Постанова № 6527105, 15.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3048/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Рябовол М.О.

за участю:

представника позивача                                                  Білецької О.О.,

представника відповідача 1                                         не з’явився,           

представників відповідача 2                                        Романенка О.М., Макарова В.М.,                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Державної податкової інспекції в м. Суми, Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання дій протиправними, визнання нечинним акту перевірки, визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «КСІ-У» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання дій протиправними, визнання нечинним акту перевірки, визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.12.2008 співробітниками ДПІ в м. Суми була проведена перевірка Структурного підрозділу ТОВ «КСІ-У» - залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 1, з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», по результатом якої було складено акт від 16.12.2008. На вказаний акт позивач надав заперечення від 16.12.2008.

11.02.2009 позивач отримав рішення ДПІ у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000462304 від 10.02.2009 за порушення п.п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» у розмірі 6040,00 грн., у т.ч. за «не фіскалізацію гральних автоматів» в розмірі 5100,00 грн.

Позивач посилається на те, що перевірка, яка проводилась відповідачем відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» носить характер позапланової, оскільки здійснювалась в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відсутність у відповідача наказу керівника податкового органу про проведення перевірки із зазначенням підстав її проведення, на думку позивача, свідчить про проведення даної перевірки неправомірно, а відтак акт перевірки не може братися до уваги як документ, що стверджує факт проведення перевірки, адже він був складений незаконно.

Перевіркою було встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів знаходилося 15 гральних автоматів, підключених до електромережі, що знаходилися в робочому стані, на яких надавались послуги в сфері грального бізнесу. Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 15 гральних автоматів, що застосовуються ТОВ «КСІ-У», належать до РРО автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів, тощо товарів (послуг) і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості. У зв’язку з настанням 01.01.1997 терміну переведення суб’єктів господарювання на розрахунки із застосуванням РРО, який встановлено Постановою КМУ від 07.02.2001, ТОВ «КСІ-У» має застосовувати гральні автомати, які оснащені фіскальною пам’яттю і працюють у режимі РРО. Але 15 гральних автоматів, що застосовуються ТОВ «КСІ-У» в сфері надання послуг з грального бізнесу, не оснащені фіскальною пам’яттю і не працюють у режимі РРО.

Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на положення ст.ст. 2, 3, 12, 17 вказаного вище Закону, Ліцензійні умови провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, ст.ст. 19, 58 Конституції України, якими не встановлюється обов’язку суб’єкта господарювання проводити розрахункові операції через фіскалізовані ігрові автомати. В своїй діяльності позивач використовує лише ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру розрахункових операцій (а.с. 3-5)

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав письмові заперечення проти позову, в яких просив розглянути справу за його відсутності. У запереченнях вказав, що перевірка структурного підрозділу позивача була проведена 16.12.2008 згідно з нормами п. 1 ст. 11, абз. 1 п. 2 ст. 11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та відповідно до плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Суми на грудень 2008 року та на підставі направлень від 15.12.2008. При оформленні результатів перевірки позивача працівники податкового органу керувалися наказом ДПА України № 534 від 12.08.2008 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів».

Перевіркою позивача було виявлено порушення п.п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за які встановлена п.п. 1, 4 ст. 17, ст. 22 цього Закону. Цим Законом встановлено обов’язок позивача здійснювати розрахункові операції з використанням реєстратора розрахункових операцій і видачею відповідного розрахункового документа, а також забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Гральний автомат з огляду на положення ст.ст. 1, 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є автоматом з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто є реєстратором розрахункових операцій. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів «України» № 121 від 07.02.2001 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» з 01.01.2007 суб’єкти господарювання, які надають послуги гральних автоматів, зобов’язані здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Виходячи зі специфіки надання послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах та враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» № 199 від 18.02.2002, гральний автомат повинен бути оснащений належним реєстратором розрахункових операцій, який би забезпечував фіскальну функцію (фіскальним блоком).

Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 42-46).

Представники відповідача 2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з тих підстав, що поняття позапланових виїзних перевірок, визначених ст. 11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» не розповсюджується на перевірки по дотриманню вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В рамках повноважень, визначених цим Законом, органи державної податкової служби проводять планові перевірки по дотримання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог цього Закону, відповідно до затвердженого керівництвом податкового органу планами-графіками проведення перевірок. Умови допуску посадових осіб державної податкової служби до проведення планових або позапланових виїзних перевірок, зазначених у ст. 11-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» стосуються перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тобто фінансово-господарської діяльності платника податку, а не перевірки дотримання вимог розрахунків у готівковій формі.

Представники відповідача 2 з підстав, аналогічних викладеним у запереченнях представник відповідача 1, та враховуючи вимоги ст.ст. 2, 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зазначають, що реєстратор розрахункових операцій типу МІНІ-600.02 МЕ, включений до Державного реєстру РРО, затвердженого в редакції наказів ДПА України від 01.07.2008 № 430 та від 10.09.2008 № 581, застосовується при наданні послуг в гральних закладах, але не забезпечує фіскалізацію кожного грального автомату. Гральний автомат є різновидом реєстратора розрахункових операцій і в ньому повинні бути реалізовані фіскальні функції. Гральний автомат має забезпечувати одноразове занесення, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій. Просили відмовити у задоволенні позову (а.с. 22-24, 53-54)

Заслухавши пояснення учасників процесу, які з’явилися у судове засідання, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „КСІ-У”, ідентифікаційний код 33792358, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 09.11.2005, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Краматорську (а.с. 6-9).

Посадовими особами відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Сумській області, а саме: головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу Лавриком І.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби III рангу Гризун В.М.. на підставі направлень № 306371/4152, № 306376/4151 від 15.12.2008, виданих Державною податковою інспекцією в м. Суми, здійснений вихід з метою проведення перевірки торгового об'єкту ТОВ „КСІ-У” – залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 1.

У відповідності до статті 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано виключно нормами Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, зокрема, статтею 11-1, в тому числі щодо питань, визначених статтею 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зазначене узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі, щодо порядку проведення перевірок органами податкової служби.

Стаття 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” містить дві сьомі частини, які суперечать одна одній по змісту стосовно проведення позапланових перевірок. Логічним при внесені сьомої частини до цієї статті було б виключення з неї старої редакції, адже остання прямо суперечить і виключає можливість існування останнього доповнення. З огляду на це, застосуванню підлягає та сьома частина статті 11-1, якою Закон України “Про державну податкову службу в Україні” був доповнений більш пізньою датою.

У відповідності до цієї сьомої частини статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Частиною восьмою статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

У відповідності до положень статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Аналізуючи зміст положень статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, суд приходить до висновку про те, що підставою для проведення планової виїзної перевірки платника податків є наявність останнього у плані роботи такого органу державної податкової служби. При цьому така перевірка може бути реалізована органами податкової служби не більше одного разу на рік.

У відповідності до положень частини 4 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслане письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідач не надав суду доказів направлення позивачеві відповідного повідомлення про проведення планової перевірки за 10 днів до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи копія наказу про перевірку позивачеві не була надана в день проведення перевірки під розпис. Копії наказу про проведення позапланової перевірки представником відповідача суду не надано.

Оцінюючи фактичні дані, матеріали справи та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем фактично проведена позапланова виїзна перевірка в порядку здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку саме для позапланової перевірки, за відсутності належних на те документів, зокрема відповідного наказу керівника податкової служби. Однак, ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

А відтак, посилання позивача на факт невручення йому під розписку копії наказу про проведення перевірки при фактичному допуску фахівців Відповідача до перевірки не свідчить про неправомірність її проведення та неправильність її результатів, оскільки такі висновки не випливають із приписів ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Як вбачається з акту перевірки від 16.12.2008 (а.с. 11-13) перевірка проводилася з питань дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 № 265/95-ВР; Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.96 № 98/96-ВР; Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячними і плодовими алкогольними напоями і тютюновими виробами” від 19.12.95 № 481/95-ВР; Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.00 №1775-1111; Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637.

За наслідками перевірки відповідачем 2 було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000462304 від 10.02.2009, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 6040,00 грн. з яких:

5100,00 грн. – за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, щодо проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах ДПС та не переведені у фіскальний режим роботи (15 гральних автоматів в залі гральних автоматів – м. Суми, вул. Кооперативна, 1), - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян помножених на кількість автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи (340,00 х 15 = 5100,00 грн.) відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

50,00 грн. - за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, щодо не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на повну суму наданої послуги гри на гральному автоматі - п'ятикратний розмір суми покупки, яка не проведена через РРО (10,00 х 5 = 50,00 грн.) відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

550,00 грн. - за порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО - п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність - надлишок (110,00 грн. х 5 = 550,00 грн.) відповідно до ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

340,00 грн. - за порушення п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо незабезпечення зберігання в КОРО роздрукованого на РРО щоденною фіскального звітного чеку № 357 - 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (20 х 17,00 = 340,00 грн.) відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (а.с. 27, 28).

Згідно з актом перевірки податковим органом були встановлені наступні порушення:

1.          Непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

При реалізації електронних кредитів для гри на гральному апараті на суму 10.00 грн. розрахункова операція не була проведена через реєстратор розрахункових операцій, при цьому касовий чек не видавався, що є порушенням п.1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на повну суму наданої послуги гри на гральному автоматі.

Вказане порушення позивачем не заперечується.

2.          Незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку.

При перевірці книги обліку розрахункових операцій № 0515003827/5518-2 від 05.06.2008 виявлено не забезпечення зберігання фіскального звітного чеку „Z"- звіту № 357, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій роздрукованого на РРО щоденного фіскального звітного чеку.

Вказане порушення позивачем не заперечується.

3.          Незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х»-звіті.

Не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (110,00 грн.) сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х»-звіті (0,00 грн.), що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Вказане порушення не заперечується позивачем та підтверджується також перерахунком наявної готівки і денним «Х»-звітом.

4.          Неоснащення фіскальною пам'яттю гральних автоматів та не переведення їх в режим роботи РРО.

На момент перевірки в залі гральних автоматів знаходилось 15 гральних автоматів для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи пристрою з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу пристрою і сума виграшу нараховується автоматично. Ці гральні автомати не забезпечують роздрукування розрахункового документу-касового чеку при проведенні розрахункових операцій (внесення коштів у гральні автомати у вигляді кредитів, у разі відмови гравця від проведення гри при поверненні коштів, якщо гравець використав кредит та отримав виграш), що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно ст. 12 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1315 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2006 р. N 1773) Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Частиною 1 статті 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002р. "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам’яті збереження інформації, тощо. Пункт 2 цієї Постанови дає визначення поняття "фіскалізація" як перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Також зазначено, що фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (п. 3 Постанови).

Виходячи з висновків акту перевірки, позивачу інкримінується використання гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи.

Розкриваючи ширше поняття "фіскалізації" та досліджуючи процес переходу від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора слід виходити з нижче приведених термінів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”:

- фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);

- фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

- фіскальний режим роботи - це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

Згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 18.04.2006р. № 40/374, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Дане визначення не містить вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає.

Модель реєстратора розрахункових операцій згідно п. 12 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1315 включається до Державного реєстру за поданням заявника, тобто виробника або постачальника відповідної моделі. А оскільки ТОВ „КСІ-У” є лише користувачем даних реєстраторів, тому не вповноважене самостійно ініціювати питання щодо включення таких моделей в Державний реєстр.

Відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Кабінетом Міністрів України було розроблено Постанову від 07.02.2001 за № 121 "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (далі –Постанова № 121).

Пунктом 2 цієї Постанови № 121 Міністерство промислової політики було зобов’язане забезпечити до 1 лютого 2003 р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Однак, у зв’язку з тим, що були відсутні технічні рішення для фіскалізації гральних автоматів, терміни переведення на облік із застосуванням РРО, діяльності з використанням гральних автоматів неодноразово переносилися.

Згідно з останніми змінами внесеними до Постанови №121, для переведення суб’єктів підприємницької діяльності які використовують гральні автомати на облік із застосуванням РРО, встановлений термін – 31 грудня 2006 року.

Як зазначає податкова інспекція у своїх листах та повідомленнях опрацювання технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів було закінчено у поточному році, свідченням чого є включення наказом ДПА України від 01.07.2008 № 430 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Проте в судовому засіданні відповідач не пояснив та не обґрунтував, яким чином з 01.07.2008 р. слід проваджувати комп’ютерно-касову систему "Фіскал", не надав суду будь-яких технічних висновків, можливостей її використання та доказів того, що дана система забезпечує повне виконання фіскальних функцій кожного окремого грального автомата. Крім того, комп’ютерно-касова система "Фіскал" не може бути пріоритетною в використанні суб’єктами господарювання, оскільки вона відповідає таким же вимогам, як і інші реєстратори розрахункових операцій, що використовуються позивачем.

При цьому, суд зазначає, що відсутність на загальнодержавному рівні таких технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів не є виною позивача, останній позбавлений можливостей впливу на розв’язання проблеми застосування реєстраторів розрахункових операцій у діяльності з використанням гральних автоматів, і забезпечення реалізації їх фіскальних функцій мала б здійснити держава в особі Міністерства промислової політики у визначений термін, чого зроблено не було. А відтак, наведені обставини не можуть бути підставою для заборони використання в господарській діяльності підприємця гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією.

Пункт 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Цей Закон не передбачає застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомата, не оснащеного фіскальною функцією, тим більше що правових підстав використання інших гральних автоматів ніж тих, які не оснащені фіскальною функцією, у позивача не було.

Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держкомстандарту України від 30.12.1997р. № 822, організація азартних ігор та парі віднесена до сфери послуг, а тому розрахункові операції під час їх надання з гри на гральному автоматі, виходячи з вимог ст. 3 Закону № 265 та Постанови №121 проводились позивачем на час здійснення перевірок з використанням зареєстрованих, опломбованих у встановленому порядку та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій, з роздрукуванням та видачею відповідного розрахункового документа на суму проданих кредитів на право гри на гральних автоматах. А безпосередню відповідальність за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, який знаходився на місці проведення розрахунків та нероздрукування відповідного розрахункового документа згідно п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до позивача вже застосована.

Суд також зазначає, що реєстратор розрахункових операцій, що використовується позивачем в гральній залі, включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, про що свідчить відповідне реєстраційне посвідчення, і його використання в господарській діяльності по наданню послуг в сфері грального бізнесу є цілком виправданим та правомірним.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем, при використанні гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією, не порушене положення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому застосування відповідачем 2 штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 2 ст. 17 цього Закону є безпідставним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000462304 від 10.02.2009 на суму 5100, 00 грн.

У відповідності до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1,13 грн.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Державної податкової інспекції в м. Суми, Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання дій протиправними, визнання нечинним акту перевірки, визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000462304 від 10.02.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю „КСІ-У” на суму 5100, 00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 13 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 15 травня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 20 травня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.