Ухвала суду № 65278441, 06.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/1896/14 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.

Провадження № 22-ц/783/1034/17 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

при секретарі: Цапові П.М.,

за участю: відповідача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4, від імені якого діє представник ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами комісії,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2016 року у позові ОСОБА_4, від імені якого діє представник ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами комісії - відмовлено.

Рішення оскаржив позивач ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з даним рішення суду першої інстанції та вважає його не законним і необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 жодним чином не був дотичним до будівництва спірних квартир. В своїх усних поясненнях по суті спору ОСОБА_2 зазначав, що з березня 2008 року він періодично сплачував ОСОБА_6 у готівковій формі грошові кошти за будівництво квартир. Однак, вказані твердження ОСОБА_2 є голослівними, адже ОСОБА_6 особисто не був знайомий з ОСОБА_2 аж до 2011 року, оскільки будь-який зв'язок між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (в тому числі і підписання вказаних вище договорів комісії, додаткових угод та актів приймання-передачі) відбувався через батька останнього - ОСОБА_7. Більше того, пунктом 5.1 договорів комісії передбачено, що сплата суми, вказаної у п. 4.1.8 договорів комісії, здійснюється шляхом внесення ОСОБА_2 коштів на банківський рахунок ОСОБА_6. При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на рахунок комісіонера ОСОБА_6 грошові кошти за вказаними вище договорами комісії не вносив, ані в готівковій формі, ані шляхом переведення коштів на банківський рахунок ОСОБА_6, як цього вимагали умови договорів комісії (п. 5.1.). В ході розгляду судом вказаної справи, ОСОБА_2 не було доведено належними та допустимими доказами, що ним було проведено з ОСОБА_6 розрахунок за договорами комісії та сплачено 1062050,87 грн. за будівництво квартир № 3 та № 6 по АДРЕСА_1, право власності на які набув ОСОБА_2. Згідно договору комісії № 0308/1 від 01 березня 2008 року, ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 згідно акту приймання - передачі квартиру № 3 в будинку АДРЕСА_1, площею 335,1 кв.м., вартістю 610290 (шістсот десять тисяч двісті дев'яносто) грн. 82 коп. з розрахунку 1821,22 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 22 коп. за 1 кв. м. загальної площі цієї квартири. Також, за результатом укладення договору комісії № 0308/2 від 01 березня 2008 року, ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 згідно акту приймання - передачі квартиру № 6 в будинку АДРЕСА_1, площею 221,4 кв.м., вартістю 451760 (чотириста п'ятдесят одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 05 коп. з розрахунку 2040,47 грн. (дві тисячі сорок) грн. 47 коп. за 1 кв. м. загальної площі квартири. Відтак, набувши право власності на квартири № 3 та № 6 по АДРЕСА_1, ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань не виконав, чим порушив права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_6. Відтак, апелянт просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1062050,87 (один мільйон шістдесят дві тисячі п'ятдесят) грн. 87 коп. - основного боргу, 69309,73 (шістдесят дев'ять тисяч триста дев'ять) грн. 73 коп. - три відсотки річних, 142780,37 (сто сорок дві тисячі сімсот вісімдесят) грн. 37 коп. - пені.

Клопотання представника апелянта ОСОБА_4 - ОСОБА_8 щодо відкладення розгляду справи відхилено, оскільки у відповідності з вимогами ст.305 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку, що в апелянта є інші представники, які не прибули в судове засідання. Крім того, як вбачається із вказаного клопотання ОСОБА_8, розгляд справи у Господарському суду Львівської області призначено на 11.00 год., а розгляд вказаної справи на 09.30 год..

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника на її заперечення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, про безпідставність позовних вимог, оскільки судом не було встановлено порушень умов договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.

Пункти 1, 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 2) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ, проводиться за правилами іншого судочинства.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або спорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також органи і особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Звертаючись до суду із вищевказаним позовом про стягнення з ОСОБА_2 основного боргу за договорами комісії №0308/1 та №0308/2, пені та трьох процентів річних у зв'язку з їх неналежним виконанням, позивач зазначав, що вказані договори були укладені між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 01 березня 2008 року, що позивач свої зобов'язання за вказаними договорами виконав належним чином, а відповідач від виконання взятих на себе зобов'язань ухилився.

Разом з тим, судом встановлено, що 01 березня 2008 року між ОСОБА_4, як комісіонером, та ОСОБА_2, як комітентом, було укладено договір комісії №0308/1 (далі - договір комісії 1). 01 листопада 2011 року до договору комісії були внесені зміни та доповнення, про що укладено додатковий договір №1.

Крім цього, 01 березня 2008 року між ним, ОСОБА_4, як комісіонером, та відповідачем ОСОБА_2 як комітентом, було укладено договір комісії №0308/2 (далі - договір комісії 2), який аналогічний за своїм змістом договору комісії 1.

01 листопада 2011 року до договору комісії 2 було внесено зміни та доповнення, про що сторонами укладено додатковий договір №1.

За умовами договору комісії 1 (з наступними змінами та доповненнями) з метою набуття відповідачем на ринку нерухомості права власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира 1) відповідач уповноважив, ОСОБА_4, укласти від імені та за рахунок відповідача договір підряду на спорудження квартири 1, виконувати по цьому договорі всі функції замовника будівництва, здійснювати контроль за виконанням будівельно - монтажних робіт, забезпечити введення завершеної будівництвом квартири 1 в експлуатацію, а також забезпечити підготовку документації, необхідної для оформлення права власності відповідачем на квартиру 1 у відповідних органах місцевого самоврядування (п.2.1. договору комісії 1).

Сторони за цим договором погодили, що орієнтовна вартість робіт по будівництву квартири 1 на дату укладення договору комісії 1 складає 588 800 грн. з розрахунку 1 821,22 грн. за 1кв.м. загальної площі квартири 1, і включає в себе усі податки та збори (п.4.1.8 договору комісії 1).

За умовами договору комісії 2 (з наступними змінами та доповненнями) з метою набуття відповідачем на ринку нерухомості права власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира 2) відповідач уповноважив, ОСОБА_4, укласти від імені та за рахунок відповідача договір підряду на спорудження квартири 2, виконувати по цьому договорі всі функції замовника будівництва, здійснювати контроль за виконанням будівельно - монтажних робіт, забезпечити введення завершеної будівництвом квартири 2 в експлуатацію, а також забезпечити підготовку документації, необхідної для оформлення права власності відповідачем на квартиру 2 у відповідних органах місцевого самоврядування (п.2.1. договору комісії 2).

Сторони погодили, що орієнтовна вартість робіт по будівництву квартири 2 на дату укладення договору комісії 2 складає 456 250 грн. з розрахунку 2 040,47 грн. за 1кв. м. загальної площі квартири 2, і включає в себе усі податки та збори (п.4.1.8 договору комісії 2).

У договорах №0308/1 та №0308/2 також було зазначено, що сплата суми, вказаної в п.4.1.8 Договору, здійснюється шляхом внесення комітентом коштів на рахунок комісіонера.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 на рахунок комісіонера ОСОБА_4 грошові кошти за вищевказаними договорами комісії не вносились.

Як вбачається із копії акту прийому - передачі квартири до договору №0308/1 від 01 березня 2008 року, де об'єктом будівництва виступала квартира АДРЕСА_1, зазначено, що сторони претензій не мають.

В долученій до справи копії акту №1 прийому - передачі квартири до договору №0308/2 від 24 грудня 2011 року також зазначено, що сторони підтверджують, що на момент підписання даного акту між ними немає неврегульованих спорів з приводу виконання Договору №0308/2 від 01 березня 2008 року та усіх додатків до нього, а також будь - яких невиконаних сторонами зобов'язань, в т.ч. по оплаті.

Із пояснень позивача ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7, даних в суді першої інстанції судом встановлено, що будівництво будинку АДРЕСА_1 проводилося на земельній ділянці, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4. Кошти у будівництво вкладав ОСОБА_4, ОСОБА_7, який надав будівельні матеріали, інші комісіонери та частину коштів надав ОСОБА_9 Підрядними організаціями, які здійснювали будівництво було спочатку ПП «Синтеком», а пізніше - ПП «Галінвест». Договори комісії №0308/1 та №0308/2 з відповідачем ОСОБА_2 01 березня 2008 року не укладались, а були фактично формально підписані в кінці 2011 року. Це було вчинено з метою реєстрації права власності на квартири за ОСОБА_2.

Статтею 627 ЦК України передбачено, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та доказам, що містяться в матеріалах справи.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня нею набрання законної сили.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

Н.О. Шеремета