Рішення № 65261953, 13.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/509/16-ц 13.03.2017 13.03.2017 13.03.2017

Провадження №22-ц/784/624/17

Справа № 471/509/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Скарницька І.Б.

Провадження № 22ц-784/624/17 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Категорія 27

Рішення

Іменем України

13 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2017 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,

встановила:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (далі - ТОВ «Кредекс Фінанс» або Товариство) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

Позивач зазначав, що 14 грудня 2007 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (далі - АТ «Індустріально-експортний банк»), правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 366/706859, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 29 700 дол. США зі сплатою 11,44 % річних та з кінцевим терміном повернення до 13 грудня 2013 року. На забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору, 14 грудня 2007 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_3 укладено договір застави автотранспортного засобу (автомобіль марки «HONDA CIVIC», державний номерний знак НОМЕР_1).

26 грудня 2011 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» у простій письмовій формі укладено договір факторингу № 08/11, за умовами якого ПАТ «Креді Агріколь Банк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги за зобов'язаннями, зокрема, що виникли з вищезазначених кредитного договору та договору застави.

16 квітня 2015 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором у обсязі 2000 грн. за зобов'язаннями позичальника.

Позивач зазначав, що у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору станом на 26 квітня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 369 912 грн. 22 коп.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 000 грн.

-2-

Також, в рахунок погашення вказаної кредитної заборгованості звернути стягнення на предмет застави з правом його продажу ТОВ «Кредекс Фінанс» від імені ОСОБА_3, будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного транспортного засобу з обліку в органах ДАІ, а також з наданням ТОВ «Кредекс Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім цього, позивач просив суд вилучити у ОСОБА_3 предмет застави та технічний паспорт.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2017 року позов ТОВ «Кредекс Фінанс» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» 2000 грн. заборгованість за кредитним договором.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 366/706859 від 14 грудня 2007 року звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки «HONDA CIVIC», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 221 320 грн., що на праві власності належить ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автотранспортного засобу ТОВ «Кредекс Фінанс» з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України (на підставі свідоцтва реєстрацію транспортного засобу, а в разі його втрати - отриманням дублікату), а також наданням ТОВ «Кредекс Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» судовий збір в сумі 3 349 грн. 80 коп. та 1 378 грн. відповідно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на його користь понесені судові витрати.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача, посилаючись на необґрунтованість її доводів, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 грудня 2007 року між АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 366/706859, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 29 700 дол. США зі сплатою 11,44 % річних та з кінцевим терміном повернення до 13 грудня 2013 року.

На забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору, 14 грудня 2007 року між тими ж сторонами укладено договір застави автотранспортного засобу (автомобіль марки «HONDA CIVIC», державний номерний знак НОМЕР_1). Заставна вартість предмета застави 152 510 грн.

26 грудня 2011 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» у простій письмовій формі укладено договір факторингу № 08/11, за умовами якого ПАТ «Креді Агріколь Банк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги за зобов'язаннями, зокрема, що виникли з вищезазначених кредитного договору та договору застави. На цих підставах до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про те, що єдиним обтяжувачем вказаного транспортного засобу є ТОВ «Кредекс Фінанс».

-3-

16 квітня 2015 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором у обсязі 2000 грн. за зобов'язаннями позичальника.

Через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору утворилась заборгованість, загальний розмір якої станом на 26 квітня 2016 року позивачем розрахована у сумі 369 912 грн. 22 коп., з якої: по основній сумі кредиту - 180 023 грн. 69 коп.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 50 939 грн. 77 коп.; заборгованість з комісії 5 275 грн. 88 коп.; заборгованість з пені 37 636 грн. 74 коп.; заборгованість за відсотками за період з 26 грудня 2011 року по 26 квітня 2016 року - 90 620 грн. 64 коп.; а також сума трьох процентів річних від простроченої суми кредиту - 5 415 грн. 50 коп.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року, яке набрало законної сили, достроково стягнуто солідарно із ОСОБА_3 на користь ПАТ ««Індустріально-експортний банк» заборгованість по кредитному договору від 14 грудня 2007 року станом на 06 січня 2010 року в сумі 193 176 грн. 44 коп., а також судові витрати: судовий збір 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього - 194 876 грн. 44 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про заставу» застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про заставу» застава має похідний характер від забезпеченого зобов'язання.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Отже, застава, як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору - заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, вона встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя і сама по собі є не зобов'язанням, а способом забезпечення вже існуючого зобов'язання. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

-4-

У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 не спростовано доводи кредитора про наявність заборгованості за кредитним договором, та про те, що зобов'язання за кредитним договором не припинились відповідно до вимог ст. 599 ЦК України.

В суді першої та апеляційної інстанціях ОСОБА_3 пояснив, що не погасив заборгованість на користь кредитора на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року.

Вказане рішення було звернуто до примусового виконання, але не виконано.

13 вересня 2016 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, що надійшла на адресу відділу 11 серпня 2016 року, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлено, що на підставі укладеного договору факторингу до позивача перейшли права та обов'язки кредитора, в тому числі і звернення стягнення предмету застави, за спірним кредитним договором, зобов'язання за яким не припинилось, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення цих вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення вимог статей 10-11, 137 ЦПК України суд з власної ініціативи витребував з державної виконавчої служби інформацію щодо виконання судового рішення про стягнення заборгованості, яку не міг приймати як доказ, а також те, що судом недотримані строки розгляду справи згідно ст. 157 ЦПК України висновків суду не спростовують та не є підставою для відмови у позові.

Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на порушення судом його прав на судовий захист відповідно до ст. 55 Конституції України є необґрунтованим, оскільки право відповідача судом не обмежене.

Крім того, на думку колегії суддів висновок суду першої інстанції про те, що позивач звернувся з даним позовом в межах позовної давності, є правильним.

Відповідно ст. 257, ч. 1 ст. 261 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом п. 4.1. договору застави транспортного засобу договір діє, зокрема до повного виконання заставодавцем своїх зобов'язань по кредитному договору.

Як встановлено зобов'язання по кредитному договору позичальником не виконані.

-5-

Позивач, скориставшись своїм правом вибору способу судового захисту, у 2010 році звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору, та обґрунтовано вважав, що його майнові права у такий спосіб будуть відновлені. Проте, такого не сталося. У зв'язку з тим, на думку колегії суддів, повернення виконавчого документа позивачу без виконання у вересні 2016 року свідчить про порушення з вказаного часу прав кредитора (заставодержателя) та наявність підстав захисту ним свого майнового права у спосіб звернення стягнення на предмет застави. Тому вернувшись до суду з даним позовом у травні 2016 року позивачем позовну давність не пропущено.

Водночас, задовольняючи частково позов, суд не перевірив та не вказав дійсний розмір заборгованості за кредитним договором з урахуванням заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року, не зазначив усіх складових цієї заборгованості, що підлягають сплаті заставодержателю з вартості предмета застави.

Так, із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 грошових зобов'язань щодо своєчасного й повного погашення кредиту виникла заборгованість за тілом кредиту - 180 023 грн. 69 коп.; за відсотками за користування кредитом - 50 939 грн. 77 коп., комісії 5 275 грн. 88 коп. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань 37 636 грн. 74 коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року достроково стягнуто всю суму заборгованості за кредитним договором станом на 06 січня 2010 року у розмірі 193 176 грн. 44 коп.

Отже, вказаним судовим рішенням встановлено розмір достроково стягнутої заборгованості за кредитом. Тому за рахунок заставленого майна підлягає погашенню заборгованість за кредитом визначена відповідно до вказаного судового рішення в сумі 193 176 грн. 44 коп., а не 210 552 грн. 61 коп., як просив позивач.

Щодо інших складових заборгованості, то їх слід визначити в межах позовних вимог, заявлених ТОВ «Кредекс Фінанс» у суді першої інстанції, а саме: 62 473 грн. 32 коп. заборгованості по відсоткам за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором (з 01 травня 2013 року до 26 квітня 2016 року) та відповідно до ч.1 ст.1050, ст. 625 ЦК України 3% річних, розмір яких складає 5 415 грн. 50 коп.

З огляду на розмір заборгованості та заставну вартість предмета застави, підстав вважати вартість застави не співмірною з сумою заборгованості немає. Іншого матеріали справи не містять.

За таких обставин, відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення слід змінити, доповнивши його резолютивну частину висновком про те, що звернення стягнення на автомобіль «HONDA CIVIC», державний номерний знак НОМЕР_1 проводиться для погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Товариством по основному кредиту 193 176 грн. 44 коп.; по відсоткам за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 62 473 грн. 32 коп.; 3% річних від простроченої суми кредиту - 5 415 грн. 50 коп., яка утворилась у нього станом на 26 квітня 2016 року.

Рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4 останнім не оскаржувалось, а ОСОБА_3 не наділений повноваженнями діяти від його імені, тому рішення в частині вимог до поручителя не було предметом апеляційного перегляду.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, предметом апеляційного розгляду є перевірка законності ухваленого у справі судового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат понесених позивачем, а саме підставності стягнення з відповідача ОСОБА_3 судового збору у розмірі 3 349 грн. 80 коп.

-6-

У абзаці 2 пункту 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо).

З огляду на те, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання, то відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 378 грн.

У зв'язку з тим, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду в частині розміру стягнення судового збору з ОСОБА_3 слід змінити.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2017 року змінити.

Резолютивну частину вказаного рішення доповнити висновком про те, що звернення стягнення на автомобіль «HONDA CIVIC», державний номерний знак НОМЕР_1 проводиться для погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» по основному кредиту 193 176 грн. 44 коп.; по відсоткам за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 62 473 грн. 32 коп.; 3% річних від простроченої суми кредиту - 5 415 грн. 50 коп., яка утворилась станом на 26 квітня 2016 року.

Рішення суду в частині розміру стягнення судового збору з ОСОБА_3 змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанси» 1 378 грн. судового збору в суді першої інстанції.

В іншій частині вказане судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

П.П. Лисенко