПП «Агрофірма «Іззія» без погодження із засновниками були укладені договори про спільний обробіток землі з ПрСГП «Кристал» та СТОВ «АкВаВіка», які були визнані недійсними на підставі постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2013 року, на підставі яких земельні ділянки позивача оброблялися третіми особами і чинилися перешкоди ПП «Агрофірма «Іззія» у здійснені господарської діяльності не приймаються колегією суддів до уваги.

Такі обставини не спростовують порушення відповідачем умов договору оренди.

Також не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що відсутній предмет спору , оскільки на підставі договору оренди землі від 01.11.2016 року між ОСОБА_3 та ПП «Украгро ТТК» зареєстровано 22.12.2016 року право оренди за третьою особою на земельну ділянку, яка є предметом спору, а тому договір є достроково розірваним.

Ксерокопія угоди від 15 вересня 2016 року про дострокове розірвання договору оренди землі, зареєстрованого 10 травня 2007 року, надана представником відповідача, не є належним доказом у справі в розумінні ч.2 ст. 64, ч. 2 ст. 59 ЦПК України.

ПП «Агрофірма «Іззія» як одна із сторін вказаної угоди зобов'язана надати належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову, зокрема оригінал або належним чином засвідчену копію угоди, проте відповідач цього не здійснив, підстав відсутності таких документів не навів.

На підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 28 лютого 2017 року за клопотанням представника відповідача було витребувано з Тростянецької райдержадміністрації копії всіх документів реєстраційної справи щодо спірної земельної ділянки, на підставі яких проведені дії з припинення права оренди за ПП «Агрофірма «Іззія» та реєстрації права оренди земельної ділянки за ПП «Украгро ТТК», в тому числі засвідчену копії угоди від 15 вересня 2016 року.

В матеріалах реєстраційної справи, наданих суду, копія відповідної угоди відсутня.

Статтями 31, 32 Закону України «Про оренду землі» передбачені підстави і порядок дострокового розірвання договору: за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та за погодженням сторін.

Таким чином, доводи про розірвання спірного договору оренди землі за згодою сторін є недоведеними, а реєстрація права оренди за особою, яка не є стороною діючого договору оренди землі, не є підставою дострокового розірвання договору земельної ділянки.

За таких обставин, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову з підстав систематичної несплати орендної плати та неправомірної передачі земельної ділянки та обов'язку виплачувати орендну плату третій особі - ТОВ «Торгмортранс1».

Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника приватного підприємства Агропромислова фірма «Іззія» - Спесивцева Вадима Валерійовича відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ Ю.Б. Войтко

/підпис/ І.М. Стадник

Згідно з оригіналом: