Рішення № 65287130, 09.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девеломпмент» про визнання недійсним договору завдатку та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Прайм-Девеломпмент» та з урахуванням зміни позовних вимог просив визнати договір завдатку № 132/д1/с1/к45 від 04.02.2013 розірваним, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 163 993,56 грн., моральну шкоду у розмірі 22 000 грн. та судовий збір.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Прайм-Девеломпмент» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 116 000 грн. Стягнуто з ТОВ «Прайм-Девеломпмент» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 160 грн.

Справа №757/6864/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/1900/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що за письмовим зверненням позивача, відповідач погодився повернути сплачені ОСОБА_1 кошти, чим взяв на себе зобов'язання. Зазначив, що судом помилково не застосовано положення ст. 625 ЦК України до даних правовідносин. Вказав, що відповідач ввів позивача при підписанні договору в оману, а тому з товариства підлягає стягненню моральна шкода.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підлягає стягненню завдаток та додатково сплачена сума відповідно до ст. 571 ЦК України. Відсутні підстави щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки за невиконання умов договору завдатку передбачена інша відповідальність та не підлягає стягненню моральна шкода, як не передбачена договором.

З таким висновком суду повністю не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 04.02.2013 між ТОВ «Сфера-Сіті» (правонаступник ТОВ «Прайм-Девеломпмент») та ОСОБА_1 було укладено договір, який визначений сторонами як договір «Задатку» № 132/д1/с1/к45, предмет якого є для підтвердження намірів по укладенню Попереднього Договору у строк 11.02.2013 включно та здійснення внесення грошових коштів, у порядку та у розмірі, зазначеному у п. 2.2. п. 2 розділу 2 Договору «Задатку» та попередньо погодивши всі істотні умови договорів, сторони на умовах цього договору домовились про внесення стороною 2 стороні 1 грошової суми у формі задатку на виконання стороною 2 Попереднього Договору укласти у строк не пізніше 27.03.2013 включно (а. с. 10).

ОСОБА_1 виконав умови договору задатку та сплатив на рахунок ТОВ «Сфера-Сіті» 58 000 грн. (а. с. 11-12). Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, ухилився від укладення попереднього договору до 27.03.2013 купівлі майнових прав на квартиру в об'єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1. 25.03.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору завдатку та повернення сплачених коштів, яка зареєстрована у ТОВ «Сфера-Сіті» 22.04.2013 (а. с. 12). Відповіддю за вих. №58 від 26.04.2013 відповідач повідомив, що відповідно до п. 3.2. розділу 3 Договору задатку № 132/д1/с1/к45 від 04.02.2013, у разі відмови від укладення Попереднього договору у строк передбачений цим договором задатку, з вини позивача, грошові кошти сплачені за договором задатку не повертаються. Проте, розуміючи ситуацію, ТОВ «Сфера-Сіті» готове піти на зустріч та повернути всю суму грошових коштів, внесених по договору задатку в розмірі 58 000 грн. на зазначений рахунок (а. с. 15). 20.05.2013 ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою до директора ТОВ «Сфера-Сіті», в якій зазначив, що йому із засобів масової інформації у середині березня 2013 року стало відомо, що відповідач не здійснює будівництво будинку, оскільки договір земельної ділянки, на якому планувалось будівництво багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 визнано недійсним. Нагадав про обов'язок розірвати договір та повернення коштів (а. с. 12-14). На дану заяву було отримано відповідь вих. №69 від 13.06.2013 про те, що грошові кошти за договором задатку не повертаються, але товариство готове піти на зустріч у вирішенні питання їх повернення (а. с. 16). 12.03.2015 ОСОБА_1 втретє звернувся до відповідача із відповідною заявою, але відповіді отримано не було.

Позивач, зазначаючи, що договір завдатку не спрямований на настання реальних наслідків, звернувся до суду із відповідним позовом.

Згідно ст. 570 України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання.

Зазначеного висновку також дійшов Верховний Суд України в постанові від 25 вересня 2013 року.

Матеріали справи свідчать, що 04.02.2013 між сторонами з метою зобов'язання укласти в подальшому попереднього договору щодо купівлі майнових прав на квартиру укладено договір, за умовами якого вони домовилися до 27.03.2013 укласти договір купівлі майнових прав на квартиру в об'єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та для підтвердження намірів укладення даного договору позивачем передано відповідачу 58 000 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки основного договору між сторонами укладено не було, передана ОСОБА_1 відповідачу сума у розмірі 58 000 грн. є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

На вищезгадані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «Прайм-Девеломпмент» додаткової суми у розмірі 58 000 грн., як відповідальності за невиконання договору «Задатку», підлягає скасуванню із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Також колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Проаналізувавши норми ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому необхідність повернення авансу в разі не укладення основного договору, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 04.02.2013 передбачено, що у разі не укладення договору у строк, зазначений у п. 1.1.1. цього Договору з вини Сторони 1 грошові кошти сплачені Стороною 2 по цьому Договору повертаються Стороною 1 Стороні 2 на протязі 7 банківських днів з моменту отримання від Сторони 2 письмової вимоги про повернення грошових коштів.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами виникли грошові зобов'язання до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У подібних правовідносинах такого ж висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 18.09.2013 у справі за № 6-90цс13.

Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де

С- сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобов'язання за договором повинен був виконати до 27.03.2013 включно, а тому розрахунок проводиться з наступного дня з 28.03.2013 - 365 днів - (31+28) = 307 днів; 2014 рік - 365 днів; 2015 рік - 365 днів; 2016 рік - 366 днів; 2017 рік до 14.02.2017 - (31+14) = 45 днів

Загалом кількість прострочених днів складає 1 443 днів.

58 000 х 3 х 1 443 : 365 : 100 = 6 878,96 грн.

Таким чином, 3% річних від простроченої суми складає 6 878,96 грн.

Розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Сукупний індекс інфляції розраховується по формулі:

ІІс = (ІІ1:100) х (ІІ2:100) х (ІІ3:100) х ... (ІІZ:100), де

ІІ1- індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Сума боргу: 58 000,00 грн.

Дата початку нарахування: 28.03.2013

Дата закінчення розрахунку: 14.02.2017

ДатаІндекс інфляціїДжерело інформаціїКвітень 2013100,00%"УК" Квітень 2013р.Травень 2013100,10%"УК" Травень 2013р.Червень 2013100,00%"УК" Червень 2013р.Липень 201399,90%"УК" Липень 2013р.Серпень 201399,30%"УК" Серпень 2013р.Вересень 2013100,00%"УК" Вересень 2013р.Жовтень 2013100,40%"УК" Жовтень 2013р.Листопад 2013100,20%"УК" Листопад 2013р.Грудень 2013100,50%"УК" Грудень 2013р.Січень 2014100,20%"УК" Січень 2014р.Лютий 2014100,60%"УК" Лютий 2014р.Березень 2014102,20%"УК" Березень 2014р.Квітень 2014103,30%"УК" Квітень 2014р.Травень 2014103,80%"УК" Травень 2014р.Червень 2014101,00%"УК" Червень 2014р.Липень 2014100,40%"УК" Липень 2014р.Серпень 2014100,80%"УК" Серпень 2014р.Вересень 2014102,90%"УК" Вересень 2014р.Жовтень 2014102,40%"УК" Жовтень 2014р.Листопад 2014101,90%"УК" Листопад 2014р.Грудень 2014103,00%"УК" Грудень 2014р.Січень 2015103,10%"УК" Січень 2015р.Лютий 2015105,30%"УК" Лютий 2015р.Березень 2015110,80%"УК" Березень 2015р.Квітень 2015114,00%"УК" Квітень 2015р.Травень 2015102,20%"УК" Травень 2015р.Червень 2015100,40%"УК" Червень 2015р.Липень 201599,00%"УК" Липень 2015р.Серпень 201599,20%"УК" Серпень 2015р.Вересень 2015102,30%"УК" Вересень 2015р.Жовтень 201598,70%"УК" Жовтень 2015р.Листопад 2015102,00%"УК" Листопад 2015р.Грудень 2015100,70%"УК" Грудень 2015р.Січень 2016100,90%"УК" Січень 2016р.Лютий 201699,60%"УК" Лютий 2016р.Березень 2016101,00%"УК" Березень 2016р.Квітень 2016103,50%"УК" Квітень 2016р.Травень 2016100,10%"УК" Травень 2016р.Червень 201699,80%"УК" Червень 2016р.Липень 201699,90%"УК" Липень 2016р.Серпень 201699,70%"УК" Серпень 2016р.Вересень 2016101,80%"УК" Вересень 2016р.Жовтень 2016102,80%"УК" Жовтень 2016р.Листопад 2016101,80%"УК" Листопад 2016р.Грудень 2016100,90%"УК" Грудень 2016р.Січень 2017101,10%"УК" Січень 2017р.

Розрахунок інфляційних збитків

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляціїКвітень 2013 - Січень 2017100,00% * 100,10% * 100,00% * 99,90% * 99,30% * 100,00% * 100,40% * 100,20% * 100,50% * 100,20% * 100,60% * 102,20% * 103,30% * 103,80% * 101,00% * 100,40% * 100,80% * 102,90% * 102,40% * 101,90% * 103,00% * 103,10% * 105,30% * 110,80% * 114,00% * 102,20% * 100,40% * 99,00% * 99,20% * 102,30% * 98,70% * 102,00% * 100,70% * 100,90% * 99,60% * 101,00% * 103,50% * 100,10% * 99,80% * 99,90% * 99,70% * 101,80% * 102,80% * 101,80% * 100,90% * 101,10% *204,09%58 000,00118 373,6360 373,63Всього 60 373,63

Всього: інфляційні збитки за період з 28.03.2013 по 14.02.2017 складають 60 373,63грн.

Враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних (6 878,96 грн.) та інфляційні збитки (60 373,63грн.) в розмірі 67 252,59 грн.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні даної частини позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позивачу відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вимогами 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Крім того, відповідно до вимог діючого законодавства спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що матеріали справи свідчать про те, що умовами договору не було передбачено відшкодування моральної шкоди за його не укладання, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні даної частини позовних вимог правильними.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності відмови судом першої інстанції у задоволенні вказаних позовних вимог, на думку колегії суддів, не ґрунтуються на законі, в зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині стягнення матеріальної шкоди з ухваленням нового про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 58 000 грн., 3% річних 6 878,96 грн. та інфляційних збитків 60 373,63грн., а всього коштів у розмірі 125 252,59 грн.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Прайм-Девеломпмент» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 202,78 грн. за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303,304,309,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девеломпмент» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 125 252 (сто двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) гривні 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девеломпмент» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 202,78 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк