Постанова № 65275848, 09.03.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/162/17 Справа № 712/385/17-п Головуючий по 1 інстанції Орленко В. В. Категорія:ст. 173 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р. м. Черкаси

Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3., інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., працює заступником директора Черкаської філії Українського інституту сортів рослин, що розташований за адресою - АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб; стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 320 грн.

в с т а н о в и в :

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 лютого 2017 року ОСОБА_3 визнаний винним за ст. 173 КУпАП, а саме у тому, що він 02.01.2017 року о 00:50 год., перебуваючи біля будинку № 200 по бульвару Шевченка у м. Черкаси, у громадському місці виражався нецензурною лайкою в сторону поліцейського ОСОБА_4, внаслідок чого порушував громадський порядок і спокій громадян.

Не погодившись з указаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.02.2017 року, справу відносно нього закрити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова є незаконною; висновки суду, викладені в мотивувальній частині постанови не відповідають дійсним обставинам справи. Судом фактично прийнято до уваги тільки пояснення та доводи інспекторів поліції, тоді як покази свідка, який безпосередньо перебував на місці події, прийняті до уваги не були.

Вказує, що інспектор ОСОБА_4, довідавшись, що він являється учасником громадської організації «Автомайдан-Черкаси», почав його ображати та провокувати. Після чого одягнув на нього кайданки і посадив у патрульний автомобіль. В автомобілі ОСОБА_3 було завдано декілька ударів в область обличчя та голови. Побої супроводжувались погрозами та залякуваннями. Після чого його було доставлено до медичного закладу для перевірки на вживання алкоголю. Оскільки вже на той момент стан здоров'я скаржника був не задовільний через побої, він не зміг пройти медичні тести на встановлення вживання алкоголю.

Зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд взяв до уваги протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання, письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в судове засідання не з'явились, дані рапорту інспектора ОСОБА_4, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, дані виписки амбулаторної карти.

Вважає, що всі докази на які посилається суд, є не достатніми, а притягнення скаржника до адміністративної відповідальності шляхом адміністративного арешту на 10 діб викликане упередженим ставленням судді до учасників ГО «Автомайдан-Черкаси». Вказує, що в його діях агресії до співробітників поліції, а також до інших громадян, не було, що підтверджується відеоозаписом нагрудного відеореєстратора. Вживання нецензурного слова в ході розмови не можна вважати підставою для адміністративного арешту.

Також вказує, що відповідно до ст. 280 КпАП України під час розгляду справи суддею повинно було бути з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Не дивлячись на вимоги зазначеної статті суддею не було встановлено, яким чином характеризується порушник за місцем роботи, проживання, чи вчиняв до цього кримінально-карні адміністративні правопорушення. Крім того, суд при винесенні оскаржуваної постанови не врахував, що у скаржника на утриманні перебуває неповнолітня дитина (дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною). Також, суд не врахував, що в 2013 році у апелянта виявлено захворювання, а саме хронічний пієлонефрит, а також нефролітіаз (захворювання пов'язані з нирками). За даними діагнозами йому прописана строга дієта.

У судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які в ній наведені. Просив скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.02.2017 року, а справу відносно нього закрити. В цілому визнав, що він вчинив правопорушення, однак вважає, що застосування стягнення у виді адміністративного арешту було невиправданим.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції були допитані свідки.

Так, за клопотанням апелянта був допитаний свідок ОСОБА_9, який показав, що у нього та його товариша ОСОБА_3 виник конфлікт з таксистом, який їх підвозив щодо надання таксистом чеку за отримані кошти. ОСОБА_3 викликав поліцію. Коли приїхали поліцейські і довідалися, що ОСОБА_3 є активістом громадської організації «Автомайдан», вони почали провокувати його. Лайка з його боку була, однак не в бік поліцейських.

Інспектор ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що патруль отримав виклик через конфлікт громадянина з таксистом. Його напарник почав відбирати у ОСОБА_3 заяву. Приїхали інші таксисти, які привезли чек, однак ОСОБА_3 відмовився його брати. Потім ОСОБА_3 почав висловлюватися в сторону таксиста та в сторону інспектора нецензурною лайкою. Він кілька раз попередив його про недопустимість цього, однак останній не реагував і продовжив вислови. Тоді інспектор оголосив йому, що він затриманий, однак ОСОБА_3 відмовився сісти в автомобіль, продовжував нецензурно висловлюватися. Указав, що ОСОБА_9 і ОСОБА_9 мали явні ознаки алкогольного сп'яніння. Далі ОСОБА_3 доставили до відділу поліції, де склали відповідний протокол.

В суді апеляційної інстанції також був переглянутий відофайл з камери поліцейського. Зміст цього файлу в цілому підтвердив покази інспектора ОСОБА_4 На записі чітко видно і чутно, як ОСОБА_3 висловлюється в ході спілкування з поліцейський нецензурною лайкою. Поліцейський чітко попереджає його про недопустимість цього. Чітко вказує, що в разі повторення таких висловів, на нього буде складений відповідний протокол. Однак, ОСОБА_3 досить цинічно із викликом для поліцейського спеціально вимовляє нецензурне слово. Після цього поліцейський оголошує, що ОСОБА_3 затримано.

Заслухавши пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не обґрунтоване відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, згідно ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Приймаючи рішення про накладення стягнення у вигляді 10 діб адміністративного арешту, суддя першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Згідно диспозиції ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Дані відеофайлу, переглянутого судом, чітко підтверджують факт нецензурної лайки з боку ОСОБА_3 у громадському місці, а саме на вулиці в центрі міста. Власне, це не заперечує й сам апелянт. Тому наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, встановлена судом першої інстанції цілком вірно.

Що стосується виду та розміру стягнення, застосованого судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з такою позицією місцевого суду. Таке погодження викликано насамперед вкрай зухвалою і цинічною поведінкою ОСОБА_3 по відношенню до спілкування з інспектором поліції у громадському місці. Після неодноразового попередження інспектора про недопустимість нецензурної лайки, ОСОБА_3 цілком свідомо і умисно вимовляє інше нецензурне слово, ніби перевіряючи реакцію інспектора на це, його спроможність належно відреагувати на такі дії.

Вбачаю, що за таких обставин застосування стягнення у виді адміністративного арешту є цілком вмотивованим, й інше, більш м'яке стягнення, на думку апеляційного суду, не сприятиме належному впливу на порушника.

Доводи апелянта про те, що нібито упереджено суворе ставлення до нього з боку місцевого суду та поліції було викликане тим, що він є активістом певної громадської організації, апеляційний суд відхиляє, оскільки не вбачає жодної упередженості в оскаржуваному рішенні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 лютого 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб, залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко