Ухвала суду № 65263526, 13.03.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4450/16-ц

Провадження № 4-с/175/106/16

У Х В А Л А

іменем України

13 березня 2017 року сел. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Новік Л.М.

за участю секретаря:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Слобожанське скаргу ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3 начальник управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 начальник Дніпропетровського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 на постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 №10/1/2016 від 28.10.2016,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 №10/1/2016 від 28.10.2016, в якій просив:

1). Визнати неправомірною постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 №1/10/1/2016 від 28.10.2016 у виконавчому провадженні №44936256.

2). Зобов'язати начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у 1-іпропетровській області ОСОБА_3 повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 11.12.2015 у виконавчому провадженні №44936256.

В обґрунтування скарги зазначив, що 02.10.2014 року на підставі виконавчого листа №2-6522/2011, який надійшов із Кіровського ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції, постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження №44936256 із примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011.

02.11.2015 у вищезазначеному виконавчому провадженні №44936256 начальник ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 прийняв постанову №1596/8, відповідно до якої (пункт 7 резолютивної частини постанови) постановив:

«Скасувати постанову про відкриття виконавчого від 02.10.2014 ВП №44936256 на підставі ухвали по справі №175/5192/14-ц від 25.12.2014, винесеної Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області».

У дійсності, на момент прийнятті начальником ВДВС ОСОБА_4 постанови №1596/8 від 02.11.2015 року ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 по справі №175/5192/14-ц була скасована ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року, і начальник ВДВС ОСОБА_4 достеменно про це знав, оскільки особисто брав участь у справі №175/5192/14-ц, як заінтересована особа. Отже, вказане рішення - пункт 7 резолютивної частини постанови №1596/8 від 02.11.2015 начальник ВДВС ОСОБА_4 прийняв умисно, виключно в інтересах боржника у виконавчому провадженні №44936256 - ОСОБА_5

Із урахуванням вищезазначених обставин рішення начальника Дніпропетровського районного ВДВС ОСОБА_4 (пункт 7 резолютивної частини постанови №1596/8 від 02.11.2015) - оскаржив до начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, 11.12.2015 року він подав до управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скаргу від 11.12.2015 року «На постанову начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 №1596/8 від 02.11.2015», яка була зареєстрована в управлінні ДВС Головного територіального управління юстиції у дніпропетровській області 11.12.2015 за вх. №Л-1556-02/7.

У своїй скарзі від 11.12.2015 року він просив начальника управління ДВС ОСОБА_7 скасувати, як протиправне (незаконне), рішення начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4, зазначене в п. 7 резолютивної частини постанови №1596/8 від 02.11.2015, із мотивів, що вказане рішення начальник ВДВС ОСОБА_4 обґрунтував недійсним (скасованим) судовим рішенням.

Про те, що ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 по справі №175/5192/14-ц, якою начальник ВДВС ОСОБА_4 обґрунтував свою постанову №1596/8 від 02.11.2015, скасована ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 по справі №175/5192/14-ц, начальник Управління ДВС ОСОБА_7 теж знав достеменно, оскільки так само, як і начальник ВДВС ОСОБА_4, начальник управління ДВС ОСОБА_7 брав участь у даній справі, як заінтересована сторона, і саме його (ОСОБА_7) касаційну скаргу задовольнив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своєю ухвалою від 13.09.2015.

23.12.2015 за результатами розгляду його скарги від 11.12.2015 начальник управління ДВС ОСОБА_7 прийняв постанову №68/10/1/2015, відповідно до якої постановив «Скаргу ОСОБА_2 від 11.12.15 на постанову начальника відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 №1596/8 від 02.11.15 - залишити без задоволення». При цьому, свою постанову №68/10/1/2015 від 23.12.2015 про відмову в задоволенні його скарги від 11.12.2015 начальник управління ДВС ОСОБА_7 обґрунтував тим, що: «... заступником начальника Дніпропетровського районного управління юстиції - начальником відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 вказана постанова винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки вона була винесена за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 21.09.15, та вказані у скарзі питання безпосередньо пов'язані з правовідносинами, які існували до моменту винесення ухвали Вищим спеціалізованим судом України від 23.09.15», «... ОСОБА_2 при подачі скарги від 11.12.15 пропущений строк оскарження постанови начальника відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 №1596/8 від 02.11.15».

Погодитися з таким рішенням - постановою начальника управління ДВС ОСОБА_7 від 23.12.2015 він не міг, а тому оскаржив його в судовому порядку. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 по справі №4с-175/97/2016-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.10.2016, його скаргу на постанову начальника управління ДВС ОСОБА_7 від 23.12.2015 задоволено частково, визнано неправомірною постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 №68/10/1/2015 від 23.12.2015 у виконавчому провадженні №44936256, у задоволенні решти вимог - відмовлено.

Після набранням ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 38.08.2016 по справі №4с-175/97/2016-ц законної сили, начальник управління ДВС ОСОБА_7 повторно розглянув його скаргу від 11.12.2015 «На постанову начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 №1596/8 від 02.11.2015».

28.10.2016 за результатами повторного розгляду його скарги від 11.12.2015 начальник Управління ДВС ОСОБА_7 прийняв постанову №1/10/1/2016, відповідно до якої «Скаргу ОСОБА_2 від 11.12.2015 на постанову начальника Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 №1596/8 від 02.11.2015 - залишити без задоволення у зв'язку з пропуском строку оскарження».

Свою постанову №1/10/1/2016 від 28.10.2016 начальник управління ДВС ОСОБА_7 обґрунтував наступним: «За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 11.12.2015 було встановлено, що при подачі скарги пропущений строк оскарження постанови начальника Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 02.11.2015 №1596/8, не надано жодного підтвердження про отримання вказаної постанови 06.12.2015», «Судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні ухвал від 08.08.2016 та 06.10.2016 не спростований факт, що постанова від 02.11.2015 №1596/8 направлена на адресу ОСОБА_2 02.11.2015 за вих. №20469»,

«Згідно з перевіреними матеріалами виконавчого провадження №44936256 не встановлено жодних доказів несвоєчасного (06.12.2015) отримання даної постанови».

Погодитися з таким рішення - постановою начальника управління ДВС ОСОБА_7 №1/10/1/2016 від 28.10.2016 він не може, з огляду на наступне.

1). 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження».

2). Відповідно до п. 10 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII) «Скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом».

3). До 05.10.2016 діяв Закон України «Про виконавче провадження» (N606-XIV).

4). Скарга від 11.12.2015 подана ним до управління ДВС Головного територіального Управління юстиції у Дніпропетровській області в період дії Закону України «Про виконавче провадження» (N606-XIV).

5). Отже, відповідно до п. 10 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII), його скарга від 11.12.2015 мала бути розглянута начальником управління ДВС ОСОБА_7 у порядку та в строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (N606-XIV). б).

Рішення - постанова начальника управління ДВС ОСОБА_7 №1/10/1/2016 від 28.10.2016 про відмову в задоволенні скарги із мотивів пропущення строків на оскарження постанови - не ґрунтується на законі, а тому є неправомірним.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 заявлені у скарзі вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_8 у судовому засіданні заявлені вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні, підтримавши заперечення, викладені письмово.

Начальник відділу ДВС Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали скарги вважає за необхідне скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Пунктами 1.5, 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5(далі - Інструкція) передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Судом вставлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року по справі № 2-6522/2011, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2012 року, позов ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживача задоволено частково, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до Договору № ДК 05/12-10 від 02.12.2010 року та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів.

На виконання зазначеного рішення суду 08 жовтня 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області виданий виконавчий лист № 2-6522/2011.

02 листопада 2015 року начальник ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 виніс постанову №1596/8 у виконавчому провадженні №44936256, згідно п. 7 якої скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2014 року ВП №44936256 на підставі ухвали по справі №175/5192/14-ц від 25 грудня 2014 року, винесеної Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

11.12.2015 року ОСОБА_9 було подано до управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скаргу на вказану вище постанову, в якій просив начальника управління ДВС ОСОБА_7 скасувати, як протиправне (незаконне), рішення начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4, яке зазначене в п. 7 резолютивної частини постанови №1596/8 від 02.11.2015.

За результатами розгляду скарги 23.12.2015 начальник управління ДВС ОСОБА_7 прийняв постанову №68/10/1/2015, згідно якої відмовив ОСОБА_2 у задоволенні скарги. В обґрунтування відмови він зазначив, що постанова начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_4 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 по справі №4с-175/97/2016-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.10.2016, його скаргу на постанову начальника управління ДВС ОСОБА_7 від 23.12.2015 задоволено частково, визнано неправомірною постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 №68/10/1/2015 від 23.12.2015 у виконавчому провадженні №44936256.

28.10.2016 року начальник Управління ДВС ОСОБА_7 повторно розглянув скаргу ОСОБА_10 від 11.12.2015 року та прийняв постанову №1/10/1/2016, відповідно до якої скаргу залишено без задоволення у зв'язку з пропуском строку оскарження. Обґрунтував тим, що було встановлено, що що при подачі скарги було пропущено строк оскарження постанови від 02.11.2015 року №1596/8, не надано жодного підтвердження про отримання вказаної постанови 06.12.2015 року.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Постанови, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, можуть бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби; а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Відповідно статті 84 Закону України «Про виконавче провадження» здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право:

директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;

заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної

виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.

Згідно ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

Постанова про проведення або результати перевірки законності виконавчого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її прийняття у порядку, встановленому цим Законом.

На час проведення перевірки виконавче провадження може бути зупинено посадовою особою, яка його витребувала, про що зазначається в постанові.

Про результати перевірки законності виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

З наданої копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції Дніпропетровського районного ВДВС судом вбачається тільки дата реєстрації вихідного документу адресованого ОСОБА_2 та присвоєння номеру №20469, але даний журнал не може бути доказом того, що дана кореспонденція саме 02.11.2015 року була передана до поштового відділення для відправлення адресату, крім того заявником ОСОБА_2 було надано суду поштовий конверт в якому ним було отримано постанову Дніпропетровського районного ВДВС від 02.11.2015 року, на якому зовсім відсутній штампель поштового відділення з датою відправлення, а отже доказів того, що заявником ОСОБА_2 було порушено строк на оскарження постанови від 02.11.2015 року, що стало підставою для винесення постанови №1/10/1/2016від 28.10.2016

року про відмову у задоволенні скарги суду не надано.

З дослідження обставин справи та аналізу зазначених норм права суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_11 підлягає задоволенню, оскільки постанова №1/10/1/2016 від 28.10.2016 року начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 винесена за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 11.12.2015 року з підстав порушення заявником строків на оскарження постанови, є такою, що не відповідає вимогам Закону «Про виконавче провадження», крім того, в судовому засіданні не підтвердився факт порушення ОСОБА_2 строків на оскарження постанови, тому скарга мала бути розглянута та за її результатами мала бути винесена постанова про результати здійснення перевірки законності виконавчого провадження.

На підставі викладеного та ст. 11, 25, 49, 75 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст. ст. 10, 57- 60, 386, 387 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3 начальник управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 начальник Дніпропетровського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 на постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 №10/1/2016 від 28.10.2016 задовольнити.

Визнати неправомірною постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 №1/10/1/2016 від 28.10.2016 у виконавчому провадженні №44936256.

Зобов'язати начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у 1-іпропетровській області ОСОБА_3 повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 11.12.2015 у виконавчому провадженні №44936256.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: Л.М. Новік