Постанова № 6528514, 15.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11374/09/0570

час прийняття постанови: 10год.45хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Мозгової Н. А.

при секретарі                                                  Пригода О.В.

за участю

представників позивача                     Рябошапка Д.С.

представників відповідача Гриневська О.М.

Широков В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000921322/0/20770/10/15-16-23/5 від 01.07.2009р. та зобов’язання списати з особового рахунку 181503,69 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2009р. позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0000921322/0/20770/10/15-16-23/5 від 01.07.2009р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 81503,69 грн.

28.07.2009 року позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000921322/0/20770/10/15-16-23/5 від 01.07.2009р. та зобов’язати відповідача списати з особового рахунку 181503,69 грн.

11.09.2009 року позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000921322/0/20770/10/15-16-23/5 від 01.07.2009р. та зобов’язати відповідача списати з особового рахунку 181503,69 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним:

Позивач платіжними дорученнями № 715 від 10.02.2009 року, №1145 від 04.03.2009 року, №1787 від 03.04.2009 року, №2424 від 06.05.2009 року та №3092 від 03.06.2009 року сплатив свої податкові зобов’язання відповідно до рішення про реструктуризацію основного податкового боргу № 10/24-013 від 10.08.2006 року. Але відповідачем віднесено вчасно сплачені суми коштів на погашення податкових зобов’язань, які виникли на підставі податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007року. Таким чином, податковим органом порушено ч.2 ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач по справі, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з позовними вимогами не згоден , надав до суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого податкова інспекція вважає, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Направлення суми, спрямованої платником податку на погашення поточного податкового зобов’язання, в рахунок погашення податкового боргу за інший податковий період з того ж самого податку є правомірним, оскільки податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представники відповідача проти позовних вимог заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 303254 зареєстровано у якості юридичної особи 18.07.1994 року та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій за номером 03361081, знаходиться на податковому обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.

Рішенням начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 10.08.2006р. за № 10/24-013 позивачу надано реструктуризацію сплати основного податкового боргу по податку на прибуток у сумі 3311674,31 грн. строком з 09.08.2008 року по 09.07.2016 року.

Позивач платіжними дорученнями № 715 від 10.02.2009 року сплатив 35000 грн., призначення платежу: згідно рішення № 10/24-013 від 10.08.2008 року; № 1145 від 04.03.2009 року сплатив 35000 грн., призначення платежу: згідно рішення № 10/24-013 від 10.08.2008 року; № 1787 від 03.04.2009 року сплатив 35000 грн., призначення платежу: згідно рішення № 10/24-013 від 10.08.2008 року; №2424 від 06.05.2009 року сплатив 35000 грн., призначення платежу: згідно рішення № 10/24-013 від 10.08.2008 року; №3092 від 03.06.2009 року сплатив 35000 грн., призначення платежу: згідно рішення № 10/24-013 від 10.08.2006 року.

Податковим органом здійснена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» за період з 01.01.2007 року по 31.05.2007 року, за результатами якої складений акт за № 616/15-16-23/5 від 12.06.2009 року. Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання по податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року (подана до податкового органу 10.05.2007 року за вх. № 3986/ДСК), сума несвоєчасно сплаченого податку склала 163007,36 грн., затримка від 558 до 671 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

На підставі зазначеного акта перевірки прийнято спірне податкове повідомлення -рішення № 0000921322/0/20770/10/15-16-23/5 від 01.07.2009р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 81503,69 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно із зазначеною нормою, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає більш 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З цієї норми Закону випливає, що для її застосування обов’язковим є встановлення боргу, який був погашений.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 вищевказаного Закону може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень на перерахування податку на прибуток, у реквізиті «Призначення платежу» ним вказано перерахування відповідно до рішення №10/24-013.

Судом встановлено, що Рішенням начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 10.08.2006р. за № 10/24-013 позивачу надано реструктуризацію сплати основного податкового боргу по податку на прибуток у сумі 3311674,31 грн. строком з 09.08.2008 року по 09.07.2016 року.

Представниками сторін підтверджений той факт, що рішення про реструктуризацію сплати податкового боргу по податок на прибуток за № 10/24-013 було прийнято тільки 10.08.2006 року. Ніяких інших рішень про реструктуризацію сплати податкового боргу за № 10/24-013 не існує.

Крім того, Позивач звертався до установ банку з листами за №№ 03/3392, 03/3393, 03/3394, відповідно до яких уточнив дату рішення про реструктуризацію сплати податкового боргу за № 10/24-013.

Слід зазначити, що сума 35000 грн, яка була сплачена Позивачем згідно з платіжним дорученням № 3092 від 03.06.2009 року, в якій призначення платежу – перерахування податку на прибуток згідно рішення №10/24-013 від 10.08.2006 року (тобто вірно зазначений рік прийняття рішення), податковим органом також спрямована на погашення зобов’язання з податку на прибуток, яке виникло на підставі декларації за 1 квартал 2007 року.

Зважаючи на це, висновки акту перевірки зроблені відповідачем без урахування приписів Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення…» та інших наведених вище нормативно-правових актів. У зв’язку з цим прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обов’язковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000921322/0/20770/10/15-16-23/5 від 01.07.2009р. є обґрунтованими. Оскільки позивачем не надано обґрунтування позовних вимог в частині зобов’язання податковий орган списати з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» 181503,69 грн., то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4,7, 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000921322/0/20770/10/15-16-23/5 від 01.07.2009р. та зобов’язання списати з особового рахунку 181503,69 грн. задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000921322/0/20770/10/15-16-23/5 від 01.07.2009р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 81503,69 грн.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83055, м. Донецьк, просп. Театральний,1, код ЄДРПОУ 03361081) судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

У судовому засіданні 15.09.2009р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови у присутності представників сторін.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Мозговая Н. А.