Вирок № 65288137, 14.03.2017, Барський районний суд Вінницької області

125/958/16-к

1-кп/125/17/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Бородкіній Л.В.

з участю прокурорів Посвалюка В.П. та Хорошуна М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020080000387 від 03.08.2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, 1967.02.21 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працездатного, який не працює і не навчається, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобовязаного, раніше судимого: 31.03.2006 Козятинським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 31.03.2007 Чудновським районним судом Житомирської області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст. 185 ч 4, ст.70 ч.1, ст. 70 ч.4 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; 25.08.2010 Жмеринським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Звільненого з ВК № 113 умовно-достроково, 05.09.2014 на підставі постанови Крижопільського районного суду від 28.08.2014, з невідбутим строком 7 місяці 7 днів,-

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2, 1991.07.21 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, працездатного, який не працює і не навчається, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобовязаного, раніше судимого: 06.10.2014 Коростеньським міськрайонним судом за ст.ст. ч. 2 ст. 263 та ч. 2 ст. 309 ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з дворічним іспитовим строком;

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

В ніч з 30.07.2015 на 31.07.2015 ОСОБА_1 за передньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи неподалік с. Матейків, Барського району, Вінницької області, переслідуючи мету на таємне заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю власника, вчинили крадіжку коня вагою 700 кг., який випасався на пасовищі неподалік с. Матейків Барського району, Вінницької області та належав ОСОБА_5 Після чого, разом з викраденим, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на суму 9800 (девять тисяч вісімсот) гривень.

Крім того, в ніч з 30.07.2015 на 31.07.2015 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи неподалік с. Матейків Барського району, Вінницької області, переслідуючи мету на таємне заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю власника, вчинили крадіжку коня вагою 600 кг., який випасався на пасовищі неподалік с. Матейків, Барського району, Вінницької області та належав ОСОБА_6 Після чого, разом з викраденим, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Потерпілому ОСОБА_6 завдано злочином матеріальної школи на суму 8400 (вісім тисяч чотириста) гривень.

Крім того, 02.08.2015 року біля 23.00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи неподалік хутору Демків Млин, Жмеринського району, Вінницької області, переслідуючи мету на таємне заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю власника, вчинили крадіжку чотирьох коней вагою по 700 кг. та одного лоша вагою 200 кг., які випасалися на пасовищі неподалік хутору Демків Млин Жмеринського району, Вінницької області та належали ОСОБА_7 Після чого, разом з викраденим, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди на суму 42000 (сорок дві тисячі) гривень.

Крім того, 18.08.2015 року біля 01.00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в с. Рожепи, Жмеринського району, Вінницької області, переслідуючи мету на таємне заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_8, яке знаходиться за адресою: Вінницька обл. Жмеринський район с. Рожепи вул. Кармалюка 86, де шляхом пролому частини стіни сараю, проникли в середину, звідки вчинили крадіжку коня вагою 500 кг. Після чого, разом з викраденим, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Потерпілій ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди на суму 7000 (сім тисяч) гривень.

Крім того, 18.08.2015 року біля 02.00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в с. Рожепи Жмеринського району, Вінницької області, переслідуючи мету на таємне заволодіння чужим майном, умисно, повторно, з корисливих мотивів, проникли на територію володіння ОСОБА_9, яке знаходиться за адресою: Вінницька обл. Барський район с. Лука Барська вул. Комсомольська 34, де шляхом зриву навісного замка дверей сараю, проникли в середину, звідки вчинили крадіжку коня вагою 600 кг. Після чого, разом з викраденим, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди на суму 8400 гривень.

У судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються, визнав повністю, щиро розкаявся, дав пояснення, які узгоджуються з обвинувальним актом. А саме, що у вказані дні до нього приїжджали ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які попросили показати де є коні. ОСОБА_1 показував їм місця де він бачив коней, які паслися вдень. Коней брали, заганяли на вантажний автомобіль та вивозили в напрямку м. Жмеринки. За кожну крадіжку йому платили 500 грн. В с. Рожепи Жмеринського району викрали коня вночі з сараю шляхом повалення стіни. За кермом вантажного автомобіля він не був. Водія не знає.

У судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються, визнав повністю, щиро розкаявся, від дачі пояснень відмовився.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що він мав власного коня, якого залишав вночі на пасовищі неподалік свого будинку. В ніч 30.07.2015 на 31.07.2015 коня викрали.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що він мав власного коня, якого залишав вночі на пасовищі неподалік свого будинку. В ніч 30.07.2015 на 31.07.2015 коня викрали.

Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_8, у судовому засіданні показали, що звечора закрили коня в сараї. Зранку ОСОБА_10 приготував воза щоб їхати по молоко. Підійшов до сараю відчинив двері та виявив відсутність коня та розвалену стіну.

Потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він мав власного коня, якого викрали вночі 18.08.2015 року.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що 01 серпня 2015 року він святкував весілля. Нам другий день гості поправлялися. Вночі він власним автомобілем віз родичів на поїзд в м. Жмеринку. Приблизно в 3.00 год. вихав на трасу. Там побачив як з поля виїхав вантажний автомобіль ЗІЛ 130 на якому було приблизно 5-6 коней. По дорозі з кузова випало лоша. ОСОБА_11 вирішив повідомити водія. Для цього він наздоганяв вантажний автомобіль, подавав звукові та світлові сигнали. Обігнав автомобіль, зупинився. Однак ватажний автомобіль не зупинявся. За ним їхало ще два легкових автомобілі ВАЗ2106 темного кольору. Водія вантажного автомобіля свідок добре запамятав. Це був ОСОБА_1 Він бачив його в профіль. Обставини крадіжки коней йому не відомі.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що він є власником вантажного автомобіля ЗІЛ 130 державний номерний знак 00360. Влітку 2015 року він надав автомобіль в оренду ОСОБА_13 Восени він повернув автомобіль. Інші обставини справи йому невідомі.

Крім повного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина також стверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: заявами потерпілих про злочин; рапортами співробітників поліції про злочин; ветеринарними паспортами про власність тварини; протоколами огляду місця події від 18.08.15 та 03.08.15; протоколами тимчасового доступу до речей та документів від 21.01.2015 року; аналітичними довідками про опрацювання інформації, отриманої від оператора телекомунікацій; протоколами слідчих експериментів від 16.12.2015 року за участю свідка ОСОБА_13; протоколами предявлення особи для впізнання від 16.12.2015; протоколами обшуку від 18.02.2016 року; протоколами огляду від 19.02.16; протоколами слідчого експерименту від 18.02.2016 року за участю ОСОБА_1

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 була повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 була повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що він має непогашену судимість, посередньо характеризується по місцю проживання, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, є інвалідом 3 групи, хворіє, повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного злочину, також обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує те, що він має непогашену судимість, посередньо характеризується по місцю проживання, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного злочину, також обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_10 клопотали суворо не карати та не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_1 у звязку з добровільним погашенням матеріальної шкоди.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 15400 грн. та 50000 грн. завданої моральної шкоди

Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 13200 грн. та 50000 грн. завданої моральної шкоди

Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 70000 грн.

Потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 15 000 грн., завданої злочином моральної шкоди 6000 грн. та 1000 грн. витрати на правову допомогу.

Потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 15000 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., та 4000 грн. витрати на правову допомогу.

У судовому засіданні цивільні позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_10 зменшили свої позовні вимоги на 6500 грн. кожен, а ОСОБА_7 на 10000 грн., в частині стягнення матеріальної шкоди, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 добровільно відшкодував зазначену суму коштів потерпілим.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Позивачі є власниками коней, які у них викрадені обвинуваченими.

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вартість викрадених коней підтверджується дослідженими у судовому засіданні довідками вартості, а тому позов про стягнення з обвинувачених завданої злочином матеріальної шкоди підлягає до повного задоволення.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, степеня вини особи, та завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, враховуючи те, що дійсно потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_10 в результаті вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими втратили власність, хвилювалися, позбавленні джерел доходу для утриманні сімю, а тому позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині відшкодування завданої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 10000 грн. кожному, позов ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_8 підлягає до повного задоволення. Під час визначення розміру заподіяної моральної (немайновї) шкоди, суд виходив з принципів розумності та зваженості.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі.

- за ч. 3 ст. 185 КК України чотири роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді чотири роки позбавлення волі.

Застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з дворічним іспитовим строком, протягом якого зобов`язати його періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 не застосовувати.

ОСОБА_2 визнати винним та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі.

- за ч. 3 ст. 185 КК України чотири роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді чотири роки позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного строку покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18.08.2016 року та визначити остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків у виді пяти років трьох місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 12 червня 2016 року до дати набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 не застосовувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 8900 грн., завданої злочином моральної шкоди в сумі 10000 грн., а загалом 18900 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 6700 грн., завданої злочином моральної шкоди в сумі 10000 грн., а загалом 16700 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 60 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 8500 грн., завданої злочином моральної шкоди в сумі 6000 грн., 1000 грн. понесених судових витрат, а загалом 15500 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_8 завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 8500 грн., завданої злочином моральної шкоди в сумі 10000 грн., 4000 грн. понесених судових витрат, а загалом 22500 грн.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: