Ухвала суду № 65285136, 07.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 876/1968/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

секретаря Мельничук Б. Б.

позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року по справі № 607/2772/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, УМВС України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Управління превентивної діяльності, УМВС України в Тернопільській області Управління Державтоінспекції про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідачів, яким просив:

- зобов'язати МВС України, УМВС України в Тернопільській області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС в період з 10 червня 1986 року до 30 червня 1968 року, виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 175 крб. з урахуванням класності у відповідності до положень абзаців 2, 3, п.п. 1, п. 5, п. 1, п. 2 Постанови РМ УРСР № 207-7 від 10 червня 1986 року та відповідних цим положенням наказам МВС СРСР № 0130, № 0149, №0189, № 35с, № 090, 070;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, УМВС України в Тернопільській області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області Управління превентивної діяльності, УМВС України в Тернопільській області Управління Державтоінспекції видати ОСОБА_1 довідку "Про грошове забезпечення одержане особою за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках" за період з 10 червня 1986 року до 30 червня 1986 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року роз'єднано адміністративний позов по даній справі виділивши в окреме провадження позовні вимоги про зобов'язання МВС України, УМВС України в Тернопільській області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС в період з 10 червня 1986 року до 30 червня 1968 року, виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 175 крб. з урахуванням класності у відповідності до положень абз.2, абз.3, п.п. 1, п. 5, п. 1, п. 2 Постанови РМ УРСР № 207-7 від 10 червня 1986 р. та відповідних цим положенням наказам МВС СРСР № 0130, № 0149, №0189, № 35с, № 090, 070 і направити даний позов до розгляду в Тернопільський міськрайонний суд як адміністративний суд.

З таким рішенням суду не погодився позивач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до Тернопільського окружного адміністративного суду.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, які є тісно пов'язаними, а відтак розгляд повинен здійснюватись саме Тернопільським окружним адміністративним судом. Вказує, що в оскарженому рішенні не зазначено жодної підстави для роз'єднання позовних вимог.

В судовому засіданні позивач надав пояснення, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга належить до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року роз'єднано адміністративний позов по даній справі виділивши в окреме провадження позовні вимоги про зобов'язання МВС України, УМВС України в Тернопільській області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС в період з 10 червня 1986 року до 30 червня 1968 року, виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 175 крб. з урахуванням класності у відповідності до положень абз.2, абз.3, п.п. 1, п. 5, п. 1, п. 2 Постанови РМ УРСР № 207-7 від 10 червня 1986 р. та відповідних цим положенням наказам МВС СРСР № 0130, № 0149, №0189, № 35с, № 090, 070 і направити даний позов до розгляду в Тернопільський міськрайонний суд як адміністративний суд.

Як підставу роз'єднання зазначає, що позивач ставить вимогу про проведення йому перерахунку та доплати грошового забезпечення за виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 10 червня 1986 року до 30 червня 1986 року виходячи з посадового окладу 175 крб.

Відповідно до пункту 4 статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг.

Таким чином даний спір відповідно до пункту 4 статті 18 КАС України підвідомчий Тернопільському міськрайонному суду як адміністративному, що також вказано в ухвалі даного суду від 18 жовтня 2016 року.

Крім того позивач ставить другу позовну вимогу до відповідачів про зобов'язання їх видати йому довідку про грошове забезпечення після задоволення його першої вимоги про грошове забезпечення.

Дані позовні вимоги позивача є різні по своєму предмету спору і по предмету доказування.

Друга позовна вимога є передчасною так як відсутні будь які дані факти, що відповідачі не видадуть позивачу таку довідку.

Суд першої інстанції вважає, що для об'єктивного і оперативного розгляду даних позовів дану справу слід роз'єднати виділивши в окреме провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, УМВС України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Управління превентивної діяльності, УМВС України в Тернопільській області Управління Державтоінспекції про зобов'язання МВС України, УМВС України в Тернопільській області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області про проведення перерахунку та доплат ОСОБА_1 грошового забезпечення за виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС в період з 10.06.1986 р. по 30.06.1968 р., виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 175 крб. з урахуванням класності у відповідності до положень абз.2, абз.3, п.п. 1, п. 5, п. 1, п. 2 Постанови РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986 р. та відповідних цим положенням наказам МВС СРСР № 0130, № 0149, №0189, № 35с, № 090, 070 і відповідно до ст. 22 КАС України дану адміністративну справу слід передати на розгляд по підсудності до Тернопільського міськрайонного суду як адміністративного.

Відповідно до статті 116 КАС України суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Відповідно до частини 4 статті 160 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань об'єднання та роз'єднання справ.

Пунктом 1 частини 1 статті 18 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 частини 2 зазначеної статті окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до положень частини 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Вивчивши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість прийнятої судом першої інстанції оскаржуваної ухвали в частині направлення позову до розгляду в Тернопільський міськрайонний суд як адміністративний суд.

Щодо оскарженої ухвали в частині роз'єднання позовних вимог то апеляційне провадження в цій частині підлягає закриттю зважаючи на наступне.

Пункт 16 Постанови Пленуму ВАС України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» наголошує, що за правилами статті 116 КАС України питання про об'єднання та роз'єднання адміністративних справ вирішується після відкриття провадження в адміністративній справі, як правило під час підготовчого провадження, з прийняттям ухвали, яка оскарженню не підлягає. Судам необхідно мати на увазі, що об'єднанню або роз'єднанню підлягають справи адміністративної юрисдикції. При цьому об'єднанню підлягають лише адміністративні справи, які підсудні одному адміністративному суду. Якщо суддею відкрито провадження в адміністративній справі, але в позовній заяві є вимога, яку належить розглядати в порядку іншого судочинства, то в цій частині суд закриває провадження у справі та відповідно до частини другої статті 157 КАС України роз'яснює позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи за такою вимогою.

З аналізу матеріалів справи зрозуміло, що позовні вимоги заявлені позивачем є пов'язаними, та вирішення однієї з вимог залежить від рішення щодо іншої з позовних вимог. Відтак суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що таке роз'єднання не відповідало підставам зазначеним в статті 116 КАС. Так роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження можна якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи. Оскільки в даному випадку окремий розгляд таких позовних вимог навпаки ускладнює їх вирішення.

Водночас, відповідно до наведених вище положень Постанови Пленуму ВАС України ухвала про роз'єднання позовних вимог оскарженню не підлягає, відтак апеляційне провадження щодо ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року в частині роз'єднання позовних вимог, підлягає закриттю як помилково відкрите.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині передачі справи в частині позовних вимог на розгляд по підсудності до Тернопільського міськрайонного суду як адміністративного, апеляційне провадження щодо ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року в частині роз'єднання позовних вимог, закрити як помилково відкрите.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року по справі № 607/2772/16-а скасувати в частині передачі справи на розгляд по підсудності до Тернопільського міськрайонного суду як адміністративного та направити справу до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Апеляційне провадження щодо ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року в частині роз'єднання позовних вимог, закрити як помилково відкрите

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали виготовлено 10 березня 2017 року