Постанова № 6527689, 11.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11908/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Грішаєві Є.Є.

за участю

представника позивача Кузнєцова В.П.

представника позивача Лук’янова М.В.

представника відповідача-1 Тернинко С.М.

представника відповідача-2 не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 111770 грн.

В С Т А Н О В И В:

24.07.2009 року ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт» звернулося до суду з позовом до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 111770 грн. за даними декларації за квітень 2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в нього відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» виникло право на відшкодування податку на додану вартість.

Позивачем у встановлений законодавством строк була здана до податкової інспекції декларація з податку на додану вартість за квітень 2009 року, згідно з даними якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного періоду, становить 112243,00 грн.

Податковою інспекцією було проведено перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року (акт № 4639/23-4-00300363 від 06.07.2009 року). За результатами перевірки було підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2009 року у розмірі 103275,00 грн., встановлено завищення залишку від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на суму 473 грн., не підтверджено суму 8495 грн. з мотивів неотримання Слов`янською ОДПІ матеріалів по направленим запитам, а саме результатів проведених зустрічних перевірок суб’єктів господарювання (контрагентів).

Обов’язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно, однак проведення перевірки не може продовжити визначений Законом України «Про податок на додану вартість» термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Позивачем фактично сплачена сума ПДВ у розмірі 111770 грн. постачальникам (контрагентам).

За приписами п. 1.8. ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Податковий орган був зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган держказначейства надає платникові податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після одержання висновку податкового органу.

Відповідно до п. 6.1 Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України та ГУДК України № 209/72 від 02.07.97 року, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених законодавством термінів, вважаються бюджетною заборгованістю; п. 6.2. Порядку передбачене право платника податку в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Просили стягнути з Державного бюджету України через ГУДК України у Донецькій області бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 111770 грн. та судовий збір у сумі 1117, 70 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив у зв`язку зі зменшенням бюджетного відшкодування за результатами документальної перевірки на суму 473 грн. стягнути з Державного бюджету України залишок бюджетної заборгованості за квітень 2009 року у розмірі 111 770 грн.

Представник відповідача Слов`янської ОДПІ у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що податковою інспекцією виконані всі необхідні процедури, передбачені законодавством для позитивного вирішення питання про відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування у деклараціях за квітень 2009 року. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ГУ ДКУ у Донецькій області у судове засідання не з’явився. Згідно з п. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням того, що ГУ ДКУ у Донецькій області надало клопотання з проханням розглянути справу у відсутності їх представника у зв’язку із знаходженням представника у відпустці, що не є поважною причиною неприбуття у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача ГУ ДКУ у Донецькій області на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач – ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт» зареєстроване виконавчим комітетом Слов`янської міської ради Донецької області 25 травня 1994 року, є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 00300363, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 328289 (а.с. 8) та довідкою АБ № 037507 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 9), є платником податку на додану вартість з 18 липня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 06565517 серії НВ № 879890 (а.с. 7).

У судовому засіданні встановлено та це не оспорюється сторонами, що 20.05.2009 року позивач надав до Слов`янської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 (а.с. 10-11), розрахунок суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року (а.с. 13), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року (а.с. 12), довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 14). В рядку 25 податкової декларації за квітень 2009 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 112243 грн.

Таким чином, сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування за декларацією за квітень 2009 року, становить 112243,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Слов`янська ОДПІ Донецької області здійснила позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року.

Відповідно до акту № 4639/23-4-00300363 від 06.07.2009 року (а.с. 19-38) перевіркою підтверджено заявлену ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт»» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2009 року у розмірі 103 275,00 грн., встановлено завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту у березні 2009 року на суму 473 грн., не підтверджено суму 8495 грн. з мотивів неотримання Слов`янською ОДПІ матеріалів по направленим запитам, а саме результатів проведених зустрічних перевірок суб’єктів господарювання (контрагентів), з якими позивач мав правові відносини у березні 2009 року.

Суду надані висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 10.07.2009 року № 467 на суму 103275 грн. (а.с. 49) з відміткою УДК у м. Слов’янську ГУДКУ у Донецькій області про його отримання (вх. № 06-928 від 10.07.2009 р.) та висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 10.07.2009 року № 468 на суму 8 495 грн. (а.с. 50) з відміткою УДК у м. Слов’янську ГУДКУ у Донецькій області про його отримання (вх. № 06-928 від 10.07.2009 р.).

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем Слов`янською об`єднаною державною податковою інспекцією Донецької області доведена правомірність їх дій, а відповідачем Головним управлінням Державного казначейства у Донецькій області не доведена правомірність їх дій.

Відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом „в” п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, відповідач надав у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до органу державного казначейства висновки про суми відшкодування позивачеві залишку суми ПДВ за квітень 2009 року на загальну суму 111770 грн.

Таким чином, відповідачем Слов’янською ОДПІ були здійснені усі необхідні дії для отримання позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог до цього відповідача суд відмовляє.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем та відповідачем Слов`янською об`єднаною державною податковою інспекцією Донецької області, були виконані необхідні вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банківській установі.

Разом з тим, органом Державного казначейства сума податку на додану вартість позивачу не відшкодована, що свідчить про їх бездіяльність.

Згідно з п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою є саме від’ємне значення за результатами звітного періоду. Від’ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того, підпункт „а” п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Згідно зі п.п. 7.7.6. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду; п. 4.3 передбачено, що на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Згідно з п. 6.1. Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю; п. 6.2 Порядку передбачено, що платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Таким чином, враховуючи, що позивачем та відповідачем Слов`янською об`єднаною державною податковою інспекцією Донецької області виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідач Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області не перерахувало до теперішнього часу бюджетну заборгованість, суд частково задовольняє позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт», а саме: відмовляє у задоволенні позовних вимог до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції, задовольняє позовні вимоги до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області та стягує з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування за деклараціями за квітень 2009 року у сумі 111 770 грн.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт»» до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість за даними декларацій за квітень 2009 року у сумі 111770,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26007190033001 у Краматорській філії КБ „Приватбанк”, МФО 335548, бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 111 770 (сто одинадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень.

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт»» до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 70 коп.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 11 серпня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 14 серпня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.