Рішення № 65273236, 09.03.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7417/16-ц

Провадження № 2/639/312/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання - Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про відшкодування завданої майнової шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про відшкодування завданої майнової шкоди, в якій просить суд стягнути з відповідача завдану майнову шкоду в розмірі 12444,09 грн та судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, між ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» і ПрАТ «Страхова Компанія «Україна» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 087442 від 12.06.2014, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1.

23.04.2015 в м. Харкові відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті якої пошкоджено застрахований ПрАТ «ПЗУ Україна» автомобіль.

Згідно з постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.05.2015 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання ДТП є водій ОСОБА_1

Відповідно до рахунку № С5014373 від 27.04.2015 вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу становить 12444,09 грн.

Згідно умов договору страхування ПрАТ «ПЗУ Україна» сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 12444,09 грн. Виплата страхового відшкодування здійснена ПрАТ «ПЗУ Україна» у відповідності до ст. 25 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку від 24.04.2015, страхового акту № UA2015042300019/L32/01 від 29.04.2015.

Після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в розмірі 12444,09 грн.

В той же час цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання страхової події була застрахована у ПрАТ «СК «Україна» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4132479.

Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду України по справі № 6-2587 цс15 , позивач зазначає, що не залежно від того чи була забезпечена цивільно-правова відповідальність особи, винної у настанні ДТП за Полісом, страховик після виплати страхового відшкодування має право пред'явити позов про відшкодування завданої майнової шкоди безпосередньо до особи винної в настанні ДТП, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

В судовому засіданні в режимі відео конференції представник позивача Хромець А.О., яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити їх, надала пояснення аналогічні вищевикладеним.

Відповідач та його представник ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на недоведеність позову належними доказами , про що також зазначили у своїх письмових запереченнях та письмових поясненнях.

Третя особа ПрАТ «СК «Україна» повідомлялась судом відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України належним чином, однак судові повістки від третьої особи неодноразово повертались до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. У зв'язку з чим суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України та рішення Конституційного суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд, вислухавши представникапозивача, відповідача, його представника ,дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.06.2014 між ПрАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» та ПрАТ «Страхова Компанія «Україна» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 087442, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується Додатком № 1 до ОУС до Договору страхування (а.с. 6, 7).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 08 травня 2015 року, яка набрала законної сили 18.05.2015, по справі № 641/4469/15-п встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася 23.04.2015 з вини відповідача, пошкоджено автомобіль «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 13).

Відповідно до рахунку № С5014373 від 27.04.2015 вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу в загальній сумі становить 12444,09 грн, яка складається з переліку виконаних робіт, що становить всього з ПДВ 3997,19 грн та з переліку використаних запасних частин, що становить всього з ПДВ 8446,90 грн (а.с. 14).

Згідно умов договору страхування ПрАТ «ПЗУ Україна» сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 12444,09 грн. Виплата страхового відшкодування здійснена ПрАТ «ПЗУ Україна» у відповідності до ст. 25 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку від 24.04.2015 (а.с. 15-17), страхового акту № UA2015042300019/L32/01 від 29.04.2015 та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту (а.с. 20), що підтверджується платіжним дорученням № 32342 від 30.04.2015 (а.с. 21).

З наданого представником позивача Акту виконаних робіт (наданих послуг) та прийому-передачі автомобіля № Н5014373, відкритий 24.04.2015 та закритий 06.06.2015 за нарядом-замовленням № Н35014373 від 24.04.2015 вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу в загальній сумі становить 12444,09 грн, однак, за переліком виконаних робіт всього з ПДВ сума становить 2130,29 грн, а за переліком використаних запасних частин всього з ПДВ сума становить 10313,80 грн (а.с. 77-79), що не співпадає з розрахунком вартості відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу відповідно до рахунку № С5014373 від 27.04.2015.

Статтею 993 ЦК України зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майновою страхування, у межах фактичних ви грат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, що свідчить про обрання позивачем способу захисту своїх порушених прав у порядку суброгації.

У аналізі судової практики Верховного Суду України щодо розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування викладено наступні висновки.

Суброгацією є перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. наслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

При суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника щодо заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільною правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Таким чином, враховуючи положення ст. 1166 ЦК України позивач повинен довести факт спричинення шкоди, обгрунтувати її розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, шо підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.

Так, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 за № 142/5/2092), застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Загальні визначення баз оцінки, порядку їх застосування і відповідних їм видів вартості наведені в Національному стандарті № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 за № 1440.

Відповідно до п. 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.

Зібрані оцінювачем дані та інша інформація повинні відображатися у такому звіті з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із дотриманням вимог законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в основу для виплати ПрАТ «СК Уніка», яке є власником пошкодженого транспортного засобу RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, страхового відшкодування у розмірі 12444,09 грн ПрАТ «Страхова компанія «П3У Україна» узяла рахунок № С5014373 від 27.04.2015 здійснений ТОВ «Атлант-М ЮГ» на суму 12444,09 грн з урахуванням ПДВ та страховий акт № UA2015042300019/L32/01 від 29.04.2015.

Однак, матеріали справи не містять Звіту про оцінку автомобіля RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження цього транспортного засобу, із визначенням вартості відновдювального ремонту КТЗ саме у сумі 12444,09 грн, який відповідав би вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та Національному стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Рахунок № С5014373 від 27.04.2015, здійснений ТОВ «Атлант-М ЮГ» на суму 12444,09 грн з урахуванням ПДВ, не відповідає вимогам, встановлених законодавством для визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ, оскільки не відповідає вимогам п.п. 4.4, 5.1, 8.1 Методики.

Крім того, у наданих позивачем документах відсутні реквізити оцінювача, дані про особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистою огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно- правових актів з оцінки майна під час її проведення, що є важливим для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Більш того, як вбачається з акту огляду автомобіля від 22.04.2015, огляд пошкодженого автомобіля RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, відбувся без участі відповідача, підтверджень щодо повідомлення чи запрошення для участі у такому огляді ОСОБА_1, позивач не надав.

Відповідно до п. 5.2 Методики у разі потреби, виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

Неповідомлення про огляд та подальшу оцінку застрахованого автомобіля RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, з метою встановлення матеріального збитку, позбавило відповідача можливості подавати свої зауваження, щонайменше з причин невідповідності пошкоджень, встановлених актом огляду, пошкодженням встановленим у відповідних довідках Державної автомобільної інспекції, а також задавати питання та взагалі своєю присутністю забезпечити об'єктивність оцінки вартості пошкодженого транспортного засобу.

Як зазначалося вище за змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги в межах фактичних витрат.

Тобто, обов'язковим для вимоги страховика до особи, відповідальної за завдані збитки є визначення фактичного розміру шкоди, а страхова виплата за договором майнового страхування (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно роз'яснення, що міститься в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2011, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Неналежне оформлення акту виконаних робіт № 5014373 складеного ТОВ «Атлант-М ЮГ», у зв'язку з відсутністю особистого підпису, посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення з боку власника автомобіля RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, ПрАТ «СК Уніка», нівелює правове значення такого акту виконаних робіт та відповідно не може посвідчувати факт здійснення відновлювального ремонту автомобілю RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки такий акт складений в односторонньому порядку з порушенням норм діючого законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено частиною другою ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

У звязку з вищевикладеним, позивачем не надано достатніх належних доказів для визначення реальних збитків, завданих власнику пошкодженням автомобіля RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1, із визначенням вартості відновлювального ремонту цього КТЗ саме у сумі 12444,09 грн та документів, які б підтверджували реальну вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля страхувальника ІІрАТ «СК Уніка», у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню за їх недоведеністю.

За таких обставин, у суду немає законних підстав для покладання на відповідача обов'язку сплати майнової шкоди в розмірі 12444,09 грн, оскільки рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову, то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10-11, 57-61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про відшкодування завданої майнової шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк