Ухвала суду № 65285687, 07.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 р.Справа № 818/1439/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016р. по справі № 818/1439/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимог,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач ) в якому просить визнати протиправними і скасувати: податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 04.10.2016р. №0010641304/44597 про суму нарахованого (збільшеного) грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120399,59 грн., яке складається із 96319,67 грн. за податковими зобов'язаннями та 24079,92 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 04.10.2016р. №0010661304/44595 про суму нарахованого (збільшеного) грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 322,95 грн. штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 04.10.2016р. №0010651304/44596 про суму нарахованого військового збору в розмірі 5349,03 грн., яка складається із суми за податковими зобов'язаннями в розмірі 4279,22 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1069,81 грн.; рішення ДПІ у м. Сумах від 04.10.2016р. №0010611304/44599 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого податку про застосування до платника податків - ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 9744,03 грн.; вимогу ДПІ у м. Сумах про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016р. №0010601304/44600 з вимогою сплатити недоїмку в сумі 97440,25 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року адміністративний позов Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги - задоволено частково.

Визнано протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 04.10.2016р. № 0010641304/44597 про суму нарахованого (збільшеного) грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120399,59 грн., яке складається із 96319,67 грн. за податковими зобов'язаннями та 24079,92 грн. за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 04.10.2016р. № 0010651304/44596 про суму нарахованого військового збору в розмірі 5349,03 грн., яка складається із суми за податковими зобов'язаннями в розмірі 4279,22 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1069,81 грн.

Визнано протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 04.10.2016р. № 0010611304/44599 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого податку про застосування до платника податків - ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 9744,03 грн.

Визнано протиправним та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016р. № 0010601304/44600 з вимогою сплатити недоїмку в сумі 97440,25 грн.

Відшкодовано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2329,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах головного управління ДФС у Сумській області (код ЄДРПОУ 39563287).

В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог жодною із сторін не оскаржуються, то згідно із положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовими особами податкового органу була здійснена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт № 2763/18-19-13-04/27729511615/191 від 19.09.2016 (а.с.19-46).

Проведеною перевіркою встановлені наступні порушення: 1) п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1. п. 177.2, п. 177.4. ст.. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), приватному підприємцю проведеною перевіркою було донараховано до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 96319,67 грн., в тому числі по періодах: за 2014 рік - 40 354,04 грн., за 2015 рік - 55965,63 грн.;2) пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПК України у зв'язку із несвоєчасною сплатою авансових внесків з податку на дохід фізичних осіб;3) п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", приватному підприємцю проведеною перевіркою нараховано до сплати в бюджет єдиного внеску в сумі 97 440,25 грн., в тому числі за 2014 рік - 65332,60 грн., за 2015 рік - 32107,65 грн.;4) п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. 176.1 ст. 176, п.п. 16-1 п. 10 р. 20 ПК України приватному підприємцю проведеною перевіркою було нараховано до сплати в бюджет військового збору з чистого доходу отриманого від підприємницької діяльності в сумі 4279,22 грн., в т.ч. по періодах за 2015 р. на 4279,22 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подані заперечення на акт від 19.09.2016 до начальника ДПІ у м. Сумах, за результатом розгляду яких надана відповідь про те, що зазначені в акті перевірки порушення відповідають вимогам законодавства України та є правомірно встановленими (а.с.55-63).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах були винесені наступні рішення: податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 № 0010651304/44596 про нарахування військового збору в розмірі 5349,03 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями в розмірі 4279,22 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1069,81 грн. (а.с.13-14); податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 № 0010661304/44595 про нарахування (збільшеного) грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 322,95 грн. штрафних санкцій (а.с.12); податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 № 0010641304/44597 про нарахування (збільшеного) грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120399,59 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями 96319,67 грн. та штрафні санкції 24079,92 грн. (а.с.10-11); рішення від 04.10.2016 № 0010611304/44599 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого податку в розмірі 9744,03 грн. (а.с.15-16); вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 № 0010601304/44600 про сплату недоїмки в сумі 97440,25 грн. (а.с.17).

Підставою для прийняття оскаржених рішень послугувало, на переконання посадових осіб податкового органу, завищення позивачем валових витрат за 2014 рік на суму 244 435,78 грн. в результаті включення до складу валових витрат вартості послуг страхування у сумі 244 435,78 грн. Відповідачем зазначено, що завищення витрат відбулося у результаті включення до складу валових витрат вартості послуг страхування відповідальності за заподіяння шкоди третім особам при здійсненні митної процедури транзиту, добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (CMR), добровільного страхування вантажу. Також, аналогічне включення витрат на страхування мало місце і в 2015 році. У зв'язку з цим податковим органом сформовано висновок про завищення валових витрат на 285 281,86 грн. за 2015 рік.

Спірні правовідносини в 2014 та 2015 році були врегульовані по різному.

Не погодившись позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованими є позовні вимоги про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2016р. №0010641304/44597 про суму нарахованого (збільшеного) грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120399,59 грн., яке складається із 96319,67 грн. за податковими зобов'язаннями та 24079,92 грн. за штрафними санкціями; податкового повідомлення-рішення від 04.10.2016р. №0010651304/44596 про суму нарахованого військового збору в розмірі 5349,03 грн., яка складається із суми за податковими зобов'язаннями в розмірі 4279,22 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1069,81 грн.; рішення від 04.10.2016р. №0010611304/44599 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого податку про застосування до платника податків - ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 9744,03 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016р. №0010601304/44600 з вимогою сплатити недоїмку в сумі 97440,25 грн. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про законність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам 2014 року колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог п. 177.4. ст. 177 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до П(с)БО 1, операційна діяльність - це основна діяльність підприємств, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Згідно п. 138.1. ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

Відповідно до вимог п.п. 140.1.6. п. 140.1 ст. 140 ПК України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, зокрема, будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Так, пункт 138.3 статті 138 та стаття 139 ПК України не містять обмежень щодо віднесення до складу витрат коштів сплачених на страхування.

Спірні правовідносини в 2015 році врегульовані наступним чином.

Відповідно до положень п. 177.2. ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно до вимог п.п. 177.4.4. п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема, інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

В свою чергу, будь-яких обмежень, щодо віднесення до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, витрат на страхування Податковий кодекс не містить.

Враховуючи системний аналіз наведених норм Податкового кодексу, можна дійти висновку, щодо необґрунтованості висновків посадових осіб податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, вартості послуг страхування відповідальності за заподіяння шкоди третім особам при здійсненні митної процедури транзиту, добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (CMR), добровільного страхування вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки податковим органом зазначено, що перевіркою встановлено (п. 2.1.2 п. 2.1 розділу 2 акту перевірки), що ФОП ОСОБА_1 було завищено валові витрати, що призвело до невірного визначення суми чистого доходу.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, що визначає порядок сплати військового збору, об'єктом оподаткування такими зборами є, зокрема, чистий оподатковуваний дохід фізичної особи-підприємця.

Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з безпідставністю висновку відповідача про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки, а також враховуючи те, що витрати позивача на страхування безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому правомірно включені до складу інших витрат, пов'язаних з одержанням доходу, тому, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо порушення п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 ст.7, ч.3 ст.7, п.4 ч.4 ст.1, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і донарахування позивачу до сплати в бюджет єдиного внеску в сумі 97440,25 грн., колегія суддів зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

В силу вимог ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної першим пункту 1 частини першої статті 7 Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів економічної діяльності: для позивача становить - 34,7 %.

Враховуючи встановлене, колегія суддів дійшла висновку, що посадовими особами податкового органу неправомірно сформовано висновок про завищення позивачем валових витрат у 2014 році та у 2015 році (про що зазначалось вище), у зв'язку з чим підстави для донарахування 65 332,60 грн. та 32 107,65 грн. єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і накладення штрафних санкцій також відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про застосування штрафних санкцій за нарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.10.2016 № 0010611304/44599, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 № Ф-0010601304/44600, прийняті ДПІ у м. Сумах - є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2016р. №0010641304/44597 про суму нарахованого (збільшеного) грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120399,59 грн., яке складається із 96319,67 грн. за податковими зобов'язаннями та 24079,92 грн. за штрафними санкціями; податкового повідомлення-рішення від 04.10.2016р. №0010651304/44596 про суму нарахованого військового збору в розмірі 5349,03 грн., яка складається із суми за податковими зобов'язаннями в розмірі 4279,22 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1069,81 грн.; рішення від 04.10.2016р. №0010611304/44599 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого податку про застосування до платника податків - ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 9744,03 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016р. №0010601304/44600 з вимогою сплатити недоїмку в сумі 97440,25 грн.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016р. по справі № 818/1439/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 13.03.2017 р.