Справа № 569/11725/16-а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2017 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого-судді Бучко Т.М.
секретар Прокопчук Л.М.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти № 4 батальйону ДПП м.Луцьк Торчинського Сергія Георгійовича, Управління патрульної поліції в м.Луцьк Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 028486 від 5 вересня 2016 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 5 вересня 2016 року біля 19 години рухався по проспекту Волі в м.Луцьк в напрямку м.Рівне за маршрутним таксі № 16. Вказане таксі на перехресті проспекта Волі та вулиці Шопена перетнуло проїзну частину дороги зі слів працівників патрульної поліції на червоне світло світлофора. Його автомобіль перетнув перехрестя за маршрутним таксі, оскільки він бачив зелене світло світлофора. Перед перехрестям йому взагалі світлофора не було видно із-за обмеженого огляду через габарити маршрутного таксі. Після перетину перехрестя був зупинений працівниками патрульної поліції, які склали постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки заборонний сигнал світлофора увімкнувся вже після того, як він завершив рух через перехрестя.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та з аналогічних підстав. Просить позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
В письмових запереченнях проти адміністративного позову представник УПП м.Луцьк позов не визнав, покликаючись на те, що патрульним екіпажем у складі інспекторів роти № 4 батальйону УПП в м.Луцьк Торчинського С.Г. та Сотнічука О.І. було виявлено факт здійснення позивачем проїзду перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора. Належним та допустимим доказом у справі є складена інспектором поліції Торчинським С.Г. постанова, будь-яких порушень під час складання якої відповідачем допущено не було. Крім того, факт вчинення правопорушення зафіксовано на нагрудний персональний мобільний DM4202 відеореєстратор інспектора Сотнічука О.І. та не заперечувався позивачем у його письмових поясненнях.
Свідок ОСОБА_5 показала, що 5 вересня 2016 року перебувала в м.Луцьк разом з ОСОБА_2 в його автомобілі. На перехресті вулиці Шопена та проспекту Волі рухалися за маршрутним таксі. Рух через перехрестя розпочали на зелений сигнал світлофора. Після того, як їх автомобіль перетнув перехрестя, почула звук сирени патрульного автомобіля та повернула голову назад і побачила на світлофорі жовтий сигнал. Працівники поліції стверджували, що автомобіль проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора, показати відеозапис правопорушення інспектори відмовилися. За метрів 50-100 до перехрестя на світлофорі горів зелений сигнал, далі огляд світлофора закрила маршрутка.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка, з'ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 5 вересня 2016 року щодо ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
За змістом вказаної постанови позивач, керуючи автомобілем, 5 вересня 2016 року о 19 годині 00 хвилин на перехресті проспекта Волі та вулиці Шопена здійснив в'їзд на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив п.п.8.7.3 ( е ) Правил дорожнього руху України.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З відтвореного в судовому засіданні відеозапису, наданого представником відповідача як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вбачається, що о 18 годині 47 хвилин автомобіль патрульної поліції перебував перед світлофором на вулиці Шопена в місці перетину з проспектом Волі. При цьому, на світлофорі був увімкнений червоний сигнал. На табло відліку часу перемикання сигналів світлофора вказано 10 секунд. У момент в'їзду автомобіля позивача, який рухався по проспекту Волі, на вказане перехрестя - о 18 годині 47 хвилин 21 секунді - на табло відліку часу зазначено 3 секунди до вимкнення червоного сигналу світлофора для транспортних засобів, які рухаються по вулиці Шопена. В момент початку руху автомобіля патрульної поліції через перехрестя на світлофорі увімкнений червоний сигнал світлофора. Червоний сигнал світлофора в цей момент був увімкнений і на пішохідному переході через проспект Волі. Отже, враховуючи режим роботи світлофорів на перехресті ( безконфліктне регулювання руху транспортних засобів ), в момент в'їзду автомобіля позивача на перехрестя на світлофорі, що регулює рух транспортних засобів по проспекту Волі, був увімкнений зелений сигнал.
Крім того, факт перетину автомобілем позивача перехрестя проспекту Волі та вулиці Шопена на зелений сигнал світлофора підтвердила свідок ОСОБА_5
Таким чином, твердження відповідача в оскаржуваній постанові про те, що позивач здійснив в'їзд на перехрестя проспекту Волі та вулиці Шопена на заборонний червоний сигнал світлофора, не відповідають дійсності та спростовуються дослідженими в судовому засідання доказами.
Відповідно до п.16.8 Правил дорожнього руху України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Отже, позивач, здійснивши в'їзд на перехрестя на зелений сигнал світлофора, зобов'язаний був завершити проїзд даного перехрестя незалежно від сигналів світлофора.
Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача на визнання позивачем у своїх письмових поясненнях факту перетину перехрестя на червоний сигнал світлофора, оскільки визнання вини не є доказом в розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, з'ясування всіх обставин справи є обов'язком органу ( посадової особи ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Не може бути доказом вини позивача і сама оскаржувана постанова, так як вона є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення підлягають задоволенню.
Оскільки способом захисту прав та інтересів особи у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності є, зокрема, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у адміністративній справі належить до компетенції органу, який відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення наділений таким правом ( відповідач ), суд вважає, що вимоги позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення до задоволення не підлягають з підстав обрання позивачем способу захисту порушеного права, який не передбачений чинним законодавством.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.11, 71, 86, 128, 160 КАС України, ст.122, 251, 256, 258, 268, 283, 292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 до Інспектора роти № 4 батальйону ДПП м.Луцьк Торчинського Сергія Георгійовича, Управління патрульної поліції в м.Луцьк Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції м.Луцьк Департаменту патрульної поліції Торчинського Сергія Георгійовича серії АР №028486 від 5 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя :
Судове рішення № 65272495, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 20.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/11725/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: