Ухвала суду № 65286162, 02.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 року м.Київ К/800/19592/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Калашнікова О.В.,

Черпіцька Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК» Юрченка Євгена Станіславовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК» Красюка Ігоря Івановича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК» Юрченка Євгена Станіславовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК» Красюка Ігоря Івановича, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК» Юрченка Євгена Станіславовича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2, до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідача у включенні його до реєстру вкладників ПАТ «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено; визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» Юрченка Євгена Станіславовича щодо застосування наслідків виявлення фіктивних правочинів у вигляді не включення даних про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» Красюка І.І. включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі суми відшкодування 139848,57 грн.; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ФІНРОСТБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та затвердити вказаний Загальний реєстр вкладників; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» Красюка І.І. виключити ОСОБА_2 із четвертої черги погашення вимог у сумі 139848,57 грн.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вказана постанова оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року зупинено апеляційне провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного суду України щодо перевірки на предмет відповідності вимогам ст.6, ч.1 ст.8, ч.4 ст.13, ст.ст.21, 22, ч.ч.1, 4, 5 ст.41 Конституції України положень Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та визнання його таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

При винесенні ухвали апеляційний суд виходив із необхідності зупинення апеляційного провадження до розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (ст.1 Закону) та має застосовуватися до спірних правовідносин.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, направити справу до Одеського апеляційного адміністративного суду для розгляду по суті.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що навіть якщо окремі норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» будуть визнані Конституційним Судом України неконституційними, таке рішення не може слугувати правовою підставою для зупинення провадження у справі, оскільки правовідносини між сторонами спору існували до визнання норм вказаного Закону неконституційними та змінювали права і обов'язки сторін, породжували юридичні наслідки.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

Вищевказана норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають преюдиціальне значення для даної справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Як встановлено ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Апеляційним судом встановлено, до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є чинним та діє на теперішній час.

За приписами ч.2 ст.152 Конституції України (в редакції на час постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали) закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на спірні правовідносини не вплине.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Вищенаведені обставини у відповідності до ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення апеляційного суду і направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді