Ухвала суду № 65285440, 09.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Справа № 876/9859/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Матвіїв О.М.І.,

від відповідача - Юрчак Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003901406 від 06.10.2016 року в повному обсязі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0003901406 від 06.10.2016.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним та суперечить нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, в зв'язку з чим просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що фінансово-господарська діяльність позивача та його контрагентів вчиняється без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались спірними правочинами. Також вважає, що господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія", ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "Шериф Комфорт" та ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки документи, отримані позивачем від контрагентів, не можуть мати податкових наслідків, а тому позивачем неправомірно сформовано податковий кредит.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Перша логістична компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія", ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "Шериф Комфорт" та ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.09.2016 № 8/13-01-14-06/37678031, згідно якого встановлено, що позивач порушив: п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2229435,00грн., в тому числі за грудень 2015року в сумі 424813,00грн, за березень 2015року в сумі 904464,00грн, за квітень 2015року в сумі 291495,00грн, за серпень 2015року в сумі 608663,00грн; п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме ненадання платником податків у повному обсязі всіх документів, що пов'язані з предметом перевірки. Акт перевірки підписано із запереченнями, які розглянуті відповідачем та відхилені.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0003901406 від 06.10.2016, яким відповідно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2229435,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 557358,75грн.

Підставою для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість став висновок відповідача про те, що у перевірених періодах ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія", ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "Шериф Комфорт" та ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" не надавало ТзОВ "Перша логістична компанія" транспортно-експедиторських послуг, так як у вказаних контрагентів відсутні достатні матеріальні та трудові ресурси для виконання таких послуг.

Крім того, досліджуючи формування ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія", ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "Шериф Комфорт" та ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" податкового кредиту та податкових зобов'язань, згідно з даними АС "Податковий блок", відповідач встановив факти формування податкових зобов'язань за операціями з підміни товарів/послуг, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим вказаного пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2015 між позивачем (клієнт) і ТзОВ "Маджестік Лайн" (експедитор) укладено договір № 1503, відповідно до якого експедитор зобов'язується за дорученням клієнта за винагороду і за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів вказаних клієнтом, по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи. До вказаного договору сторонами укладено додаткову угоду.

На підтвердження виконання умов договору №1503 від 15.03.2015 позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №МГ000000018 від 28.04.2015 (а.с.151,172 Т.6), звіти експедитора про надання послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів залізничним транспортом та інших супутніх послуг за квітень 2015 року (а.с.151-152, 171-177 Т.1, 98-101 Т.6), податкові накладні, відомості вагонів (а.с.153-170, 178-198 Т.1), акт надання послуг (а.с.151 Т.6).

15.07.2015 між позивачем (клієнт) і ТзОВ "Шериф Комфорт" (експедитор) укладено договір № 220, відповідно до якого експедитор зобов'язується за дорученням клієнта за винагороду і за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів вказаних клієнтом, по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

На підтвердження виконання умов договору №220 від 15.07.2015 позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2015 та від 28.08.2015 (а.с.152-153, 170-171 Т.6), звіти експедитора про надання послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів залізничним транспортом та інших супутніх послуг за серпень 2015 року (а.с.199-203, 221-222, 243-250 Т.1, а.с.1-3, 36-42 Т.2, а.с.102-141 Т.6), податкові накладні, відомості вагонів (а.с.204-220, 223- 242 Т.1, а.с.4-35, 43-60 Т.2), акт надання послуг (а.с.152 Т.6).

02.03.2015 між позивачем (клієнт) і ТзОВ "Торговий Дім "Метрокепітал Груп" (експедитор) укладено договір № 03-15, відповідно до якого експедитор зобов'язується за дорученням клієнта за винагороду і за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів вказаних клієнтом, по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи. До вказаного договору сторонами укладені додаткові угоди.

На підтвердження виконання умов договору № 03-15 від 02.03.2015 позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МГ000000306 від 06.04.2015, №МГ000000279 від 08.04.2015, №МГ000000278 від 08.04.2015(а.с.155-157 Т.6), звіти експедитора про надання послуг пов'язаних з організацією перевезень вантажів залізничним транспортом та інших супутніх послуг за квітень 2015 року (а.с. 121-122, 128-129, 133, 138, 140, 142, 145 Т.1, а.с.7-81 Т.6), податкові накладні, відомості вагонів (а.с.123-127, 130-132, 134,139, 141, 143-144,146-150 Т.1), акти надання послуг (а.с.142-145 Т.6).

03.03.2015 між позивачем (клієнт) і ТзОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія" (експедитор) укладено договір №107, відповідно до якого експедитор зобов'язується за дорученням клієнта за винагороду і за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів вказаних клієнтом, по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

На підтвердження виконання умов договору № 107 від 03.03.2015 позивачем надано акти надання послуг №ЄБ000000182, №ЄБ000000178, №ЄБ000000180, №ЄБ000000181, №ЄБ000000182, №ЄБ000000179 від 31.03.2015(а.с.165-169 Т.6), звіти експедитора про надання послуг пов'язаних з організацією перевезень вантажів залізничним транспортом та інших супутніх послуг за березень 2015 року (а.с.201,248-249 Т.2, а.с.25 Т.3, а.с.14-16, 82-97 Т.6), податкові накладні, відомості вагонів (а.с.202-247, 250 Т.2, а.с.1-24 Т.3, а.с.15-40, 89-90, 215-228 Т.4, а.с.1-13 Т.6), акти надання послуг (а.с.146-150 Т.6).

Позивач здійснив оплату послуг у ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія", ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "Шериф Комфорт" та ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп", що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.61-109 Т.2).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як передбачено п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до вказаного Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (утримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (утримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II Податкового кодексу України.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 вказаного Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженими митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу).

Перевіркою не встановлено, що здійснені позивачем господарські операції з вказаним у акті перевірки контрагентом суперечать (є нетиповими) видам діяльності Товариства або є збитковими.

Із первинних документів, які підтверджують придбання позивачем транспортно-експедиторських послуг у ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія", ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "Шериф Комфорт" та ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп", вбачається, що податкові накладні у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення №168/704, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Відповідні податкові накладні містять найменування контрагентів, характер та обсяг наданої послуги, підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток товариств та дають змогу визначити, які саме послуги надані, за якою ціною, між якими контрагентами.

Крім цього, докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Встановлені обставини в сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія", ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "Шериф Комфорт" та ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп".

Крім цього, позивачем долучено докази, що придбані позивачем послуги у ТОВ "ЄС "Європейська будівельна-фасадна Компанія", ТОВ "Маджестік Лайн", ТОВ "Шериф Комфорт" та ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" у перевірених періодах реалізовані на підставі укладених договорів наступним контрагентам: ПАТ "Аграрний фонд", ТзОВ "Сталь", ТзОВ "Оптімус Плюс", ТзОВ "Енселко Агро", ПП"Гленкор Грейн Україна", ПП "Ямпіль Інвест", ТзОВ "Торговий дім Харківський жиркомбінат", ТзОВ "Оптімус Плюс", ПП "Оліяр", ТзОВ "Віртус Коммодітіз", ПАТ"Лебединський насіннєвий завод", ТзОВ "Агро Колос Л", ТзОВ "Скайсід", ПП"Серна", ТзОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп", ТзОВ "Агрофірма ім..Чапаєва", ТзОВ "Браксіс-Полтава", СП ТзОВ "Нива Переяславщини", ТзОВ "Аграрні інвестиції", ТОВ "Агро Інвест Україна", ТзОВ "Демор", ПП "Новгород-Сіверські Аграрні Інвестиції", ТзОВ "Альянс Транс Рейл", ПАТ "Компанія "Райз", ТзОВ "Голден Сідс", ТзОВ "Шалигенське", ТзОВ "Альянс Транс Рейл", ТзОВ "Тас Агро"(а.с.110-200 Т.2, а.с.154 Т.6).

Також, ппозивачем надано копії залізничних накладних, які підтверджують реальність виконання умов договорів, укладених позивачем з ПАТ "Аграрний фонд", ТзОВ "Сталь", ТзОВ "Оптімус Плюс", ТзОВ "Енселко Агро", ПП"Гленкор Грейн Україна", ПП "Ямпіль Інвест", ТзОВ "Торговий дім Харківський жиркомбінат", ТзОВ "Оптімус Плюс", ПП "Оліяр", ТзОВ "Віртус Коммодітіз", ПАТ"Лебединський насіннєвий завод", ТзОВ "Агро Колос Л", ТзОВ "Скайсід", ПП"Серна", ТзОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп", ТзОВ "Агрофірма ім..Чапаєва", ТзОВ "Браксіс-Полтава", СП ТзОВ "Нива Переяславщини", ТзОВ "Аграрні інвестиції", ТОВ "Агро Інвест Україна", ТзОВ "Демор", ПП "Новгород-Сіверські Аграрні Інвестиції", ТзОВ "Альянс Транс Рейл", ПАТ "Компанія "Райз", ТзОВ "Голден Сідс", ТзОВ "Шалигенське", ТзОВ "Альянс Транс Рейл", ТзОВ "Тас Агро".

Безпідставними є доводи відповідача про невиконання укладених між позивачем та контрагентом договорів через відсутність за юридичною адресою, відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, як доказ неможливості самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, оскільки суб'єктам господарювання не заборонено залучати до здійснення фінансово-господарської діяльності інші підприємства чи підприємців на договірних засадах без їх прийняття на роботу, орендувати майно та транспортні засоби. В свою чергу, відповідачем під час проведення перевірки, вказана обставина не досліджувалась та не відображена в акті перевірки.

Щодо листа ПАТ "Укрзалізниця" від 09.11.2016 №Ц-1-3/6132-16 (а.с. 41 Т.6) про відсутність реєстрації контрагентів позивача користувачами послуг залізничного транспорту, то як підтверджено матеріалами справи, контрагенти позивача не надавали безпосередньо послуги з перевезення залізничним транспортом та не брали жодної участі у перевезеннях, а лише організовували виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів таким транспортом, що не потребує відповідної реєстрації користувачами послуг залізничного транспорту.

В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо такої особи.

Cама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Норми Податкового кодексу України не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Згідно з ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах спору. Оскільки судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним. Враховуючи викладене, заявлений позов підлягає задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003901406 від 06.10.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 813/3479/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлений 14.03.2017