Ухвала суду № 65266484, 13.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2857/17

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Сидоренко І.П.

- Цюри Т.В.

при секретарі - Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Приморський» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 (діючого в інтересах ОСОБА_3) на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 січня 2017 року, -

встановила:

Позивачка звернулася з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки розрахунку, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 201 грн. 87 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день постановлення судом відповідного рішення, допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, судові витрати покласти на відповідача, вказуючи, що вона згідно з наказом № 100/1 від 01 червня 2014 року призначена на посаду інспектора з ТПВ у КП «Приморський», про що свідчить відповідний запис у її трудовій книжці.

Згідно наказу № 117 від 30 жовтня 2015 року її звільнено з посади за п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

На день звільнення відповідач не виплатив у повному обсязі належну їй заробітну плату, тому вона і вимушена звернутися з позовом до суду.

В ході судового розгляду справи представник позивачки позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав та просить суд їх задовольнити, про що надав відповідну заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Зі згоди представника позивачки, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Приморський» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки розрахунку задоволені частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Приморський» на користь ОСОБА_3 заборгованість із заробітної плати у розмірі 201 грн. 87 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 30.10.2015 року по 27 квітня 2016 року у розмірі 8231, 88 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства «Приморський» на користь держави судовий збір у розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення суду та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. ч. 1 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що позивачка згідно з наказом № 100/1 від 01 червня 2014 року була призначена на посаду інспектора з ТПВ у КП «Приморський», про що свідчить відповідний запис у її трудовій книжці. (а.с. 5)

Згідно наказу № 117 від 30 жовтня 2015 року її звільнено з посади за п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. (а.с. 6)

На день звільнення відповідач не виплатив у повному обсязі належну позивачці заробітну плату, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 201 грн. 87 коп.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, які йому належать від підприємства, організації, установ, відшкодовуються в день звільнення. Якщо робітник в день звільнення не працював, то вказані суми повинні бути виплачені не пізніше слідуючого дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Вказані вимоги закону відповідачем порушені та з позивачкою не був проведений на її вимогу розрахунок.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, а саме в день звільнення працівника, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивачкою заявлялись позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки по день постановлення судом відповідного рішення.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як видно з матеріалів цивільної справи, 27.04.2016 року позивачка запрошувалася до КП «Приморський» для отримання залишку заробітної плати за жовтень 2015 року, однак вказане нею зроблено не було, що підтверджується листом КП «Приморський» від 27.04.2016 року № 47 (а.с. 6)

Листом Головного управління Держпраці в Одеській області від 23.06.2016 року № 15/01-33-4193 підтверджується, що при проведення перевірки виявлено, що на час завершення перевірки заборгованість по заробітній платі не погашена, однак 27 квітня 2016 року підприємством були прийняті всі заходи щодо її виплати. (а.с. 7-8)

Мінімальна заробітна плата на час звільнення позивачки складала 1378, 00 грн.

Середній заробіток за весь час затримки відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України за період з 30.10 2015 року по 27. 04. 2016 року становить 8130, 19 грн. /5 місяців х 1378 грн.+ 27 днів за період квітня 2016 року у розмірі 1240,19 грн. /45,93 в день х 27 днів/.

З урахуванням індексу інфляції за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 8231, 88 грн. /заробітна плата 1378 грн. у листопаді 2015 року з урахуванням індексу інфляції 102,00% складає 1405, 56 грн.; у грудні 2015 року 1378 х 100, 7% індексу інфляції - 1387, 65 грн.; у січні 2016 року 1378 грн. х 100, 9% індексу інфляції - 1390, 40 грн.; у лютому 2016 року 1378 грн. х 99,6% індексу інфляції - 1372, 49 грн.; у березні 2016 року 1378 грн. х 101,0% індексу інфляції - 1391, 78 грн.; 27 днів квітня 2016 року 1240,19 грн. х 103, 5% - 1284 грн., які підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Інших обставин судом не встановлено і доказів суду надано не було.

При таких даних, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за необхідне позовні вимоги позивачки задовольнити частково, стягнути Комунального підприємства «Приморський» на користь ОСОБА_3 заборгованість із заробітної плати у розмірі 201 грн. 87 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 30.10.2015 року по 27 квітня 2016 року у розмірі 8231, 88 грн., а в іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 (діючого в інтересах ОСОБА_3) - відхилити.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області В.А. Станкевич

І.П. Сидоренко

Т.В. Цюра