Постанова № 6527219, 06.02.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2009 р.                                                                       справа № 2а-37198/08/0570

час прийняття постанови: 16.20 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Асмановій Е.В.

за участю:

представника позивача -           Галахова В.І.,

представника відповідача - Антонової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Адвокатської фірми «Головань і Партнери» до Прокурора Ворошиловського району міста Донецька про визнання бездіяльності прокурора Ворошиловського району м. Донецька щодо не повідомлення Адвокатської фірми «Головань і Партнери» про прийняте процесуальне рішення, незаконною та зобов’язання виконати вимоги ст.ст. 97, 98І, 99 КПК України та прийняти відповідне процесуальне рішення, про що повідомити позивача,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Адвокатська фірма «Головань і Партнери», звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, Прокурора Ворошиловського району міста Донецька, про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо не повідомлення позивача про прийняте процесуальне рішення, та зобов’язання виконати вимоги ст.ст. 97, 98І, 99 КПК України та прийняти відповідне процесуальне рішення, про що повідомити позивача.

Позовні вимоги ґрунтуються на наступних обставинах.

20 листопада 2008 року позивач звернувся до відповідача с заявою № 293/112 (а.с. № 4) в порядку статті 95 Кримінального процесуального кодексу України, в якій вказав на наявність у діях посадових осіб Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька ознак складу злочину, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.

Факт отримання відповідачем заяви позивач підтвердив письмовим доказом – повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7)., з якого вбачається, що відповідач отримав заяву 24 листопада 2008 року.

Відповідач, без достатніх правових підстав, не повідомив позивача про результати розгляду заяви. Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, постала порушенням прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуючи бездіяльність відповідача, позивач, в обґрунтування позовних вимог, послався на статті 97, 98І, 99 Кримінального процесуального України, статті 19, 124 Конституції України, положення Кодексу про адміністративне судочинству України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив що відповідач, по факту прийняття заяви від позивача, не вчинив дії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема,

положеннями статті 97 Кримінального процесуального кодексу України: коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів;

положеннями статті 98І Кримінального процесуального кодексу України: у разі порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані вручити копію відповідної постанови особі, щодо якої порушено справу, та потерпілому негайно. При неможливості негайного вручення копія постанови вручається не пізніше трьох діб з моменту її винесення.

положеннями статті 99 Кримінального кодексу України: при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.

Судом встановлено, що відповідач не сповістив позивача про результат розгляду заяви.

Чинне законодавство України визначає термін „бездіяльність” наступним чином: до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені у сфері управлінської діяльності, належать такі, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; на громадянина незаконно покладено будь-які обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності (Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2004 року №1177, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 року за №1361/9960 „Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України”).

Слід зазначити, що у відповідності із ст.11 Кримінального кодексу України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Частина 2 зазначеної статті вказує на те, що не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

На підставі ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України умовами для порушення кримінальної справи повинні бути відповідні приводи та підстави. Приводами в розумінні зазначеної статті КПК України є заяви та повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян про скоєний злочин. Підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, що містяться в таких заявах або повідомленнях, які вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми можуть бути ті дані, які за змістом свідчать про наявність події, що відноситься до злочинного, навіть якщо вони не містять відомостей про конкретну особу.

У заяві позивача від 20.11.2008 року вказується на службову недбалість з боку службових осіб Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька стосовно протиправного направлення вимоги про сплату податкового боргу за обставин його фактичної сплати з боку позивача до Державного бюджету України, що потягло за собою порушення прав позивача.

До того ж, саме повідомлення або заява про злочин у силу ст. 95 КПК України повинні містити відомості, що вказують на наявність ознак злочину. Такі відомості містяться в заяві позивача про злочин від 20.11.2008 року.

Саме за наявності зазначених вище умов може бути проведено дослідчу перевірку та за її наслідками прийнято одне з трьох рішень, передбачених ст. 97 КПК України, про:

1) порушення кримінальної справи;

2) відмову в порушенні кримінальної справи;

3) направлення заяви або повідомлення за належністю.

На момент розгляду справи жодне з вказаних вище трьох рішень відповідачем або його підлеглими прийнято не було, а сама заява пор злочин була розцінена як звернення в порядку Закону України „Про звернення громадян” (а.с.11,12).

Крім того, судом встановлено, що відповідно до п.4.4 ДСТУ 4163-2003 „Вимоги до оформлювання документів”, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 року, документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації, назва виду документа (не зазначають на листах), дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.

На підставі п.5.23 ДСТУ 4163-2003 підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу і прізвища.

У відповідності до п.5.26 ДСТУ 4163-2003 відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації.

Чинний на момент подання заяви з боку позивача Кримінально-процесуальний кодекс України, а саме ст.ст.94 та 95, не містить вимоги до заяви про вчинений злочин, яка подається організацією, в частині необхідності наявного в ній відбитку печатки підприємства, установи або організації.

Тому, посилання відповідача на відсутність необхідних реквізитів у заяві позивача про вчинений злочин, а саме печатки підприємства, що не дає змоги вважати цей документ саме заявою про вчинений злочин, є неспроможними.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У контексті ст.162 КАС України суд вважає за належний засіб захисту порушеного права визнання бездіяльності саме прокурора Ворошиловського району м.Донецька, оскільки під час підготовки та направлення відповідей на адресу позивача було сформульовано думку прокурора Ворошиловського району м.Донецька щодо відсутності наміру з його боку приймати рішення в порядку ст.97 КПК України.

Суд, дослідивши обставини та суть спору з огляду на наведені правові норми, дійшов висновку, що бездіяльність відповідача в частині неповідомлення про прийняте процесуальне рішення мала протиправний характер.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем або його підлеглими рішення в порядку ст.97 КПК України взагалі не приймалося.

Отже, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, у відповідності з якою суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд дійшов висновку про необхідність визнання бездіяльності незаконною і щодо неприйняття рішення в порядку ст. 97 КПК України за заявою позивача про вчинений злочин від 20.11.2008 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

У відповідності із ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на, серед інших, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 124 Конституції України, статтями 97, 98І, 99 Кримінального процесуального кодексу України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Позивача - Адвокатської фірми «Головань і Партнери» до Відповідача - прокурора Ворошиловського району міста Донецька про визнання бездіяльності прокурора Ворошиловського району м. Донецька щодо не повідомлення АФ «Головань і Партнери» про прийняте процесуальне рішення, незаконною та зобов’язання виконати вимоги ст.ст. 97, 98І, 99 КПК України та прийняти відповідне процесуальне рішення, про що повідомити позивача - задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Відповідача, прокурора Ворошиловського району міста Донецька Сагунова І.М., щодо неприйняття процесуального рішення в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України за заявою Адвокатської фірми «Головань і Партнери» про вчинений злочин від 20.11.2008 року - незаконною.

Визнати бездіяльність Відповідача, прокурора Ворошиловського району міста Донецька Сагунова І.М., щодо не повідомлення Позивача, Адвокатської фірми «Головань і Партнери», про прийняте процесуальне рішення в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України за заявою Адвокатської фірми «Головань і Партнери» про вчинений злочин від 20.11.2008 року – незаконною.

Спонукати Відповідача, Прокурора Ворошиловського району міста Донецька Сагунова І.М., виконати вимоги статей 97, 98-2, 99 Кримінально-процесуального України, а саме прийняти відповідне процесуальне рішення за заявою Адвокатської фірми «Головань і Партнери» від 20.11.2008 року № 293/112 і повідомити Позивача Адвокатську фірму «Головань і Партнери» про результати прийнятого рішення у встановлений законодавством строк.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Адвокатської фірми „Головань і Партнери”, код ЄДРПОУ 24639623, м.Донецьк, пр-т Ілліча, 21-а, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошений її вступна та резолютивна частина у судовому засідання 06 лютого 2009 року в присутності представника позивача та представника відповідача.

Повний текст постанови виготовлено 09.02.2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.