Ухвала суду № 65259818, 13.03.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/12488/16-ц Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 55 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Товянської І.А., Гансецької І.А.

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву Державного університету телекомунікацій про визнання мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету телекомунікацій про стягнення індексації, вихідної допомоги, невиплачених при звільненні працівника, та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року позивач звернулась з позовом, в якому просила стягнути з відповідача суму ненарахованої індексації за період з 1 липня 2015 року по 31 серпня 2015 року в розмірі 1403,13 грн., частину вихідної допомоги в розмірі 609,53 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 29783,88 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 1 грудня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного університету телекомунікацій на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 01.07.2015 року по 31.08.2015 року в розмірі 1403,13 грн., недоплачену суму вихідної допомоги в розмірі 609,53 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 29783,88 грн.

Стягнуто із Державного університету телекомунікацій у дохід держави судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп. та судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 551,20 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державний університет телекомунікацій подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку на суму 5082,17 грн. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував принцип співмірності та справедливості.

Під час апеляційного розгляду даної справи сторонами подано заяву про укладення та визнання судом апеляційної інстанції укладеної між сторонами мирової угоди, згідно з якою:

1.Відповідач визнає та підтверджує свою заборгованість перед позивачем на момент укладення мирової угоди відповідно заявленим у позові вимогам щодо не нарахованої індексації за період з 1 липня 2015 року по 31 серпня 2015 року становить 1403,13 грн., частина ненаданої вихідної допомоги становить 609,53 грн., а всього на суму 2012,66 грн., стягнення яких є предметом позовних вимог. Враховуючи суму середньомісячного заробітку позивача, сторони погодили знизити розмір заробітку за весь час затримки розрахунку до суми 2987,34 грн., яку відповідач визнає.

2.Погашення вказаного у п. 1 цієї мирової угоди боргу у сумі 2012,66 грн. основного боргу, а також 2987,34 грн., за час затримки розрахунку, а всього на загальну суму 5000 грн. здійснюється шляхом перерахування вказаної суми відповідачем позивачу у повному обсязі протягом до 30 календарних днів, починаючи з моменту отримання мирової угоди Університетом, після її затвердження судом. Кошти перераховує на реквізити відповідно до заяви, яка є невід'ємною частиною мирової угоди.

3.У разі несплати відповідачем суми боргу у порядку, передбаченому п. 2 цієї мирової угоди, відповідач сплачує штраф у 10 кратному розмірі від загальної суми, зазначеної у п. 2 мирової угоди, а також за позивачем залишається право стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку до дня остаточного погашення заборгованості по заробітній платі (індексації та частини невиплаченої вихідної допомоги).

4.Прострочення відповідачем виконання зобов'язання не вважається поважним у зв'язку із відсутністю коштів у відповідача. У разі несплати відповідачем суми боргу у порядку, передбаченому п. 2 цієї мирової угоди, позивач має право направити ухвалу суду про її затвердження/підписання до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з відповідача суми боргу у розмірі, вказаному у п. 3 цієї мирової угоди, та відповідач безапеляційно визнає заборгованість в п. 3 цієї угоди.

5.Відповідач та позивач, підписуючи дану мирову угоду, заявляють про те, що у процесі її укладення діяли в межах наданих повноважень, без порушення прав та інтересів третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про відмову у визнанні мирової угоди з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

За правилами ч. 5 ст. 175 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Умовами даної мирової угоди передбачено нарахування штрафу у разі невиплати відповідачем суми індексації, вихідної допомоги та середнього заробітку, що не узгоджується з вимогами трудового законодавства.

Окрім того, від імені відповідача мирова угода підписана ОСОБА_2, однак матеріали справи не містять документів, які підтверджують його повноваження представляти інтереси Державного університету телекомунікацій.

Враховуючи вищезазначене, підстави для визнання мирової угоди відсутні.

Керуючись ст. ст. 175, 303, 304, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у визнанні мирової угоди від 20 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету телекомунікацій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: