Рішення № 65267668, 09.03.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/3328/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/487/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», третя особа ОСОБА_4,

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а :

26 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, який обгрунтовував тим, що він є власником автомобіля НОМЕР_1, який застрахований у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» відповідно до договору добровільного страхування від 24 червня 2015 року. 14 жовтня 2015 року близько 05.15 год. на вул. Червноармійська у м. Охтирка водій ОСОБА_4, керуючи вказаним автомобілем, не впорався з керуванням та виїхав на ліве узбіччя, допустивши наїзд на пеньок дерева, заїхав до річки, внаслідок чого транспортний засіб був механічно пошкоджений. На звернення до страхової компанії щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу пропонувалася часткова виплата страхового відшкодування, яка була значно меншою від встановленого збитку, а листом від 11 серпня 2016 року йому повідомлено про відмову у виплаті відшкодування. Вважаючи, що підстави для відмови у виплаті відшкодування відсутні, ОСОБА_3 просив суд стягнути з страхової компанії 173411 грн. матеріального збитку.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач не надав доказів того, що водій автомобіля ОСОБА_4 на час дорожньо транспортної пригоди знаходився у стані алкогольного спяніння. Вказує, що водієм вживались заходи щодо вчасного проходження медичного огляду на стан спяніння та повідомлення органів ДАІ про транспортну пригоду. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 14 жовтня 2015 року, є страховим випадком, а тому він має право на отримання страхового відшкодування відповідно до договору добровільного страхування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та водій ОСОБА_4 неналежно виконали умови договору страхування, зокрема, несвоєчасно повідомили правоохоронні органи про дорожньо- транспортну пригоду, що стало причиною несвоєчасного проходження медичного огляду водієм на стан алкогольного спяніння та позбавило страховика можливості дізнатися, чи є подія, яка мала місце 14.10.2015 року, страховим випадком.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновками суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником автомобіля НОМЕР_1.

Вказаний автомобіль застрахований у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №19/15-Т/С від 15 червня 2015 року (а.с.7 11).

З висновку інспектора ВДАІ вбачається, що 14 жовтня 2015 року до чергової частини Охтирського МВ УМВС України в Сумській області по телефону надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. В ході проведення перевірки по даному повідомленню з виїздом на місце події встановлено, що 14 жовтня 2015 року близько 05 години 15 хвилин на вул. Червоноармійська в м. Охтирка водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не впорався з керуванням, виїхав на ліве узбіччя та допустив наїзд на пеньок дерева з подальшим зїздом до річки Охтирка. Внаслідок ДТП автомобіль Peugeot 308 зазнав механічних пошкоджень (а.с.6).

Відповідно до рапорту оперативного чергового Охтирського МВ УМВС України в Сумській області від 14 жовтня 2015 року повідомлення ОСОБА_4 про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на вул. Червоноармійська м. Охтирка зареєстровано 14 жовтня 2015 року о 09 год. 30 хв., запис №4801. О 09 год. 50 хв. на місце події направлено наряд ДАІ (а.с.53).

За висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 14 жовтня 2015 року об 11 год. 10 хв., у водія пошкодженого транспортного засобу ознак спяніння не виявлено (а.с. 54).

У суді першої інстанції в якості свідків були допитані ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з пояснень яких вбачається, що на виклик на місце пригоди близько 07 години прибула машина ДАІ, патруль їм повідомив, щоб вони чекали інших інспекторів та поїхав з місця події. Водій зателефонував в міліцію повторно і через деякий час приїхав інспектор ДАІ, який оглянув місце події, склав схему ДТП та відвіз водія до медичного закладу для проходження медичного огляду для виявлення стану сп'яніння. Пізніше приїхав експерт з страхової компанії, який оглянув автомобіль.

16 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» із письмовою заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування (а.с. 72-74).

З листа ПрАТ «СК «Арсенал страхування» від 11 серпня 2016 року вбачається, що на підставі п.п. 28.4.4, 28.4.18 договору страхування позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у звязку з порушенням водієм ОСОБА_4 обовязків, передбачених договором срахування, зокрема, несвоєчасним повідомленням страховика про настання страхового випадку та несвоєчасним проходженням ним медичного огляду на стан спяніння в порядку, передбаченому чинним законодавством України, що призвело до неможливості страховика встановити обставини настання страхового випадку (а.с.12).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 на підтвердження своїх позовних вимог надав звіт № 595 про незалежну експертну оцінку, з якого вбачається, що розмір матеріального збитку, заподіяного в результаті пошкодженя автомобіля, становить 173411 грн. (а.с. 13 16).

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про страхування" (далі - Закон) страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Умовами п. 22.2 розділу 22 договору страхування визначено, що збитки внаслідок ДТП є страховим випадком.

З огляду на вище зазначене вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 14.10.2015 року о 05 год 15 хв. на вул. Червоноармійська в м. Охтирка за участю водія ОСОБА_4 та застрахованого автомобіля НОМЕР_1, при якій транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, та внаслідок якої заподіяні збитки, є страховим випадком.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про страхування".

Згідно із ч. 2 ст. 991 ЦК України, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

З п.п. 22.1, 22.2 договору страхування від 24 червня 2015 року укладеного між сторонами вбачається, що страховик взяв на себе зобовязання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2 цього договору. До страхових ризиків, зокрема, відносяться «Збитки внаслідок ДТП» - будь яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

За п. 25.1 договору у разі настання страхового випадку, страхувальник зобовязаний: вживати заходів щодо рятування ТЗ та зменшення завданих збитків, негайно повідомити про настання події компетентні органи, страховика або його представника, а також викликати відповідні компетентні органи, протягом трьох робочих днів з моменту настання події письмово сповістити про це страховика, шляхом надання повідомлення про страховий випадок; приймати заходи щодо збереження слідів події; при ДТП пройти огляд на стан спяніння в порядку, передбаченому чинним законодавством тощо.

Відповідно до п. 25.2 договору обовязки страхувальника, вказані у п. 25.1, в однаковій мірі розповсюджуються на осіб, що допущені до керування ТЗ на законних підставах.

Згідно з п. 24.3.3 договору страховик має право робити запити про відомості, повязані з страховим випадком та належним виконанням страхувальником умов договору та Правил до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ та організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також самостійно зясовувати причини та обставини страхового випадку.

За умовами п. 28.1 не підлягають відшкодуванню збитки, які сталися під час керування ТЗ страхувальником (іншою особою) у стані алкогольного спяніння, під впливом наркотичних, токсичних речовин чи медичних препаратів при керуванні ТЗ.

Відповідно до п.п. 28.4.4 та 28.4.18 страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник несвоєчасно повідомив про настання страхового випадку без поважних на це причин або створював страховикові перешкоди у визначенні обставин страхового випадку та розміру збитків (своєчасно не надав пошкоджений ТЗ для огляду, не повідомив дійсні обставини страхового випадку). Страхувальник (водій застрахованого ТЗ) не виконав обовязок пройти медичний огляд на стан спяніння в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до положень п.п. 2, 6, 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоровя України 09 листопада 2015 № 1452/735 огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан спяніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоровя (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоровя, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоровя не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, при виїзді на місце пригоди співробітник ДАІ не ставив під сумнів стан водія і вже після закінчення огляду місця події забезпечив його доставку до найближчого медичного закладу. Медичний огляд на стан спяніння водія ОСОБА_4 проведений в медичному закладі, лікарем наркологом, який має право на здійснення такого огляду та наданні висновку, тобто в передбаченому чинним законодавством порядку. За висновком ознак спяніння немає.

Інших доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 на час настання ДТП був у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, матеріали справи не містять і відповідачем суду їх не надано.

У п. 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" роз'яснено, що з урахуванням змісту ст. 979 ЦК та ст. 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК, п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Отже, несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування, а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.

В порушення вимог ст.60 ЦПК України відповідач не довів, що своєчасно надіслане позивачем 16.10.2015 р. письмове повідомлення про настання страхового випадку, позбавило його можливості належно виконувати свої зобов'язання за договором страхування (переконатися у настанні страхового випадку та здійснити виплату страхових відшкодувань).

Відтак у даних спірних правовідносинах у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку та проходження медичного огляду на стан спяніння.

Відповідно до п. 26.2 договору страхування розмір завданих збитків визначається на підставі документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо).

Звертаючись до суду з позовом, на підтвердження своїх позовних вимог, ОСОБА_3 надав до суду звіт № 595 про незалежну експерту оцінку, з якого вбачається, що розмір матеріального збитку, заподіяного в результаті пошкодження автомобіля, становить 173411 грн. (а.с. 13 16). При цьому, розмір визначеного збитку страховою компанією не спростовується.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_3

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1734,11 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та 1908 грн. за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_3.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 173411 грн. в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля НОМЕР_1.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3642,11 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: