Ухвала суду № 65283035, 14.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

14 березня 2017 року місто Київ №826/14475/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.В., розглянувши клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом

приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім”

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про

визнання протиправним та скасування розпорядження від 30.08.2016 №2030,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Київський страховий дім” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 30.08.2016 №2030.

Через канцелярію суду приватним акціонерним товариством “Київський страховий дім” подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження від 30.08.16 №2030.

Згідно з частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилався на те, що за невиконання оскаржуваного розпорядження від 30.08.2016 №2030, відповідач виніс постанови від 15.12.2016 №419/13-15/13/4 та від 16.02.2017 №62/61/13-4/14П про накладення штрафних санкцій, що, на думку позивача, свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства.

Суд наголошує, що стягненню штрафних санкцій передує ряд процедурних дій, як подача до суду відповідного позову, та у разі його задоволення, звернення до виконавчої служби для стягнення штрафних санкцій у примусовому порядку.

Вказане підтверджується приписом пункту 2.4 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, яке затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 №2319, згідно якого у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

Однак, позивачем не надано доказів звернення Національної комісії, що здійснює державне регулювання сфері ринків фінансових послуг до суду з позовом про примусове стягнення штрафних санкцій з приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", накладених постановами 15.12.2016 №419/13-15/13/4 та від 16.02.2017 №62/61/13-4/14П.

Отже, суд відхиляє зазначені посилання позивача, як на підставу для забезпечення позову та наголошує на тому, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження від 30.08.16 №2030 є фактичним вирішенням даної справи без її розгляду у судовому засіданні.

Отже, розглянувши клопотання позивача, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що незабезпечення позову може спричинити серйозні негативні наслідки для позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Так, позивачем не наведено доказів, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, позивачем не доведено суду наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 117, 118, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала відповідно до частини шостої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя Літвінова А.В.