Ухвала суду № 65284913, 14.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2017 рокусправа № 804/5722/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер», в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.07.2016 № 0004611401.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 599 від 31.05.2016 та направлень № 2910, № 2911, № 2912, № 2913, № 2914 від 31.05.2016 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2014 по 31.03.2016, в ході якої перевіряючими складалися письмові запити про надання документів, зокрема, від 20.07.2016 № 11.

Проте, на запит перевіряючих позивачем не було надано витребувані документи, оскільки, на думку платника податків, запит не відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Не надання витребуваних документів на вимогу посадових осіб податкового органу зафіксовано в Акті від 26.07.2016 № 338/04-36-14-01/33892784.

В подальшому, 27.07.2016, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004611401 про застосування до ТОВ «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер» штрафної (фінансової) санкції за порушення абз. 2 п. 121.1 ст. 121 ПК України.

З оскаржуваного ППР вбачається, що останнє прийнято згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 ПК України та на підставі акта № 388/04-36-14-01/33892784 від 26.07.2016.

Надаючи оцінку правомірності вказаного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Податковий кодекс не містить вимогу щодо форми запиту посадових (службових) осіб податкового органу про надання документів під час перевірки, а тому колегія суддів доходить висновку, що така вимога може бути заявлена як усно, так і в простій письмовій формі за підписами перевіряючих, а тому позивач помилково посилається на вимоги ст. 73 Податкового кодексу України, якою регулюються питання складання та направлення контролюючим органом запитів про надання податкової інформації.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень має відповідати принципу правової визначеності, який гарантовано Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і який становить один із основних елементів верховенства права.

Дотримання такого принципу дає можливість особі розуміти підстави прийняття рішення та обрати ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів.

Як зазначено вище та було встановлено під час апеляційного розгляду, оскаржуване ППР прийнято відповідачем на підставі акту № 388/04-36-14-01/33892784 від 26.07.2016, який Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не складався, що виключає можливість притягнення за таким актом до відповідальності платника податків, адже акт - носій доказової інформації щодо певних порушень.

Доводи представника відповідача, що в оскаржуваному ППР допущено технічну помилку щодо номеру акту, на підставі якого таке рішення прийнято, суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими, адже така помилка не була усунена податковим органом у належний спосіб. Суд оцінює докази та рішення суб'єкта владних повноважень виключно на підставі документів, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року в адміністративній справі № 804/5722/16 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 14 березня 2017 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова