Постанова № 65262076, 14.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/3977/16-п 14.03.2017 14.03.2017 14.03.2017

Номер провадження: 33/784/79/17

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/79/17 Головуючий місцевого суду: Кутурланова О.В.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий апеляційного суду: Гулий В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого - судді Гулого В.П.,

за участю секретарів Грабовецької О.С., Жовтоногої М.Є., 14 березня 2017 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2017 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді встановлено, що 21 жовтня 2016 року близько 1 години 10 хвилин ОСОБА_1, рухаючись по пр. Богоявленський м. Миколаєва поблизу перехрестя з вул. Океанівська, керував транспортним засобом - «Nissan Maxima», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку відмовився в присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Апелянт не погоджується з висновком суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що постанову прийнято внаслідок істотного порушення процесуальних норм права, у його відсутність.

Вказує, що він не відмовлявся від проходження медичного дослідження на вимогу працівників поліції, і декілька разів продував наданий йому прилад «Драгер», якій нічого не показав.

Стверджує, що працівник поліції в порушення ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкісні реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, надав йому трубку, яка не була герметично запакована, а була у використанні.

Тому, він пройшов огляд в обласному наркологічному диспансері о 03.40 годині, про що свідчить виписка із медичної картки № 3780 від 21 жовтня 2016 року, відповідно до якої, він був тверезий.

Зазначає, що автомобіль використовується ним для роботи, іншого способу заробітку він не має, тому позбавлення права керування ставить його у дуже скрутне становище.

В судове засідання 14 березня 2017 року особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 не з'явилися, належним чином, а саме, під час судового засідання 6 березня 2017 року, були повідомлені про дату, час місце судового засідання, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, серія АП1 № 132995, від 21 жовтня 2016 року, який, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, 21 жовтня 2016 року близько 1 години в м. Миколаєві на перехресті пр. Богоявленський та вул. Океанівська, водій ОСОБА_1 керував т/з «Nissan Maxima», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота алкоголю, нестійка хода, поведінка не відповідає дійсності. На місці зупинки водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер, а також в медичному закладі відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться працівником поліції у присутності 2 свідків з використанням спеціальних технічних засобів. В разі незгоди водія на такий порядок, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Згідно з порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.

Як слідує із пояснень інспектора поліції, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3, які він надав під час розгляду справи у місцевому суді, 21 жовтня 2016 року близько 1 години їх екіпаж, рухаючись по пр. Богоявленському в м. Миколаєві, виявивши транспортний засіб «Nissan Maxima», який проїхав перехрестя з проспектом Корабелів на червоний сигнал світлофору, намагалися зупинити його за допомогою проблискових маячків та спеціального звукового сигналу, але автомобіль не зупинився, проїхавши ще одне перехрестя з вул. Океанівська на червоний сигнал світлофору. Після перетину названого перехрестя, водій, зупинивши автомобіль, вибіг з нього в напрямку дворів. Зупинивши патрульний автомобіль біля вказаного автомобілю, побігли за водієм, та, наздогнавши його, застосували до нього кайданки. У водія були явні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Пред'явити документи водій їм відмовився, пояснивши, що він пішохід і ніякого відношення до згаданого автомобілю не має. Вони запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Спочатку водій, продовжуючи наполягати на тому, що він пішохід, відмовився, але через деякий час погодився пройти такий огляд на місці за допомогою алкотестеру «Драгер». Вони запросили двох свідків. Після чого роз'яснили водію порядок проходження тестування. Однак, водій не виконував необхідні умови продування названого спеціального технічного пристрою, умисно продував його короткими, неглибокими видихами, що було недостатньо для встановлення результату. Пристрій не реагував на такі видихи, та не визначав результат. Тоді водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що останній відмовився. Після цього для складання протоколу вони поїхали до райвідділу поліції, де встановили дані водія, яким виявився - ОСОБА_1, за допомогою комп'ютерної бази, отримавши інформацію про власника автомобілю та отримання ним посвідчення водія. Встановивши таким способом дані водія, вони склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесли постанови про накладення стягнення по справам про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 2 ст. 122,ч. 1 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1, ознайомившись з названими документами, відмовився їх підписувати.

Ці ж пояснення підтвердив ОСОБА_3 і під час апеляційного розгляду.

Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні 6 березня 2017 року ОСОБА_1 підтвердив факт зупинки ним автомобіля «Nissan Maxima» на перехресті проспекту Богоявленський та вулиці Океанівська в м. Миколаєві 21 жовтня 2016 року близько 1 годин.

Виходячи з пояснень свідка ОСОБА_4, який до суду не з'явився з поважних причин та який підтвердив надані ним раніше пояснення, він 21 жовтня 2016 року о 1 год. 10 хв. у м. Миколаєві Корабельний р-н вул. Океанівська, буд. 39-г був запрошений працівниками поліції в якості свідка. В його присутності водію т/з Nissan Maxima н/з НОМЕР_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), було запропоновано в установленому законом порядку продути технічний прилад алкотестер «Драгер» на місці зупинки т/з або пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що він відмовився. Також водій ОСОБА_1 відмовився пред'явити працівникам поліції посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на т/з. Водій був ознайомлений зі ст. 63 КУ, 268, 265-1 КУпАП. На водія був складений протокол АП1 №132995.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі підтверджено і поясненнями свідка ОСОБА_5 від 21 жовтня 2016 року, який до суду не з'явився також з поважних причин та який підтвердив надані ним пояснення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказані докази свідчать, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто місцевий суд дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1, - визначенні його виду та розміру, місцевим судом дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені ст. 33 КУпАП.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на необґрунтованість та безпідставність притягнення його до відповідальності, а також на недоведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються дослідженими місцевим судом доказами, яким надана належна оцінка.

Як слідує із пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в їх присутності інспектор поліції роз'яснював ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Права, передбачені ст. 268 КУпАП, як слідує з даних протоколу судового засідання, роз'яснювалися ОСОБА_1 і під час розгляду справи в місцевому суді.

За такого, твердження апелянта і в цій частині є безпідставними.

Щодо проведення місцевим судом судового засідання 10 січня 2017 року за відсутності ОСОБА_1, то ця обставина була досліджена судом апеляційної інстанції при вирішенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Твердження апелянта щодо порушення працівниками поліції ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкісні реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, не знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду, а тому є також безпідставними.

Посилання апелянта на проходження ним того ж дня огляду в обласному наркологічному диспансері, за результати якого була встановлена його тверезість, є таким, що не заслуговує на увагу, так як ОСОБА_1 інкриміновано саме його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Окрім того, ст. 266 КУпАП встановлений чіткий порядок проведення такого огляду. Порушення встановленого порядку тягне за собою недійсніть огляду.

Не є слушними доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо врахування використання ним автомобілю для роботи, відсутність іншого способу заробітку та настання скрутного становища при позбавленні його права керування, так як судом накладено стягнення на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є абсолютно визначеною, чітко та однозначно визначено вид і розмір стягнень. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, з урахуванням внесених змін Законом України від 14 липня 2015 року № 596 - VIII, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Місцевий суд в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зважаючи на викладене, а також на відповідність судового розгляду та постанови місцевого суду вимогам КУпАП, ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді

штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя