Ухвала суду № 65258590, 14.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1907/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- Шеметенко Л.П.

Розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства " Миколаївський бронетанковий завод" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство "Миколаївський бронетанковий завод" (далі-позивач) звернулось до суду першої інстанції з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про зобов'язання відділ примусового виконання рішень зняти арешт з коштів у всіх видів валют, накладених постановами про арешт коштів боржника від 16.05.2013 року та 07.08.2014 року в межах зведеного виконавчого провадження №ЄДРВП 27163675.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в теперішній виконавче провадження №43917481, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження №ЄДРВП 27163675 завершено. Частину заборгованості по зазначеним виконавчим листам підприємством було погашено, частину виконавчих листів повернуто стягувачам без виконання. Повторно зазначені виконавчі листи стягувані до виконання не пред'являли, а враховуючи строки, вже втратили можливість стягнення по цим листам без вирішення питання про поновлення строку. Наявність арештів банківських рахунків заважає підприємству виконувати оборонні замовлення Міністерства оборони України, враховуючи запроваджений особливий період та проведення антитерористичної операції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права у зв'язку з чим апелянт, просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Справа розглядається в порядку п.3 ч.1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в вищевказаній частині, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» встановлено, що

Приписами статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Судам необхідно мати на увазі, що за приписами цієї статті об'єднуються у зведене виконавче провадження кілька відкритих виконавчих проваджень тільки про стягнення коштів та лише з одного боржника.

Крім того, судам необхідно враховувати, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в період з 2013-2015 років в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області знаходилось виконавче провадження 43917481, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження по стягненню з ДП "Миколаївський бронетанковий завод" на користь фізичних, юридичних осіб та держави на загальну суму близько 73678,44 гривень.

16 травня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченко Д.О. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №27163675 винесено постанову про арешт коштів боржника на загальну суму 17199303,57 грн.

07 серпня 2014року старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Романською І.П. при ВП №439117481 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на кошти ДП "Миколаївський бронетанковий завод" (арк. с .20).

Протягом 2013-2015 років, виконавчі провадження, які знаходилися в межах зведеного виконавчого провадження були закінчені на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з повним фактичним виконанням або завершенні шляхом повернення виконавчого документу стягувачу за п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, предметом розгляду даної справи є необхідність зобов'язання відповідача зняти арешт з коштів, накладених постановами про арешт коштів боржника від 16.05.2013 року та 07.08.2014 року.

Колегія суддів вважає, що дана справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, адже у матеріалах справи наявне зведене виконавче провадження, відповідно до якого вбачається, що стягнення заборгованості здійснювалось на підставі як рішень судів цивільної юрисдикції так і рішень судів адміністративної юрисдикції.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств.

Позивач " Миколаївський бронетанковий завод" є Державним підприємством у зв'язку з цим, примусова реалізація його майна заборонена.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений обов'язок зняття накладеного арешту лише у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Обов'язку державного виконавця знімати накладені арешти в межах виконавчого провадження, у разі повернення виконавчого документу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, з підстав визначених п.2 ч.1 ст.47 Закону, не передбачено.

Зазначена норма необхідна для забезпечення прав стягувача, у разі його повторного пред'явлення виконавчого документу протягом строків, визначених ст.ст.22, 23 Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи вбачається, що повторно протягом року до відділу виконавчі документи, раніше повернуті по зведеному виконавчому провадженню №ЄДРВП 27163675 до стягнення не пред'являлися.

Таким чином, стягувачі своїм правом на повторне пред'явлення до виконання виконавчих документів не скористалися.

За відсутності в теперішній час виконавчого провадження №ЄДРВП 27163675, спливу строків, визначених ст.ст.22, 23 Закону України "Про виконавче провадження", арешт банківських рахунків ДП "Миколаївський бронетанковий завод" порушує права позивача, як власника.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позову та зобов'язання управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зняти арешти з банківських рахунків ДП "Миколаївський бронетанковий завод", які були накладені відповідно до постанов державного виконавця 16.05.2013 року та 07.08.2014 в межах зведеного виконавчого провадження №ЄДРВП 27163675.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства " Миколаївський бронетанковий завод" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя доповідач: Потапчук В.О.

Суддя: Шеметенко Л.П.

Суддя: Семенюк Г.В.