Ухвала суду № 65266875, 09.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/11443/16-ц Головуючий у І інстанції Кошель Л. М.Провадження № 22-ц/780/891/17 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 47 09.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

09 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Олійника В.І.,

та секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом та, з урахуванням зменшення позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 42 574 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 57 426 грн.

У обґрунтування позову зазначала, що перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 22 липня 2000 року по 20 липня 2012 року, від якого у них народилося двоє дітей. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 21 березня 2013 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дітей на її користь в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку до їх повноліття.

Вказує, що відповідач ухиляється від сплати аліментів, добровільно сплачувати їх не бажає та допустив значну заборгованість, через що вона змушена звернутися до суду із цим позовом.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2016 року позов було задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості по сплаті аліментів за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року у розмірі 42 574 грн. та пеню у розмірі 57 426 грн.

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було допущено заборгованість по сплаті аліментів та, з урахуванням визнання ОСОБА_2 позовних вимог, з нього на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість по сплаті аліментів та пені.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 липня 2000 року по 20 липня 2012 року, від якого у них народилося двоє дітей син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також, судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 21 березня 2013 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дітей на користь позивачки в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 31 січня 2013 року і до досягнення дітьми повноліття.

На даний час заборгованість відповідача по сплаті аліментів становить 42 574,00 грн., що підтверджується довідкою-розрахуноком міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції та не заперечувалося сторонами.

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 до суду було подано письмову заяву про визнання позову в повному обсязі (а. с. 30).

Відповідно до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку, визначається виходячи з фактичного заробітку, який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Згідно ст. 196 Сімейного Кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно визначив предмет доказування у справі, повно та всебічно дослідив обставини справи, перевірив їх наданими доказами, які оцінив у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, та з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апелянта про те, що його змусили підписати заяву незрозумілого для нього змісту, якою він фактично визнав позов, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: