Рішення № 65266535, 01.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1633/16-ц Головуючий у І інстанції Закаблук О. В.Провадження № 22-ц/780/1557/17 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.Категорія 58 01.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді : Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі : Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 11.01.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про стягнення недоотриманої пенсії спадкодавця, -

встановила:

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вище зазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 мав статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 отримував пенсію в розмірі, меншому ніж передбачено законом, він звернувся до Кагарлицького районного суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконними дій та зобов'язання провести перерахунок у відповідності до ст. 51, ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Постановою Кагарлицького районного суду від 21.11.2011 р. було зобов'язано відповідача відповідно до ст.51, ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести гр. ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення з 11.11.2010 року основної пенсії з підвищенням, передбаченого ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати та провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення з 11.11.2010 р. Додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком. При цьому, постанова Кагарлицького районного суду від 21.11.2011 р. підлягає негайному виконанню відповідачем. Постановою Кагарлицького районного суду від 21.11.2011 р. було зобов'язано відповідача відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» провести ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення з 11.11.2010 р. основної пенсії з підвищенням, передбаченим ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При цьому, постанова Кагарлицького районного суду від 21.11.2011 р. підлягає негайному виконанню відповідачем. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії відповідача в частині невиконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її розмір на рівні 15% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплати до пенсії у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 22.06.2011 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії, з урахуванням виплачених сум за період з 11.11.2010 року. Відповідач, не погоджуючись із прийнятою постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, але згідно ухвали Київського Апеляційного Адміністративного суду від 31 березня 2014 року за справою № 2/а- 8491/11, колегія суддів Київського Апеляційного Адміністративного суду ухвалила: Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області, - залишити без задоволення, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 22.06.2011 року, - без змін. Ухвала набрала законної сили 31.03.2014 року. Однак, гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер, не встигнувши отримати належну йому державну пенсію з підвищенням та додаткову пенсію згідно постанови суду та ухвали Київського Апеляційного Адміністративного суду. Позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України у шестимісячний строк звернулась до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3. Для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом пенсію, яка не була отримана ОСОБА_3, державний нотаріус Кагарлицької районної державної нотаріальної контори направила до Відповідача запит про надання інформації щодо розміру пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_3. Відповідно до довідки Відповідача № 1688/07 від 20 серпня 2013 року, розмір недоотриманої ОСОБА_3 пенсії становить 9833,98 гривень. 19.10.2013 р. державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом № 204/2013, відповідно до якого до позивача перейшло право на отримання пенсії, яка не була отримана ОСОБА_3 в сумі 9833,98 гривень. Отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом Позивач звернулась до відповідача з вимогою виплатити їй пенсію, яку не отримав її батько ОСОБА_3. На звернення позивача, відповідач відмовився виплачувати пенсію згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом в сумі 9833,98 гривень. Проте, така відмова Відповідача є незаконною, оскільки згідно ст.1227 Цивільного кодексу України Позивач успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 право на отримання суми пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. У зв'язку з цим просила стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі на її користь 9833 грн. 98 коп. недоотриманої ОСОБА_3 пенсії, успадкованої згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 204/2013 від 19.10.2013 року, виданого Кагарлицькою районною державною нотаріальною конторою.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 11.01.2017 року позов задоволено, стягнуто з УПФ України в Кагарлицькому районі Київської області, на користь ОСОБА_2 нараховану ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Кагарлик Київської області, актовий запис про смерть № 63 від 12 квітня 2013 року, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане 12 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, але не виплачену пенсію, яка входить до складу спадщини в розмірі 9833,98 грн. на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.10.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1 - 2384, спадкова справа № 204\2013.

В апеляційній скарзі відповідач УПФ України в Кагарлицькому районі Київської області просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд повинен був закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст. 205 ЦПК України. Вважає, що спір між позивачем та відповідачем взагалі відсутній, оскільки позивач з даним питання не звертався до УПФ України в Кагарлицькому районі Київської області.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно, оскільки спадкодавцем за життя була недоотримана пенсія в розмірі 9833,98 грн., то відповідно до вимог ст. ст. 1216, 1227 ЦК України відповідач зобов'язаний її виплатити спадкоємцю ОСОБА_4.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_3, даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, яке видане 12 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції в Київській області.

За життя ОСОБА_3 мав статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 отримував пенсію в розмірі, меншому ніж передбачено законом, він звернувся до Кагарлицького районного суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконними дій та зобов'язання провести перерахунок у відповідності до ст. 51, ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Встановлено, що постановою Кагарлицького районного суду від 21.11.2011 р. було зобов'язано відповідача відповідно до ст.51, ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести гр. ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення з 11.11.2010 року основної пенсії з підвищенням, передбаченого ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати та провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначити розмір та виплатити заборгованість,яка утворилась внаслідок неправильного обчислення з 11.11.2010 р. Додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Постановою Кагарлицького районного суду від 21.11.2011 р. було зобов'язано відповідача відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» провести ОСОБА_3 перерахунок державної пенсії, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення з 11.11.2010 р. основної пенсії з підвищенням, передбаченим ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 22.06.2011 року суд визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії, з урахуванням виплачених сум за період з 11.11.2010 року.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятою постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, але згідно ухвали Київського Апеляційного Адміністративного суду від 31 березня 2014 року за справою № 2/а- 8491/11, колегія суддів Київського Апеляційного Адміністративного суду ухвалила: Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області, - залишити без задоволення, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 22.06.2011 року, - без змін. Ухвала набрала законної сили 31.03.2014 року.

Встановлено, що ОСОБА_3 помер, не встигнувши отримати належу йому державну пенсію з підвищенням та додаткову пенсію згідно рішення суду.

Встановлено, що позивач до відповідача не звертався з вимогою щодо виплати недоотриманої пенсії, також в матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача у виплаті недоотриманої пенсії та невиконання постанов у адміністративних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права;2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов'язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення;8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності, - входять до складу спадщини.

Крім того, згідно з положенням ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним в частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно частини першої статті 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач звертався з заявами щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, а також на те, що відповідач не відмовлявся виплачувати недоотримані кошти та виконувати постанови суду, не вірно застосував норми матеріального права до відносин, що виникли між сторонами.

З урахуванням вище викладеного колегія судів вважає, що позовні вимоги про стягнення недоотриманої пенсії спадкодавця є необґрунтованими та не підлягають до задоволення, оскільки позивач не позбавлений був права подати заяву в порядку ст. 264 КАС України про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та отримати нараховану недоотриману пенсію спадкодавця, крім того встановлено, що відповідач не відмовляється виплачувати кошти, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, позивач по даному питанню не звертався до управління.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області задовольнити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 11.01.2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про стягнення недоотриманої пенсії спадкодавця відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: