Постанова № 6526561, 04.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-28425/08/0570

час прийняття постанови: 16:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Горб О.Ю.

          Постановлена у нарадчій кімнаті о 16 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.

При секретарі судового засідання – Горб О.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Шахта імені Максима Горького» (м. Донецьк)

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (м. Донецьк)

про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2008р. №0001162342/0/33371807/7193

представники сторін: Шамрай Л.В., Петунін М.В., –представники позивача; Красовська М.С., Руденко Є.О., Березка Р.М., Яковенко О.В., Рожков Є.І., Присяжний С.М. –представники відповідача

Державне підприємство «Шахта імені Максима Горького»(м. Донецьк), далі за текстом «ДП «Шахта ім. М.Горького», звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (м. Донецьк), далі за текстом «ДПІ», про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2008р. №0001152342/0/33371807/7089, від 28.05.2008р. №0001162342/0/33371807/7193, без дати №0001142342/0/33371807/6901.

Позивач також просить понесені ним судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу, покласти на відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2008р. позовні вимоги ДП «Шахта ім. М.Горького»були роз’єднані, адміністративну справу про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2008р. №0001162342/0/33371807/7193 про нарахування податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1266041,40грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 633020,70грн., у загальній сумі 1899062,10грн., виділено в самостійне провадження; справі присвоєно номер №2-а-28425/08.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Факти виявлених порушень в порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №925/11205, викладені ДПІ в акті перевірки без посилань на первинні або інші документи, якими б були зафіксовані обсяги фактичних скидів забруднюючих речовин.

Розрахунок нарахованого позивачеві податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища зроблено ДПІ без використання первинних документів, що призводить до безпідставності нарахування податкового зобов’язання.

Позивач також зазначає, що у зв’язку з неукладенням договору на проведення лабораторних досліджень для визначення концентрації шкідливих речовин в викидах позивача, первинні документи, підтверджуючих фактичні скиди забруднюючих речовин за 2005 –2006 роки, у ДП «Шахта ім. М.Горького»відсутні.

ДПІ проти позову заперечує, посилаючись на наступне.

Підставою для нарахування позивачеві податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища стало встановлення ДПІ під час проведення перевірки порушення п.1 ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.4, п.8, п.13 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303, а саме: зазначення у розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища ДП «Шахта ім. М.Горького»встановлених лімітів скидів забруднюючих речовин, які у підприємства відсутні, та непроведення платником нарахування збору у п’ятикратному розмірі фактичних об’ємів скидів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд –

ВСТАНОВИВ:

ДП «Шахта ім. М.Горького»є суб’єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Донецької міської ради, дата проведення державної реєстрації 25.01.2005 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12661020000004167.

Податковим повідомленням-рішенням №0001162342/0/33371807/7193 від 28.05.2008р. ДП «Шахта ім. М.Горького»нараховане податкове зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1266041,40 грн. та застосовані штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у сумі 633020,70 грн., у загальній сумі 1899062,10 грн.

Підставою визначення суми податкового зобов’язання зі збору стало встановлення ДПІ під час проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства фактів порушення позивачем п.1 ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п.4, п.8, п.13 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999р. №303, що було зафіксовано актом перевірки від 06.05.2008р. №1514/23-2/33371807.

Даним актом перевірки встановлено, що позивачем за відсутності затверджених в установленому порядку дозволів та лімітів на спеціальне водокористування, на скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин та дозволів та лімітів на розміщення відходів на 2005 –2006 рр. у розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2005 р. № 11635 від 27.01.2006 р. та за 2006 р № 66120 від 09.02.2007 р. зазначені ліміти скидів, які у платника відсутні. При цьому позивачем не проведено нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у п’ятикратному розмірі фактичних обсягів скидів та розміщення відходів, що на думку ДПІ, призвело до заниження податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 1266041,40 грн., у тому числі збору за скиди у водні об’єкти за 2005р. на суму 523085,41 грн., за 2006р. на суму 741812,14 грн., та збору за розміщення відходів за 2005р. на суму 17,16 грн., за 2006р. на суму 1126,69 грн.

Згідно п.1 ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999р. №303, встановлено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів. (п.2 Порядку)

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел, коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2. Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2. (п.4 Порядку в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 р. № 905)

Ліміти скидів у водні об'єкти державного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають територіальні органи Мінприроди. Ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення - виконавчими органами рад за поданням територіальних органів Мінприроди. Ліміти розміщення відходів визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.6 Порядку).

За понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів (п. 8 Порядку в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1779)

Платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасну сплату збору згідно із законодавством. (п. 13 Порядку)

Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. № 162/379, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за № 544/3837, встановлено, що об'єктами обчислення збору є: для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини. (п. 3.1 Інструкції)

Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають органи Мінприроди України. Щорічні ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення - виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінприроди України. (п. 5.1 Інструкції)

Ліміти на розміщення відходів установлюються терміном на один рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до першого жовтня поточного року. Ліміти на утворення та розміщення відходів розробляються, затверджуються і переглядаються в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218. (п. 5.3 Інструкції)

За понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі. (п. 5.4 Інструкції)

У разі відсутності в платника затверджених у встановленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі. (п. 5.5 Інструкції)

Таким чином, з приписів Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303, та Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. № 162/379, вбачається, що об'єктом обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища є фактичні обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та фактичні обсяги відходів, отже розмір збору обчислюється виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання посадовими особами органів державної податкової служби застосовується Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №925/11205.

Пунктом 1.7 Порядку №327 встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно пп. 2.3.4 пп. 2.3 п. 2 Порядку №327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Як вбачається з акту перевірки від 06.05.2008р. №1514/23-2/33371807, розрахунок нарахованого позивачеві податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища зроблено ДПІ без використання первинних документів, які б свідчили про фактичні обсяги скидів забруднюючих речовин.

Посилання ДПІ на звіти про використання води за 2005р. та 2006р., складені ДП «Шахта ім. М.Горького»за формою №2-ТП (водгосп), як на документи, якими підтверджуються фактичні обсяги скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно Інструкції щодо заповнення форми №2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату України від 30 вересня 1997р. №230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 1997 р. за №480/2284, звіт №2-ТП (водгосп) є формою державної статистичної звітності, яка складається на основі первинної документації.

Статтею 21 Закону України «Про державну статистику»визначено, що отримані органами державної статистики первинні дані використовуються виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді. Статистична інформація, отримана органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, не може вимагатися органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, об'єднаннями громадян, посадовими та іншими особами з метою використання для прийняття рішень до конкретного респондента.

Отже, визначення ДПІ податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі даних звітів про використання води за 2005р. та 2006р., складених ДП «Шахта ім. М.Горького»за формою №2-ТП (водгосп), є безпідставним, оскільки звіти про використання води №2-ТП не є документами, якими підтверджуються фактичні обсяги скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Враховуючи наведене, нарахування ДП «Шахта ім. М.Горького»податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1266041,40грн. є неправомірним.

Приписами п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі якого до позивача застосовані штрафні санкції, встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, неправомірність нарахування ДП «Шахта ім. М.Горького»податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1266041,40грн. призводить до неправомірності застосування ДПІ до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у сумі 633020,70грн.

З огляду на викладене, податкове повідомлення –рішення від 28.05.2008р. №0001162342/0/33371807/7193 про нарахування позивачеві податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1266041,40грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 633020,70грн., у загальній сумі 1899062,10грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги ДП «Шахта ім. М.Горького»підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2008р. №0001152342/0/33371807/7089, від 28.05.2008р. №0001162342/0/33371807/7193, без дати №0001142342/0/33371807/6901, які ухвалою суду від 30.10.2008р. були роз’єднані з виділенням в самостійне провадження адміністративних справ №2-а-11925/08, №2-а-28425/08 та №2-а-28426/08, позивачем згідно платіжного доручення від 02.06.2008р. №539 було сплачено судовий збір у сумі 3,40грн.

На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи роз’єднання позовних вимог та немайновий характер спору, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1,13грн. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Витрати позивача на правову допомогу компенсації не підлягають у зв’язку з недоведенням та ненаданням документального підтвердження понесення позивачем цих витрат.

Враховуючи викладене та, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про державну статистику», Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303, Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. № 162/379, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за № 544/3837, Інструкцією щодо заповнення форми №2-ТП (водгосп), затвердженою наказом Держкомстату України від 30 вересня 1997р. №230, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 1997р. за №480/2284, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 28.05.2008р. №0001162342/0/33371807/7193 про нарахування Державному підприємству «Шахта імені Максима Горького»податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1266041,40грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 633020,70грн., у загальній сумі 1899062,10грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Шахта імені Максима Горького»(м. Донецьк) витрати по сплаті судового збору у сумі 1,13 грн.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Постанову підписано 09 червня 2009 р.

Суддя                                                                                           Наумова К.Г.