Постанова № 65285684, 06.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 р. Справа № 636/3885/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 12.12.2016р. по справі № 636/3885/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області

про зобов'язання надати дозвіл на виготовлення технічної документації,

ВСТАНОВИЛА:

08.11.2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель запасу до земель сільськогосподарського призначення та складання документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку, що прилегла до ділянки за АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,28 га; стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у вигляді судового збору, а також витрат по проведенню робіт щодо виготовлення копій документів в сумі 50 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 12.12.2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у розгляді питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель запасу до земель сільськогосподарського призначення та складання документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку, що прилегла до ділянки за АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,28 га.

Зобов'язано відповідача на найближчій сесії селищної ради розглянути у відповідності до чинного законодавства з винесенням мотивованого рішення по питанню, що стосується надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель запасу до земель сільськогосподарського призначення та складання документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку, що прилегла до ділянки за АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,28 га.

Стягнуто з місцевого бюджету відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 275, 60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в стягненні з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн., витрат на копіювання документів в розмірі 50 грн., та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невірне застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач 22.05.2016 р. звернулась до відповідача з заявою про розробку технічної документації відводу на земельну ділянку, що прилегла до ділянки за АДРЕСА_1 для передачі в приватну власність для ведення особистого господарства, оскільки цією ділянкою її родина користується з 1998 року.

Як вбачається з листа відповідача від 10.06.2015 року за № Ч-303/02-31 вказана заява була розглянута, та вирішено про неможливості надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1818 га, яка розташована наприкінці присадибної ділянки по АДРЕСА_1 оскільки декілька років потому дану земельну ділянку було вирішено залишити як громадські сіножаті та пасовища.

Позивач 17.07.2015 року повторно звернулась до відповідача про вирішення спірного питання та надання їй дозволу на розробку технічної документації.

Листом відповідача від 02.09.2015 за №Ч-102/02-31 повідомлено позивача про те, надати у власність або користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства не можливо тому, що декілька років тому було вирішено залишити спірну ділянку як громадські сіножаті та пасовища.

17.08.2016 року та 16.05.2016 року позивач зверталась до відповідача для вирішення спірного питання.

Згідно листа відповідача від 13.09.2016 року за №604/02-31 позивачці відмовлено з посиланням про надання земельних ділянок військовослужбовцям ЗСУ, МВС, СБУ та інших військових формувань, які захищають територіальну цілісність і суверенітет країни в східних та південно-східних областях України. В межах реалізації ініціативи щодо впровадження програми соціальної допомоги родинам військовослужбовців ЗСУ, ДПС, МВС, СБУ, на постійній основі здійснюється формування списків військовослужбовців, які беруть участь в АТО і бажають безоплатно отримати у власність ділянки. Позивачу запропоновано надати відповідні документи для підтвердження категорії військовослужбовців.

Крім того, з листа голови відповідача від 15.11.2014 року за № Ч-273/02-39 вбачається, що вказане спірне питання суперечить інтересам громади тому, що спірна ділянка розташована в поймі р. Борисівка та прилеглих струмків. Прибережна захисна смуга складає 25 м., а відтак вирішено комісією залишити ділянку для сінокосіння і випасу худоби членами громади.

Листами від 15.10.2015 року, 11.12.2015 року, 29.12.2015 року за №Ч-548/02-31, за №Ч-751/02-31 та за №Ч-817/02-31 відповідно, голова відповідача повідомив позивачку про відмову постійної комісії надати у власність або користування спірну ділянку через те, що було вирішено її залишити як громадські сіножаті та пасовища.

Заступником голови Чугуївської РДА в листі від 20.02.2014 року за №КО-69/32-32-ОП позивачу було запропоновано звернутися до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідачем необґрунтовано відмовлено в розгляді заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняття відповідного рішення, а тому позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем не надано докази щодо понесених судових витрат на виготовлення копій та отримання правової допомоги.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та вважає за можливе переглянути судове рішення в межах апеляційної скарги, а саме в частині відмови у задоволенні позову.

Згідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що судові витрати ОСОБА_1 складаються із витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн., сплачену адвокату Мазницькому М.М., що підтверджується відповідним розрахунком від 05.03.2017 року, та витрат на виготовлення копій документів, що підтверджується чеком від 20.09.2016 року (а.с. 34, 93).

Згідно розрахунку витрат на правову допомогу від 05.03.2017 року, складеного адвокатом Мазницьким М.М. вони включають: ознайомлення з документами позивачки та проведення консультації - 1 год. - 500 грн.; пошук аналогічної категорії справ в особистій базі даних та в мережі «Інтернет» - 40 хв. - 300 грн.; складання запиту для врегулювання спору в досудовому порядку - 1 год. - 200 грн.; складання позовної заяви - 2 год. 15 хв. - 500 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" (в редакції, що діяла на момент виникнення вказаних правовідносин) розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Мінімальна заробітна плата станом на 1 травня 2016 року становила 1 450 грн., граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу за годину участі особи становить 580 грн.

Отже, понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. не перевищують граничного розміру, встановленого законом, а отже підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь ОСОБА_1

Також, колегія суддів вказує на можливість задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 50 грн. за послуги копіювання документів, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено вказану обставину, яка підтверджується доданим позивачем оригіналом чека від 20.09.2016 року в розмірі 150 грн. (а.с. 34).

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на ту обставину, що заявлені вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не підтверджуються жодними доказами - спростовуються, оскільки позивачем надано до суду розрахунок витрат на правову допомогу Мазницького М.М. від 05.03.2017 року.

Крім цього, судом першої інстанції були неправильно застосовані норми ст. 71 КАС України. Так, частиною 5 вказаної статті передбачено, що суд може збирати докази з власної ініціативи.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, а саме ст. 94 КАС України, а тому судове рішення підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн. та витрат на копіювання документів в розмірі 50 грн., а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 12.12.2016р. по справі №636/3885/16-а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1550 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 12.12.2016 року по справі № 636/3885/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В. Повний текст постанови виготовлений 13.03.2017 р.