Ухвала суду № 65288110, 14.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 523/9383/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Середа І.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дії незаконною та зобов'язання вчинити дії -,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ОСОБА_2 ( далі - ОСОБА_2, позивачка) звернулася до суду з позовом до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (далі - Суворовського ОУПФ України в м.Одесі) з позовом про визнання дій по відмові в перерахунку пенсії незаконними та просила зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок на основі представленої довідки про заробітну плату.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Пенсійним фондом неправомірно відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки нею було надано відповідачу довідку про заробітну плату за період з 01 травня 1981 року по 30 квітня 1986 року для перерахунку пенсії. Про проведення перевірки на Одеському лінолеумному заводі «Більшовик» з метою підтвердження інформації первинними документами відповідачем позивача не повідомлялося, до того ж згідно з інформацією архіву завод не ліквідовано і документи не передавалися.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 24 листопада 2016 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Суворовське ОУПФ України в м.Одесі звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Суворовського ОУПФ України в м.Одесі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні та з 02 серпня 2015 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

17 листопада 2015 року позивачка звернулася до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії та представила довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №41 від 02 листопада 2010 року, видану Українською державною корпорацією промисловості будівельних матеріалів «Укрбудматеріали» Одеський лінолеумний завод «Більшовик».

Рішенням управління №131 від 16 грудня 2015 року було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки довідка не підтверджена первинними документами.

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою у перерахунку пенсії позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що при відмові позивачці у перерахунку пенсії відповідно до вищевказаної довідки про заробітну плату відповідачем порушені її права, у зв'язку з чим вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії з урахуванням вказаної довідки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В апеляційній скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 24 листопада 2016 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з вимогами п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 у редакції постанови правління від 07 липня 2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

За змістом пп."в" п.7 Порядку в редакції станом на 02 листопада 2010 року, тобто на час видачі довідки про заробітну плату, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Відповідно до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою КМУ №919 від 05 липня 2006 року запроваджено механізм визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування та підприємствами заробітної плати за основним місцем роботи застрахованої особи за страхового стажу до 01 липня 2000 року.

Так, відповідно до Порядку №919 за період роботи до 01 січня 1998 року заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні, визначається за наявності підприємства, де працювала особа, або його правонаступника-виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

За відсутності на підприємстві або в його правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається, виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на такому підприємстві або в його правонаступника. Довідка про середню заробітну плату за відповідною або аналогічною їй професією (посадою) надається підприємством, де працює (працювала) особа, або його правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка неодноразово зверталася до Пенсійного фонду з проханням у перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №41 від 02 листопада 2010 року, виданої Українською державною корпорацією промисловості будівельних матеріалів «Укрбудматеріали» Одеський лінолеумний завод «Більшовик».

Однак, відповідачем відмовлено позивачці у перерахунку пенсії відповідно до ч.1 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №41 від 02 листопада 2010 року, видана Українською державною корпорацією промисловості будівельних матеріалів «Укрбудматеріали» Одеський лінолеумний завод «Більшовик», не підтверджена первинними документами. При цьому, відповідач зазначає, що вищевказане підприємство є діючим, але фактично не працює, що унеможливлює провести перевірку відповідності сум заробітку первинними документами.

Дослідивши матеріали справи, а саме довідку про заробітну плату №41 від 02 листопада 2010 року, колегією суддів встановлено, що вона складена у відповідності до вимог вищевказаного порядку, а саме: в ній зазначено розмір заробітної плати по місяцям та довідка видана на підставі особових рахунків.

До того ж, колегією суддів встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Одеський лінолеумний завод «Більшовик» знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Балтська дорога, буд.42, його засновником є Українська державна корпорація промисловості будівельних матеріалів, завод не перебуває в процесі припинення.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З урахуванням того, що законодавством з'ясування відповідності розміру заробітної плати, зазначеної в довідці, покладено на Пенсійний фонд, а відсутність доступу до підприємства не є безумовною підставою для відмови у перерахунку пенсії, оскільки не підтверджує невідповідності заробітної плати у вказаний період, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення прав позивачки шляхом відмови їй у перерахунку пенсії, у зв'язку з чим вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №41 від 02 листопада 2010 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення заяви про перерахунок пенсії позивачки з 01 грудня 2015 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до Пенсійного фонду 17 листопада 2015 року, а відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності посилання відповідача на порушення позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивачка неодноразово намагалася вирішити питання перерахунку пенсії в досудовому порядку, однак після відмови у здійсненні перерахунку, викладеної Пенсійним фондом в листах від 22 лютого 2016 року та 10 березня 2016 року, вона 05 липня 2016 року звернулася до суду з даним адміністративним позовом, таким чином, на думку колегії суддів, визначений ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до суду з адміністративним позовом позивачкою не пропущений.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Аналізуючи вказані норми законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивачки в частині стягнення судових витрат з відповідача відповідно до квитанції від 22 серпня 2016 року про сплату позивачем судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 24 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв