Постанова № 6526754, 13.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-1783/09/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді при секретарі                                                  Цургановій Г.В. за участю представників позивача          

Воронової Н.В., Мальцевої Л.В., Кабушка Л.О.

представників відповідача

          Кузьменко Н.Л., Івашкевич В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Промексім»

до Державної податкової інспекції у Ленінському

районі міста Донецька

про визнання недійсним акту перевірки, визнання

відомостей в акті недостовірними та не

підлягаючими розголошенню

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промексім», звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька про визнання недійсним акту перевірки, визнання відомостей в акті недостовірними та не підлягаючими розголошенню.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі направлення № 1113/23-30375820 від 01.12.2008 року , виданого ДПІ у Ленінському районі міста Донецька, підписаного начальником інспекції з 01.12.2008 року по 26.12.2008 року проводилася виїзна перевірка, на підставі наказу начальника ДПІ Ленінського району міста Донецька № 904 від 26.12.2008 року було виписне та надане до ТОВ «Промексім» направлення № 1165/23-30375820 від 29.12.2008 року, яким термін перевірки було продовжено з 29.12.2008 року по 15.01.2009 року .

Вважає, що вищевказані направлення відповідачем оформлені з порушенням норм чинного законодавства, а саме:

У направленні № 1113/23-30375820 від 01.12.2008 року відповідач посилається на ст. 11-І ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.11.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) при проведенні перевірки в ТОВ «Промексім», але не уточнює частину та підпункт ст.11 Закону стосовно того, яка перевірка дійсно проводилася, бо вказана стаття ст..11-І Закону визначає різні підстави для проведення як планових та і позапланових перевірок , а також має інші підстави та правила проведення різних типів перевірок.

У направленні № 1165/23-30375820 від 29.12.2008 року відповідач посилається лише на ч.11 ст.11-І ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» яка визначає провадження перевірки, але відсутнє посилання на основні норми Закону, які дають право на проведення, продовження перевірки та підстави її проведення. Дане направлення оформлене, на думку позивача, із порушенням діючих нормативних актів, які регулюють правила оформлення направлення на продовження перевірки, а саме, відповідачем не оформлена частина направлення, в якій вказується кількість робочих днів на які продовжене перевірку, не вказане термін на якій продовжено перевірку, з дозволу якого органу продовжено перевірку, також відсутні дата і номер наказу і підпис керівника податкового органу.

На підставі викладеного позивач не має можливості визначити який тип перевірки проводився та відповідачем не доведено позивачу законність проведення перевірки.

Після закінчення перевірки позивача 22.01.2009 року посадовим особам ТОВ «Промексім» відповідачем не надані для ознайомлення матеріали перевірки, викладені у акті, довідках та додатку до акту.

Так, титульний аркуш акту виїзної планової перевірки надруковано на бланку ДПІ у Ленінському районі, на зворотній стороні якого типографським способом зазначено номер 002478. У верхньому лівому куті зазначені дата реєстрації перевірки – 22.01.2009 року, номер акту перевірки – 91/23/30375820.

Правова підстава для проведення перевірки (відповідний пункт (частина) статті ЗУ «Про державну податкову службу», пункти та статті інших законодавчих актів), тип проведеної перевірки не вказаний.

Зазначені в складі перевіряючих посадові особи, за функціями, які вони виконують в ДПА у Донецькій області, не відповідають зазначеному у додатку плану перевірки.

Так, у переліку питань планової перевірки товариства не визначені питання, які знаходяться в межах компетенції залучених до перевірки Прусенко В.В. – інспектору відділу взаємодії з підрозділами Держфінмониторингу України та правоохоронним органами управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Донецькій області, Цибулевської І.В. – інспектору відділу супроводження податкового аудиту великих платників управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Донецькій області.

Відомості, надані перевіряючи ми у Довідці про загальну інформацію щодо ТОВ «Промексім» відносно їх грошових вкладів, переліку заснованих ними підприємств, процентного відношення їх внесків в Статутний капітал, даних про володіння корпоративними правами не підлягають розголошенню і охороняються чинним законодавством. Статтею 49 ЗУ «Про інформацію» встановлює безпосередню відповідальність за заподіяння моральної шкоди через розголошення перевіряючими конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб.

22.01.2009 року при підписанні акту перевірки перевіряючи запропонували посадовим особам позивача поставити свої підписи до довідках без ознайомлення біля написаної ними фрази «Довідку погоджено». Вважає, що такі дії посадових осіб органу державної податкової служби суперечать нормам Конституції, охоронюваним законами України правам і інтересам громадян і підприємств, підпадають під ознаки шахрайських дій.

Такий вибірковий метод проведення перевірки, спрямований на створення «значущості» виявлених порушень і перебільшення масштабів несплачених податків не міг сприяти об’єктивній перевірці товариства.

Оскільки, як написано в самому акті, основною (фактичною) метою проведення перевірки було вилучення завірених копій фінансово-господарських документів на замовлення слідчої з ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА у Донецькій області Рудченко Л.О., і пошук підстави для порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб товариства для цього. Перевіряючи, навіть, не знехтували перекрутити і дописати на своє розуміння рішення Ворошилівського районного суду міста Донецька , щоб його якось пристосувати для своїх висновків стосовно фактів порушень ТОВ «Промексім» з податку на додану вартість при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Промінвестгруп». Зробили обґрунтування висновків стосовно неправомірного податкового кредиту ТОВ «Промексім» від ТОВ «Лідер-18» взагалі без ознайомлення з оригіналами свідоцтв на лазерне обладнання.

Позивач розцінює таку однозначну подачу матеріалів перевірки і вільне тлумачення норм Конституції і ЗУ «Про державну податкову службу» , як спробу вчинити тиск на товариство «Промексім» і через ДПІ у Ленінському районі змусити ТОВ «Промексім» зробити те, про що слідча Рудченко Л.О. просила у Кіровському районному суді міста Донецька перед початком слухання справи про захист честі, гідності та ділової репутації і отримала відмову. А саме – щоб ТОВ «Промексім» погодилося на закриття судової справи і відмовився від своїх вимог, які полягають у відшкодуванні Рудченко Л.О. 200000 грн.

Саме з тих причин Рудченко Л.О. і надала до ДПІ у Ленінському районі 31.12.2008 року листом № 20075/7/090 доручення вилучити з ТОВ «Промексім» завірені копії бухгалтерських і фінансово – господарських документів , а заступник начальника Крамарь О.А. листом № 815/10/23-113-6 вказала директору товариства Воронову Г.В. погодитися на вилучення і свої думки з приводу законності цієї вимоги не наводити.

Крім того, згідно із чинним законодавством акт перевірки не є єдино можливим допустимим фактом порушення податкового законодавства.

Просив визнання незаконним акт перевірки.

У процесі розгляду справи позовні вимоги були уточнені.

Просив визнати відомості, розповсюджені відповідачем у акті № 91/23/30375820 від 22.01.2009 року та його додатку недостовірними, такими, які у результаті їх розповсюдження порушують права позивача, як юридичної особи, умаляють його ділову репутацію, визнати відомості про грошові вклади, перелік заснованих підприємств, процентному співвідношенні вкладів у установчий капітал, які стосуються фізичних осіб – засновників ТОВ «Промексім» Воронова Г.В., Воронової Н.В., розповсюдженими через акт № 91/23/30375820 від 22.01.2009 року та його додатки, такими, що є конфіденційними, не підлягаючими розголошенню та охороняються діючим законодавством, визнати акт № 91/23/30375820 від 22.01.2009 року недійним у результаті порушення порядку проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Промексім», ухваленими нормами Конституції України, ЗУ «Про державну податкову інспекцію», визнати акт № 91/23/30375820 від 22.01.2009 року таким, що не тягне за собою обов’язків та будь-якої відповідальності для позивача, як таких, що не основані на принципах судового провадження.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві з урахуванням зміни позовних вимог. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, позовні вимоги вважали необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, суду надали письмові заперечення. Просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні зібрані в справі докази в їх сукупності, вважає встановленим наступне.

ТОВ «Промексім» є юридичною особою, розташованою за адресою : м. Донецьк вул. Куйбишева 31 «б» та перебуває на обліку у ДПІ у Ленінському районі міста Донецька.

Статтями 8-10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями) визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.2 ст. 11 зазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням порядку у проведенні готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 11-1 Закону визначні підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності,достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

З 01.12.2008 року по 15.01.2009 року ДПІ у Ленінському районі міста Донецька проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Промексім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2008 року.

Виявлені правопорушення зафіксовані в акті перевірки за № 91/23/30375820 від 22.01.2009 року.

Позивач із вказаним актом перевірки відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються його права, свободи та інтереси, у зв’язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Проблемою даного спору є питання щодо правомірності акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового , валютного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій.

У обґрунтування своїх доводів позивача вказує, що відповідачем неправомірно було проведено перевірку.

У відповідності до пп.1-2 ст.11-2 ЗУ «Про Державну податкову службу» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Згідно із планом-графіком проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, заплановано, зокрема, перевірка діяльності ТОВ «Промексім».

29.12.2008 року та 01.12.2008 року керівником ДПІ у Кіровському районі міста Донецька видані направлення № 1165/23-30375820 та № 1113/23-30375820 на проведення планової виїзної перевірки діяльності ТОВ «Промексім» щодо додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Як вбачається із копій зазначених направлень на перевірку, вони відповідають нормам діючого законодавства, тобто у них зазначені усі відомості, наявність яких передбачена ЗУ «Про Державну податкову службу».

Представники позивача у судовому засіданні не заперечували проти того, що посадовими особами податкового органу були надані під розписку копії направлень на перевірку, а також пред’явили посвідчення.

Також, позивач стверджує, що посадові особи ДПА у Донецькій області, а саме, інспектор відділу взаємодії з підрозділами Держфінмониторингу України та правоохоронним органами управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Донецькій області, а також інспектор відділу супроводження податкового аудиту великих платників управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Донецькій області, у межах своєї компетенції не мали права бути присутніми на зазначеній перевірці. .

Суд не приймає до уваги зазначені доводи позивача, оскільки згідно п.1.11 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказому ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, за рішенням Голови ДПА України, яке оформлюється наказом з урахуванням вимог статті 11 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями), до проведення виїзних планових та позапланових перевірок платників податків можуть залучатися працівники всіх органів ДПС України.

Тобто, включення до направлення на проведення перевірки ДПІ у Ленінському районі міста Донецька посадової особи, яка не є працівником зазначеного податкового органу, не суперечить нормам діючого законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що перевірку було проведено ДПІ у Ленінському районі міста Донецька у межах компетенції, у встановлені строки, та у спосіб, передбачений законом.

Крім того, керівником ТОВ «Промексім» не було відмовлено у допуску на перевірку посадових осіб податкового органу.

Оформлення результатів перевірок регламентуються Порядком оформлення результатів невиїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового,валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 та зареєстрованого у Мінюсті України 25.08.2005 року за 925/11205.

У відповідності до п.1.3 Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Позивач стверджує, що посадовими особами відповідача неправомірно зазначили відомості про грошові вклади, перелік заснованих підприємств, процентному співвідношенні вкладів у установчий капітал, які стосуються фізичних осіб – засновників ТОВ «Промексім». Крім того, вказує, що дана інформація є недостовірною.

Зміст акта (довідки) невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко визначений п.2 Порядку, а саме, вступна частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинна містити такі дані, зокрема:

- інформація про посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, із зазначенням наказів про призначення та звільнення із займаної посади,

- дані про реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади (назва документа, назва органу, дата і реєстраційний номер), дата взяття на облік органом державної податкової служби (назва документа, назва органу державної податкової служби та дата взяття на облік),

- реєстраційні дані платника ПДВ (назва документа, дата, номер, індивідуальний податковий номер), дані про розмір статутного фонду, засновників, розмір їх внесків до статутного фонду, форма внесення (у разі необхідності), а також коди за ЄДРПОУ (для юридичних осіб) та ідентифікаційні номери (для фізичних осіб),

- інформація про те, чи є суб'єкт господарювання засновником (учасником), акціонером іншого суб'єкта господарської діяльності, код форми власності, підпорядкованість для державних підприємств.

- перелік структурних підрозділів, у тому числі філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, створених у встановленому порядку (у разі їх наявності).

- інформація про види діяльності, які здійснював суб'єкт господарювання за період, що перевірявся, та види діяльності, що підлягають ліцензуванню (номер і дата видачі ліцензії, назва органу, що видав ліцензію, терміни початку і закінчення дії ліцензії).

- дані про наявність рахунків у банках та інших фінансових установах із зазначенням інформації щодо надання повідомлення про їх відкриття (закриття); наявність ліцензій Національного банку України у разі відкриття рахунку за межами України.

- інформація про перевірки інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків та підтвердження задекларованих ним показників, проведені за період, що перевіряється.

- у разі, якщо при перевірці виявлено взаємовідносини із суб'єктами господарювання або фізичними особами - підприємцями, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні документи яких визнано судом недійсними, то вчиняється відповідний запис.

Таким чином, дані, зазначені відповідачем у акті перевірки діяльності ТОВ «Промексім» відповідають чинному податковому законодавству. Крім того, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували його доводи про недостовірність інформації, викладеної у акті перевірки.

Позивач стверджує, що відповідачем неправомірно розповсюджуються конфіденціальна інформація, зазначена у акті перевірки.

Суд вважає, що зазначені доводи безпідставними з наступних підстав.

У відповідності до п.1.10 Порядком оформлення результатів невиїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового,валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 та зареєстрованого у Мінюсті України 25.08.2005 року за 925/11205, Інформація, що міститься в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, не підлягає розголошенню співробітниками органу державної податкової служби, а також передачі в інші органи, за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності до ч.4 ст.14 ЗУ «Про інформацію» поширення інформації – це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документальної або публічно оголошуваної інформації.

Тобто, як вбачається із даного законодавчого визначення поняття, поширення інформації – це розповсюдження інформації серед необмеженого кола осіб.

Акт перевірки є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, судом встановлено, що посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Позивачем не надано суду доказів про те, яким чином відповідач розповсюджували інформацію щодо нього, викладену у акті перевірки № 91/23/30375820 від 22.01.2009 року, яку позивач вважає недостовірною.

Щодо вимог позивача про визнання незаконним акту перевірки, то суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності,повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) визначені ст.11-1 ЗУ «Про державну податкову службу України». Зі змісту даної статті вбачається, що висновки перевірки викладаються у акті.

Таким чином, у розумінні ЗУ «Про державну виконавчу службу України» актом є документ, в якому викладаються результати такої перевірки у вигляді висновків. Акт перевірки не визначає податкових зобов’язань платника податків і не породжує за собою правових наслідків у вигляді сплати таких зобов’язань. Таке податкове зобов’язання визначається контролюючим органом у податковому повідомленні – рішенні, яке можу бути оскаржене платником податку.

Так, відповідно до п.1.9 ст.1 ЗУ «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення – письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.1 зазначеного Закону податкове зобов’язання платника податку, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли такі рішення оскаржені у апеляційному або у судовому порядку.

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 цього Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібним надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги – до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного десятиденного строку для відповіді на нього.

Право оскарження акту перевірки взагалі не передбачене нормами діючого законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позову ПП «Промексім» у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15,17,23,58,69-71, 79, 86-87,94,158-163,185-186,254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промексім» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька про визнання недійсним акту перевірки, визнання відомостей в акті недостовірними та не підлягаючими розголошенню, в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 13 квітня 2009 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 17 квітня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Стиран В.В.