Постанова № 6528116, 03.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3099/09/0570

час прийняття постанови: 11-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень», м. Маріуполь

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача: Горб І.В., Волкова Г.В. – за дов.

від відповідача: Антощук О.С. – за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Квітень» заявлено позов до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2009 року № 0000062320/0 та № 0000032320/0.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість», доводить відсутність підстав у відповідача для визначення відповідачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість з посиланням на неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по будівництву житлового комплексу як не пов’язаних з господарською діяльністю підприємства у зв'язку із нікчемністю правочину.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає, що позивачем порушені норми підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квітень» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31132432, є платником податку на додану вартість з 18 жовтня 2000 року, свідоцтво № 00130447, перебуває на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

З 16 по 22 грудня 2008 року відповідачем здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 1 вересня 2008 року по 30 вересня 2008 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 29 грудня 2008 року № 3656/23-4/31132432 (надалі - акт перевірки).

За результатами перевірки відповідачем 19 січня 2009 року згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон України № 2181) прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000032320/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 69772 грн., у тому числі за основним платежем 51473 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18299 грн.;

№ 0000062320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 475146 грн. за звітний податковий період – жовтень 2008 року.

Правовою підставою визначення податкового зобов'язання та зменшення суми бюджетного відшкодування спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем наведені норми підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/ВР-97. З посиланням саме на зазначені норми висновками акту перевірки визначене завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 475146 грн., а також заниження податку на додану вартість за вересень 2008 року на 28572 грн., за жовтень 2008 року на 22901 грн. Склад порушення визначений пунктом 3 акту перевірки (арк. акту 2-7).

Як встановлено судом, між 5 липня 2007 року між ТОВ «Майстер-Фінанс» та ТОВ «Квітень» (позивач) був укладений договір про спорудження та фінансування об’єкту будівництва № 1-ФОН/577. 16 травня 2007 року між позивачем та ТОВ «Майстер-Буд-Південь» був укладений договір генпідряду № 14.

Як вбачається з акту перевірки та заперечень, на думку відповідача, договір від 5 липня 2007 року є правочином, який порушує публічний порядок, внаслідок чого є нікчемним, з огляду на те, що будівництво житлового комплексу здійснюється позивачем шляхом його самостійного фінансування, що порушує права його контрагента ТОВ «Майтерс-Фінанс» і підтверджує вчинення одностороннього правочину з боку позивача. Відповідач наполягає на тому, що договір від 5 липня 2007 року є правочином, який не спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 10 договору від 5 липня 2007 року даний договір діє до повного виконання його сторонами взятих на себе зобов’язань. Судом встановлено, що на день розгляду справи даний договір ще не був виконаний, що підтверджує строк його дії.

Як встановлено судом, у позивача був дозвіл на ведення будівельних робіт, договір оренди земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, містобудівельне обґрунтування, тобто позивач уклав договір від 5 липня 2007 року у відповідності до мети здійснення своєї господарської діяльності. Дані обставини не заперечується відповідачем і ним не спростовані.

Як вбачається із акту перевірки, пояснень відповідача, доданих до матеріалів справи податкових декларацій, податкових накладних, банківських виписок, позивачем були здійснені господарські операції, за наслідками яких визначений податковий кредит, податкові зобов'язання з податку на додану вартість, бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за податкові періоди – вересень, жовтень 2008 року.

Єдиною підставою визначення податкового зобов’язання є, на думку податкового органу, нікчемність правочину від 5 липня 2007 року, тобто правочину, який порушує публічний порядок, внаслідок чого позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по будівництву житлового комплексу, які не пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого підлягають застосуванню до спірних відносин, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Абзац третій даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Аналізуючи норми підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає, що вони не пов’язують відсутність права у платника податку на нарахування податкового кредиту у зв'язку із нікчемністю правочину. Вищезазначені норми, навпаки, доводять правомірність формування позивачем податкового кредиту. Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що здійснені позивачем оподатковувані операції не пов’язані з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведена правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2009 року № 0000062320/0 та № 0000032320/0 задовольнити повністю.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000032320/0, яким визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 69772 грн., у тому числі за основним платежем 51473 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18299 грн.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000062320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 475146 грн. за жовтень 2008 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 3 червня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 5 червня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.