Рішення № 65278426, 28.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/6692/12 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/307/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 21 вересня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

22 червня 2012 року ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 57 212,46 доларів США та понесених судових витрат в сумі 3 219,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що згідно кредитного договору «Автопакет» № 137/07-Ф від 23.05.2007 року, ОСОБА_4 на придбання автотранспортного засобу було надано кредит у розмірі 36 300,00 доларів США зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами та з кінцевим терміном повернення заборгованості 23.05.2014р. Згідно п. 3.1.1., п.3.1. Договору «Автопакет», ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів передав позивачу в заставу автомобіль марки «Міцубісі», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який йому належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВСС 030745 від 02.09.2008 року, виданого ЛВРЕР ДАІ. За домовленістю сторін, вартість предмету застави складає 183 340, 00 грн. Позичальник ОСОБА_4 умови кредитного договору порушив, зобов'язання ним не виконувались, у зв'язку з чим 02.12.2008 року банк звернувся у Франківський районний суд м. Львова з позовною заявою про стягнення заборгованості, рішенням суду позовні вимоги були задоволені, проте в процесі виконання рішення суду 14.12.2011 року Франківським ВДВС Львівського МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з тим, що згідно відповідей Адресного бюро боржник ОСОБА_4 вибув 11.03.2010 року у ФРН. Заходи щодо розшуку заставного майна автомобіля виявились безрезультатними. Крім цього, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 23.05.2007 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Станом на 20.06.2012 року заборгованість по договору «Автопакет»№137/07-Ф становить 57 212, 46 доларів США, з яких: 34 154, 91 дол.США -заборгованість по кредиту; 20 032, 86 дол.США -прострочені платежі по кредиту (за період з 22.01.2008 р. -19.06.2012 р.); 15 016,23 дол.США - заборгованість по відсотках (за період з 01.02.2008 р. -31.05.2012 р.); 411, 76 дол.США -нараховані відсотки (за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.); 252, 37 дол.США -донараховані відсотки (за період з 01.06.2012 р. -19.06.2012 р.); 3 747,19 дол.США -пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків (за період з 21.06.2011 р.-19.06.2012 р.); 3 630,00 дол. США -штраф. Вказану заборгованість просив стягнути з відповідача, як поручителя, за кредитним договором «Автопакет»№ 137/07-Ф від 23.05.2007 року.

Заочним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 21 вересня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 57 212 дол. США 46 центів, що в еквіваленті до національної валюти України станом на 21.09.2012р. становить 457 127 грн. 55 коп. заборгованості за кредитним договором та 3219 грн. судового збору, а всього 460 346 грн. 55 коп.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26 липня 2016 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 вересня 2012 року залишено без задоволення.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що не укладав договору поруки, надана позивачем неякісна ксерокопія договору поруки не є належним доказом існування договірних відносин. Вказує, що банком пропущено строк звернення з вимогою до поручителя, передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України. Також посилається на пропуск позивачем строку загальної позовної давності для стягнення заборгованості. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, відкликати виконавчий лист.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.

Судом встановлено, що 23 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір «Автопакет»№ 1137/07-Ф на придбання автотранспортного засобу в розмірі 36 300,00 доларів США зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами та з кінцевим терміном повернення заборгованості 23 травня 2014р. Позивач прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит у визначеному розмірі, в порядку передбаченому п.1.1 кредитного договору, що підтверджується відповідно заявою на видачу готівки № NL-4 від 23.05.2007р.

Як вбачається з п.3.2. договору «Автопакет» № 137/07-Ф від 23.05.2007р. та договору поруки від 23 травня 2007 року відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання позичальником ОСОБА_4 умов кредитного договору та нести солідарну відповідальність у випадку його невиконання чи неналежного виконання відповідачем.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_4 умов кредитного договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених графіками повернення кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 20.06.2012р. загальна сума боргу за кредитним договором становить 57 212,46 дол. США, з яких: 34 154, 91 дол. США -заборгованість по кредиту; 20 032, 86 дол. США - прострочені платежі по кредиту (за період з 22.01.2008р. - 19.06.2012р.); 15 016,23 дол. США - заборгованість по відсотках (за період з 01.02.2008р. - 31.05.2012р.); 411, 76 дол. США - нараховані відсотки (за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.); 252, 37 дол. США - донараховані відсотки (за період з 01.06.2012р. -19.06.2012р.); 3747,19 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків (за період з 21.06.2011р. - 19.06.2012р.); 3 630,00 дол. США - штраф.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2009 року у справі № 2-1159/09 задоволено позов ВАТ КБ «Надра» та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ «Надра» 299 938 грн. 49 коп. боргу за договором кредиту та звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки MITSUBISHI модель PAJERO SPORT 3,0; легковий універсал-В, рік випуску 2007; заводський номер кузова НОМЕР_2, сірого кольору, реєстраційний номер № НОМЕР_3, зареєстрований РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області 22.05.2007року.

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 14.12.2011 року, виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 301 668, 49 грн. повернуто у зв'язку з тим, що згідно відповідей Адресного бюро боржник ОСОБА_4 вибув 11.03.2010 року у ФРН. Заходи щодо розшуку заставного майна автомобіля виявились безрезультатними.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений договором строк.

За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що строк виконання кредитного договору встановлений - 23 травня 2014 року, проте поданням у грудні 2008 року позову до боржника ОСОБА_4 з вимогою про погашення всієї суми кредиту та процентів, штрафних санкцій кредитор ПАТ КБ «Надра» змінив кінцевий термін погашення кредиту, а саме з моменту вступу у законну силу рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2009 року у справі № 2-1159/09 настала кінцева дата повернення погашення кредиту.

Відтак, враховуючи те, що вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, виконавчий лист по виконанню цього рішення видано 22 квітня 2009 року, а з позовом до поручителя ОСОБА_2 позивач звернувся лише у червні 2012 року, тобто після спливу трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання, колегія суддів прийшла до висновку, що порука ОСОБА_2 припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15 і відповідно до ст.. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів, тому підлягає врахуванню колегією суддів при розгляді даної справи.

На підставі наведеного, рішення суду першої інстанції як ухвалене судом з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 21 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий

Судді: