Ухвала суду № 65282172, 10.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1120/17

УХВАЛА

10 березня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Суворовського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Суворовського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:

- зобов'язати Суворовський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження № 1426 від 01.11.2006 року, складеного Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції в графу "відомості про матір" зазначити "ОСОБА_2";

- зобов'язати Суворовський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження № 1426 від 01.11.2006 року, складеного Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції в графу "відомості про батька" зазначити "ОСОБА_1";

- зобов'язати Суворовський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільною стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження № 1426 від 01.11.2006 року, складеного Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського у правління юстиції в графу "прізвище" змінити прізвище дитини з "ОСОБА_5" на "ОСОБА_5".

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Суворовського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.106 КАС України та вказано, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі відповідно до Закону України "Про судовий збір", а також адміністративного позову (з копіями для сторін) із підписами позивачів.

06 березня 2017 року позивачами через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду надано до суду супровідний лист про направлення на виконання цивільно-процесуального законодавства України належним чином підписаної позовної заяви у двох примірниках та оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1920,00 грн.

У відповідності до ч.2 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі якщо відсутні підстави, в тому числі, для відмови у відкритті провадження у справі.

Суддя, розглянувши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, виходячи з наступного.

Згідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.

Відповідно до частини другої ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-як рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачі просять суд зобов'язати Суворовський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження № 1426 від 01.11.2006 року, складеного Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

З обґрунтувань адміністративного позову вбачається, що підставою для звернення до суду з даним позовом є те, що 27.05.2016 року Приморським районним судом м.Одеси ухвалено рішення по справі №522/27749/13 за заявою позивачів, за участю органів опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усиновлення малолітньої дитини ОСОБА_5, яким заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено та оголошено позивачів усиновлювачами малолітньої дитини ОСОБА_5.

У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № «Про практику застосування судами законодавства при розгляд справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав зазначено, що ухвалюючи рішення згідно зі ст. 255 ЦПК та ст. 224 СК, суд повинен обґрунтувати задоволення чи відхилення заяви про усиновлення. У разі її задоволення в резолютивній частині рішення необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його прізвище, ім'я, по батькові, день, місяць і рік народження, а також про його громадянство. За наявності клопотання заявників суд вирішує питання про зміну прізвища, імені та по батькові, дати й місця народження дитини відповідно до статей 229-231 СК. При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва, а до актового запису про народження дитини. Після набрання рішенням законної сили його копія в порядку ч.7 ст. 255 ЦПК направляється органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення необхідних змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи, а якщо дитина усиновлена іноземним громадянином, - також уповноваженому органу виконавчої влади. У разі якщо фактичне місце проживання особи, щодо якої подано заяву про усиновлення, не збігається з місцем її народження, копія рішення суду надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем народження такої особи. Відповідно до ч.1 ст. 225 СК, ч.7 ст. 255 ЦПК усиновлення вважається здійсненим з дня набрання рішенням суду законної сили. У ЦПК не передбачено обов'язку чи права суду за будь-яких обставин допускати негайне виконання рішення у справі про усиновлення.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 3 статті 255 Цивільно-процесуального кодексу України визначено, що за клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 року № 21-41а16 викладена позиція, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до вищевказаних приписів чинного законодавства та зазначених рішень Верховного Суду України для вирішення спору, що виник між сторонами по справі, встановлено інший порядок судового провадження, а саме, суд дійшов висновку, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 17, 109, 160, 165, КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Біляївської державної нотаріальної контори про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з адміністративним позовом та всіма додатками до нього надіслати позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в п'ятиденний строк з дня оголошення та (або) отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.А. Вовченко