Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
У Х В А Л А
27 лютого 2017 р. справа № 820/7089/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Соляник І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України в Харківській області за № 225 о/с від 20.05.2015 в частині його звільнення;
- поновити його на посаді старшого оперуповноваженого СКР Дергачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із порушенням строків оскарження наказу ГУ МВС України в Харківській області за № 225 о/с від 20.05.2015.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що із наказом ГУ МВС України в Харківській області за № 225 о/с від 20.05.2015 про його звільнення від ознайомився лише 06.12.2016, а тому ним не порушено строків оскарження спірного рішення.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно частини 1 та частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України в Харківській області за № 225 о/с від 20.05.2015 в частині його звільнення.
Отже, вказаний спір виник з приводу проходження та звільнення позивача з публічної служби.
Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак, Кодекс адміністративного судочиснтва України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Судом встановлено, що майора міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого СКР Дергачівського РВ ГУ наказом ГУМВС України №225 о/с від 20.05.2015 звільнено з органів внутрішніх справ згідно п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України на підставі рапорту ОСОБА_1 від 11.05.2015.
У відповідності до частини 1 статті 233 Кодексів законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як зазначив позивач, оскаржуваний наказ про звільнення він отримав лише 06.12.2016.
Проте, суд зазначає, що відповідно до розписки ОСОБА_1, 28.12.2015 позивач отримав на руки трудову книжку, в якій міститься запис про звільнення від 20.05.2015.
Таким чином, суд приходить до висновку, що строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справі про оскарження наказу про звільнення розпочався у позивача 28.12.2015.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Поважними за змістом даної статті визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення з позовом до суду.
Інститут строку звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернувся з даним позовом лише 26.12.2016, тобто з пропуском встановленого діючим законодавством строком, належних доказів поважності пропуску звернення до суду позивачем не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду через пропущення позивачем строків звернення до суду за відсутністю поважних причин такого пропуску.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.99, 100, 102, 155, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2017 року.
Суддя Р.В. Мельников
Судове рішення № 65282394, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/7089/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: