Рішення № 65266274, 09.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1627/17

Головуючий у першій інстанції Буран О. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П.,Кравця Ю.І.

з участю секретаря - Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 березня 2016 року ,-

встановила:

У лютому 2015 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини і в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 01.06.2002 року по 13.08.2009 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 В період шлюбу у сторін народилася донька, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір'ю та знаходиться на її утриманні.

Позивач посилалася на те, що відповідач працевлаштувався від компанії ДП «В.Шипс Україна» моряком на іноземне судно та займає посаду старшого помічника капітана та відповідно до сайту компанії заробітна плата старшого помічника капітана складає 6000 дол. США.

Посилаючись на те, що донька хворіє потребує матеріальної допомоги проте, позивач не спроможна самостійно утримувати доньку, а відповідач матеріальної допомоги надає у незначному розмірі та зобов'язаний утримувати доньку належним чином, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки , ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 18000,00 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, просила задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - з 23.02.2015 року до досягнення донькою повноліття, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 243,6 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення яким задовольнити вимоги про стягнення на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки у розмірі 10000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову 23.02.2015 року до досягнення повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт працевлаштування відповідача моряком на суднах торгівельного флоту не підтверджено проте, відповідач офіційно працевлаштований в Іллічівський ДП «Морський торгівельний порт» з 1996 року та працює на посаді стивідора, має постійний заробіток та з врахуванням майнового становища відповідача, враховуючи принцип розумності , гуманності , розвитку дитини та її потреб, визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно.

Проте, повністю погодитися з висновками суду першої інстанції не можна.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено,що з 01 червня 2002 року по 13 серпня 2009 року сторони перебували у шлюбі, від шлюбу народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини ( т.1 а.с.7).

Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо та мають окремі родини, що підтверджується свідоцтвами про укладення шлюбу (т.1 а.с.9,92).

Спільна дитина сторін ОСОБА_4 перебуває на утриманні позивача , має проблеми із зором ,що підтверджується історією хвороби дитини (т.1 а.с.11-38).

Згідно витягу з Наказу по Одеській національній академії харчових технологій № 245-02 від 3.09.12 року позивач працює доцентом на кафедрі економіки промисловості з окладом 2 760,00 гривень та перебуває у відпустці по догляду за дитиною (т.1 а.с.39-40,т.3 а.с.42).

Після розірвання шлюбу відповідач на розрахунковий рахунок позивача в добровільному порядку на утримання доньки перераховував щомісячно кошти у середньому 600 грн. ,що підтверджується квитанціями ,копією додаткової угоди до договору банківського рахунку від 11.02.2011 року щодо переведення грошових сум на ім'я позивача; копією додаткової угоди до договору банківського рахунку від 06.01.2012 року, копією додаткової угоди до договору банківського рахунку від 03.01.2013 року щодо перерахування грошових коштів на ім'я позивача, а також копією банківської виписки щодо руху коштів по рахунку ОСОБА_3 в період з 01.01.2011-26.11.2015 роки (т.1 а.с.142-162).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач офіційно працює у Державному підприємстві « Іллічівський Морський Торговельний Порт» на посаді змінний стивідор з 29.08.1996 року по теперішній час, що підтверджується копією трудової книжки відповідача, копією робочого графіку відповідача за травень 2015 року, копією Табелю обліку робочого часу за червень-листопад 2015 року, довідками про доходи (т.1.а.с.61-64,90,91,т.3 а.с.10).

Згідно довідки від 09.02.2016 року №223, виданої ДП «Іллічівський Морський Торговельний Порт» на ім'я ОСОБА_3 вбачається, у період з серпня 2015 року по січень 2016 року середня заробітна плата відповідача складає 5 700,73 гривень (т.3 а.с.10).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.09.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.02.2016 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання матері, ОСОБА_6, 1955р.н. у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 10.06.2015 року, довічно (т.3 а.с.77-79).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує :

- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров'я та матеріальне положення платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно п.17 Постанови ПВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 ,за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов та стягуючи з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі не врахував те,що стягнення аліментів ,відповідно до ст.184 СК України, допускається лише у разі якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі та за наявності інших обставин, що мають істотне значення .

Відповідач працює в Державному підприємстві «Іллічівський Морський Торговельний Порт» має постійний заробіток , тому підстав для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі не має.

Суд першої інстанції невірно застосував норму матеріального права та помилково стягнув аліменти у твердій грошовій сумі ,що відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,за винятком випадків,передбачених ст.184 СК України.

Враховуючи те ,що відповідач ОСОБА_3 працює в Державному підприємстві «Іллічівський Морський Торговельний Порт», має постійний дохід , тому з відповідача має бути стягнуто аліменти в частці.

З врахуванням майнового стану сторін та враховуючи те ,що відповідач працює в Державному підприємстві «Іллічівський Морський Торговельний Порт» отримує постійний заробіток , за станом здоров'я фізичних або психічних вад не має, відповідно до рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 10.09.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.02.2016 року сплачує аліменти на утримання ОСОБА_6, 1955р.н. у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 10.06.2015 року, довічно, з врахуванням стану здоров'я дитини ОСОБА_4 її розвитку, віку та матеріальних потреб ,з врахуванням рекомендацій п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства ,материнства та стягнення аліментів» , колегія суддів вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача ,на утримання малолітньої доньки аліменти у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.02.2015 року і до досягнення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття ,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що відповідач працює моряком та отримує заробітну плату у розмірі 7000 дол. США не заслуговують на увагу , оскільки такі доводи є припущенням.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається , що відповідач тимчасово був працевлаштований на посаду старшого помічника капітана на т\х « HC JETTE-MARIN» на період з 28.12.2015 року по 24.01.2016 року ,що підтверджується довідкою ТОВ «Марлоу навігейшин Україна» № 1\77 від 28.06.2016 року проте, тимчасове працевлаштування відповідача свідчить лише про його додаткові доходи ,які входять до складу загального розміру доходів з яких має бути стягнуті аліменти ,але не є ,за умови наявності у відповідача постійного доходу, підставою для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо позбавлення судом першої інстанції позивача підтвердити наявність у власності відповідача не однієї квартири, оскільки такий довід не має правового значення для вирішення даного спору ,який виник між сторонами з приводу стягнення аліментів.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції розміру коштів, які сплачувалися відповідачем в добровільному порядку на утримання доньки починаючи з 2009 року , оскільки відповідач не позбавлений права та можливості самостійно в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу дитині , незалежно від існування судового рішення про стягнення аліментів.

За таких обставин, відповідно до п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь держави з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.,від сплати якого звільнена позивач при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст.303,п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309, 316,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09 березня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання доньки , ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1ення у розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.02.2015 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 243,6 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

А.П. Заїкін

Ю.І.Кравець