Ухвала суду № 65285177, 13.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 702/982/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазай Н.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Панчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Зоря» на постанову Монастирищеського районного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Зоря» до Монастирищенської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газета «Зоря», звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Монастирищенської районної ради Черкаської області №8-1/VII від 27 липня 2016 року «Про призупинення дії рішення районної ради від 24.04.2016 №6-10/ VII «Про вихід зі складу засновників редакції газети «Зоря» (далі - рішення №8-1/VII ).

Постановою Монастирищеського районного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження по справі - закриттю з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» № 917-VIII від 24 грудня 2015 року, Монастирищенською районною радою Черкаської області прийнято рішення «Про вихід зі складу засновників редакції газети «Зоря» 22 квітня 2016 року № 6-10/VII.

Зазначеним рішенням вирішено: вийти зі складу засновників Комунального підприємства «Монастирищенська редакція районної газети «Зоря»; передати безоплатно майно у власність реформованому суб'єкту господарювання; здійснити організаційно-правові заходи щодо виходу райради зі складу засновників газети «Зоря».

27 липня 2016 року на засіданні 8-ої позачергової сесії Монастирищенської районної ради Черкаської області прийнято рішення області №8-1/VII від 27 липня 2016 року «Про призупинення дії рішення районної ради від 24.04.2016 №6-10/ VII «Про вихід зі складу засновників редакції газети «Зоря».

Вважаючи рішення №8-1/VII протиправним, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийнято відповідно до процедури встановленої законодавством України.

У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що у органу місцевого самоврядування відсутнє право на зупинення дії рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Так, предметом спору у даній справі є рішення відповідача «Про призупинення дії рішення районної ради від 24.04.2016 №6-10/ VII «Про вихід зі складу засновників редакції газети «Зоря».

Конституційний Суд України у абз. 6 п. 4.1. рішення №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року зазначив, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Проте, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Прийняте відповідачем рішення вичерпало свою дію внаслідок його виконання - виходу зі складу засновників Комунального підприємства «Монастирищенська редакція районної газети «Зоря» та передачі безоплатно майна у власність реформованому суб'єкту господарювання.

Так, 13 липня 2016 року на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Зоря» прийнято рішення щодо створення товариства, визначено статутний капітал та його місцезнаходження, затверджено статут та призначено керівника.

Проте, розглядаючи даний спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У даній справі правовідносини виникли на підставі реалізації відповідачем положень Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», яким визначено механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

Системний аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що у справі, що розглядається Монастирищенська районна рада Черкаської області не здійснювала владних управлінських функцій стосовно позивача.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, зокрема щодо оскарження його дій та бездіяльності. Проте ця норма має застосовуватися з урахуванням положень статей 216, 386, 388, 392, 393 Цивільного кодексу України щодо способів захисту права власності, а також положень Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України стосовно юрисдикції судів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено способи захисту прав суб'єктів господарювання серед яких - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, правовідносини виникли внаслідок реалізації відповідачем корпоративних прав, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з п. 1 ч.1. ст. 157, ч.1 203 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження у справі, якщо встановить, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги: скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 41, 157, 195, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу з обмеженою відповідальністю «Газета «Зоря» на постанову Монастирищеського районного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року - задовольнити частково.

Постанову Монастирищеського районного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Зоря» до Монастирищенської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 13.03.2017

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна, І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Желтобрюх І.Л.