Рішення № 65272528, 13.03.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 278/2919/15-ц

Номер провадження 2-др/570/3/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2017 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Таргоній М.В.

з участю секретаря Беднарчук Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заяву заяву представника відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про виненсення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та встановленого індексу інфляції від невиплаченої суми, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 січня 2017 року у цивільній справі № 278/2919/15-ц відмовлено в позові ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та встановлення індексу інфляції від суми невикананого рішення суду.

Заявник, в порядку ст. 220 ЦПК України, подав до суду заяву про виненсення додаткового рішення. Вказано в обгрунтування заяви про необхідність вирішеня питання про судові витрати. Із урахуванням поданих письмових заяв просив стягнути з позивача в дохід держави 551 грн. 20 коп судового збору та на користь відповідача 1 тис. 920 грн. судових витрат, що складаються із витрат на правову допомогу, що надана адвокатом ОСОБА_2

В судове засіданні сторони та їх представники не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача ПП ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав заяву про проведення судового засідання у його відсутності. Від інших учасників судового розгляду заяви до суду не надійшли.

Згідно положень ч. 3 ст. 220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані документи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно положень ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У згаданому рішенні суду 24 січня 2017 року у цивільній справі № 278/2919/15-ц не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать в т.ч. витрати на правову допомогу, ін.

При зверненні до суду із позовом ОСОБА_3 просив звільнити його від сплати судового збору, покликаючись на п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" (а.с. 1-3, 14). Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 12.09.2015 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, однак зазначене клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору суд не задовольняв (а.с. 21).

Покликання позивача на п. 6 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", як на підставу для звільнення його від сплати судового збору суд вважає помилковим, оскільки позов про стягнення шкоди завданої злочином та позов про стягнення стягнення 3% річних та встановлення індексу інфляції від суми невикананого рішення суду є різними позовами. Пільги щодо сплати судового збору за позовом у даній цивільній справі не передбачено, інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивач не вказував.

Враховуючи наведене, підлягає стягненню з позивача в дохід держави судовий збір в розмірі 517 грн. 55 коп. - 1 % ціни позову, але не менше 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (на час подання позову до 01.09.2015 року).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

В пункті 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач не надав суду розрахунку таких витрат. В додатковій угоді від 23 січня 2017 року (а.с. 128) до договору про надання правової допомоги від 09 грудня 2016 року (а.с. 126) вказано, що адвокат здійснював консультацію, підготовку заперечень на позовну заяву та копіювання додатків до заперечень, підготовку до судових дебатів, підготовку до участі та участь в процесі.

При цьому відповідний акт надання-отримання послуг (правової допомоги) не додано, а у зазначеній додатковій угоді не зазначено яку саме кількість годин витрачено адвокатом на кожну послугу.

Заперечення проти позову та додатки, подані після укладення згаданого договору про надання правової допомоги від 09 грудня 2016 року, (а.с. 119-125) є аналогічними до заперечень із додатками, які подано відповідачем раніше - 22.02.2016 року (а.с. 51-65).

На підставі вказаного договору про надання правової допомоги представник приймав участь в одному судовому засіданні та заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 113-115), участь в судових дебатах сторони не приймали, виступ у формі письмової заяви до суду.

За таких обставин суд вважає доведеним надання відповідачу правової допомоги на підставі зазначеного договору від 09 грудня 2016 року в межах 1 години роботи адвоката, що становить 480 грн. Стягнення з позивача на користь позивача судових витрат на правову допомогу в більшому розмірі суд вважає недоведеним та не підтвердженим, а тому таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 79, 84, 88, 220 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У цивільній справі ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та встановлення індексу інфляції від суми невикананого рішення суду - ухвалити додаткове рішення.

Стягнути ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 517 грн. 55 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати - витрати на правову допомогу в розмірі 480 грн.

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд в десяти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Таргоній М.В.