Постанова № 6527125, 18.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-2897/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Рябовол М.О.

за участю

представника позивача - Какріної Л.Г.,

представника відповідача -                     Наумової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства „Добропільської служби єдиного замовника” до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002981540/0 від 19 грудня 2008 року на суму штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 45206, 73 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Добропільської служби єдиного замовника” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002981540/0 від 19 грудня 2008 року на суму штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 45206, 73 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказало, що Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності оплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість Комунального підприємства „Добропільської служби єдиного замовника”. В результаті перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення на суму 50 % штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 45206, 73 гривень. Позивач не згодний з визначеним податковим органом розміром штрафних санкцій і вважає його необґрунтованим з наступних підстав.

Майно, що знаходиться в комунальній власності і закріплене за комунальним підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, підприємство володіє, користується та розпоряджується зазначеним майном для здійснення некомерційної господарської діяльності, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.

При розрахунку штрафних санкцій, а саме при визначені строків затримки сплати узгоджених сум податку на додану вартість, Добропільською ОДПІ не враховувалось призначення платежу, яке вказувалось позивачем в платіжних дорученнях при сплаті узгоджених сум та податкового боргу на додану вартість, при цьому порушувалось право позивача самостійно визначати ціль використання своїх грошових коштів.

У зв’язку з даним порушенням, податковим органом завищена кількість днів затримки сплати податкового боргу, а в зв’язку з цим і сума штрафної санкції.

Вважає дії відповідача неправомірними, тому просить задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002981540/0 від 19 грудня 2008 року на суму штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 45206, 73 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала, надала суду письмові заперечення згідно до яких зазначила, що вважає дії Добропільської ОДПІ правомірними, оскільки відповідно до вимог п.7.7 ст.7 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Комунальне підприємство „Добропільська служба єдиного замовника” згідно свідоцтва про державну реєстрацію 04.10.2004 року зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області у якості юридичної особи, внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.5-6), як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами взято на облік в органах державної податкової служби - в Добропільській ОДПІ у якості платника податків.

Добропільською ОДПІ 15 січня 2007 року Комунальному підприємству „Добропільська служба єдиного замовника” видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100012064.

Добропільською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку з питання порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість комунального підприємства „Добропільська служба єдиного замовника” за період з 01.07.2007 року по 18.06.2008 року за висновками якої 16.12.2008 року було складено акт № 907/15-2/32897226 яким встановлено порушення пп.. 5.3.1 п 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” (із змінами та доповненнями), пп.7.71 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) в частині своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 90413,00 гривень (а.с.8-15).

На підставі висновку акту перевірки № 907/15-2/32897226 від 16.12.2008 року відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0002981540/0 від 19 грудня 2008 щодо застосування штрафних-фінансових санкцій за затримку 293 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 90413,00 гривень Комунальне підприємство „Добропільська служба єдиного замовника” зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50 % у сумі 45206,73 гривень.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” (із змінами та доповненнями) згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Комунальне підприємство „Добропільська служба єдиного замовника” надало до Добропільської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість № 12001 від 16.08.2007 року, якою узгодило суму податкового зобов’язання у розмірі 90413,00 гривень, звітним періодом є липень місяць 2007 року.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами відповідачем Добропільською ОДПІ не враховувалось призначення платежів, які вказувались позивачем в платіжних дорученнях при сплаті узгоджених сум та податкового боргу на додану вартість та самостійно розподілялись відповідно до вимог п.7.7 ст.7 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”, що також підтверджується актом перевірки № 907/15-2/32897226 від 16.12.2008 року та платіжними дорученнями наданими позивачем.

Таким чином відповідачем фактично здійснено зарахування сплачених позивачем сум податку на сплату податкового боргу минулих періодів.

В акті перевірки взагалі не вказано номера платіжних документів, якими відповідач зараховував платежі, а лише вказано дати та суми, які відповідач зарахував в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів.

Суд вважає, що у даному випадку не підлягає застосуванню Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідно податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

До того ж, суд вважає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України 2181 є порушення платником податків строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати цього збору встановлюється спеціальним законодавством, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України № 2181 в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 6.1 ст.6 Закону України № 2181 при прийнятті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування штрафу позивачу, суд задовольняє позовні вимоги та визнає недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002981540/0 від 19 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства „Добропільської служби єдиного замовника” до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002981540/0 від 19 грудня 2008 року на суму штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 45206, 73 гривень,- підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Комунального підприємства „Добропільської служби єдиного замовника” до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002981540/0 від 19 грудня 2008 року на суму штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 45206, 73 гривень (сорок п’ять тисяч двісті шість гривень сімдесят три копійки), задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції № 0002981540/0 від 19 грудня 2008 року на суму штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 45206, 73 гривень (сорок п’ять тисяч двісті шість гривень сімдесят три копійки).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства „Добропільської служби єдиного замовника” (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Комсомольська, 35, р/р 26000301410 у філії Добропільського відділення № 5363 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 394158, ЄДРПОУ 32897226) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три гривні 40 копійок).

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18 березня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 23 березня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.