Ухвала суду № 65270611, 13.03.2017, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/534/17

Провадження № 4-с/552/13/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко АО.

за участі скаржника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_1 на дії Київської державного виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції в Полтавській області щодо накладення арешту на банківські пенсійні та зарплатні рахунки,-

В С Т А Н О В И В:

31.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Київської державного виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції в Полтавській області в частині накладення арешту на відкриті на його ім»я банківські рахунки, а саме пенсійний рахунок № 2625720114491, що відкритий на його ім»я в АТ « Ощадбанк» та зарплатний рахунок № 4149499641808975 відкритий на його ім»я в ПАТ КБ « Приватбанк». Скаргу обґрунтовував тим, що на виконанні в Київському ВДВС ГТУЮ в Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з нього коштів на користь різних стягувачів. Державний виконавець постановами ВП 40818463 від 21.01.2016 року та ВП №44291774 від 15.05.2015 року наклав арешти на вказані банківські рахунки, чим позбавив його засобів для існування, оскільки він немає можливості отримувати пенсію та заробітну плату, а також виплачувати аліменти на утримання дітей. Просив скасувати накладений арешт.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу, просив її задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Київський ВДВС ГТУЮ в Полтавській області свого представника у судове засідання не направив, заяв про неможливість розгляду скарги у відсутність його представника не надавав.

Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги та надані докази суд дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що на виконанні Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь декількох стягувачів грошових коштів.

В рамках виконання вказаного виконавчого провадження старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області ОСОБА_2Ю, накладений арешт на кошти, які містяться на рахунку № 4149499641808975 , що відкритий на ім»я ОСОБА_1 (постанова ВП №44291774 від 15.05.2015 року) , а постановою головного державного виконавця Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області накладений арешт на кошти, які містяться на багатьох рахунках ОСОБА_1, у тому числі і на рахунок № 2625720114491, що відкритий на його ім»я в АТ « Ощадбанк» ( постанова ВП 40818463 від 21.01.2016 року).

Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили , обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 14 ЦПК України).

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Дії державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження повинні проводитися у відповідності до вимог чинного законодавства.

Правомірність своїх дій під час виконання судового рішення та відсутність порушення прав сторін виконавчого провадження доводить державний виконавець.

Відповідно до ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи .

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.3 ст.387 ЦПК України).

Наведені норми права свідчать, що за результатами розгляду скарги, суд постановляє ухвалу або про задоволення скарги або про відмову в задоволенні скарги і єдиною підставою для відмови в задоволенні скарги є правомірність рішень, дій державного виконавця та відсутність порушень прав чи свобод заявника, а не пропуск строку звернення із скаргою до суду.

Строки для звернення із скаргою до суду передбачені ст.385 ЦПК України, зокрема, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Скаржник отримав копії постанов про арешт коштів на рахунках 25.01.2017 року.

Крім того, ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» , який був чинним нас винесення постанов про накладення арешту на рахунки скаржника встановлено, що копія постанови про арешт коштів надсилається не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику, а постанова може бути оскаржена до відповідного суду в десятиденний строк з дня її отримання (а.с.44), відомості про направлення скаржнику та отримання ним копії постанови про арешт коштів в справі відсутні.

Отже слід дійти до висновку, що скаржник не пропустив строк на звернення до суду із скаргою, що розглядається.

На виконання постанов про арешт рахунків боржника, на які перераховувалися пенсія та зарплата були пенсійний та зарплатний рахунок скаржника заблоковані, що підтверджується довідками довідкою АТ « Ощадбанк»( а.с. 13) та довідкою ТОВ « Варан 2016» ( а.с. 15).

Порядок звернення стягнення на заробітну плату та пенсію боржника здійснюється в порядку, передбаченому ст.ст.68-70 Закону України «Про виконавче провадження», який був чинним на винесення оспорюваних постанов.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ст.128 Кодексу законів про працю України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків.

Ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що з пенсії може бути відраховано не більш як двадцять відсотків.

Виходячи з принципу верховенства права, встановленого ст.8 Конституції України, суд дійшов до висновку, що державний виконавець, накладаючи арешт на рахунки ОСОБА_1 в банку, на які перераховувалися заробітна плата та пенсія ОСОБА_1 , допустив порушення Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу законів про працю України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо обмеження при виконанні рішення суду розміру відрахувань із заробітної плати та пенсії, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на отримання пенсії та заробітної плати.

Керуючись ст. 387 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати арешт на банківські рахунки відкриті на ім»я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн 26443119159, а саме на пенсійний рахунок № 2625720114491 в АТ « Ощадбанк» ( постанова про накладення арешту ВП 40818463 від 21.01.2016 року), зарплатний рахунок № 4149499641808975 в ПАТ КБ «Приватбанк» (постанови про накладення арешту ВП 40818463 від 21.01.2016 року, ВП №44291774 від 15.05.2015 року).

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення, а особам які не були присутніми у судовому засіданні протягом цього ж строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.М. Васильєва