Рішення № 65257596, 13.03.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4727/16-ц

Номер провадження 2/629/226/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що рішенням Жовтневого районного суду у м. Харків від 09 серпня 2016 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Аліменти з відповідача стягнуто не було. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 05 жовтня 2016 року неповнолітньому ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Відповідно до розпорядження Лозівської районної державної адміністрації від 04 листопада 2016 року № 273 "Про направлення дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 і ОСОБА_1", хлопчика влаштовано до її сім'ї. Стягнення аліментів з батька, позбавленого батьківських прав, необхідне з метою отримання державної соціальної допомоги на утримання дитини, позбавленої батьківського піклування. В зв'язку з чим просить стягнути з відповідача по справі на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 491 гривень 10 копійок з індексацією відповідно до закону щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності. Крім цього в своїй заяві зазначила, що в разі неявки відповідача по справі в судове засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення, наслідки ухвалення заочного рішення їй відомі та зрозумілі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача, наданої у письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі знаходився в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5. Даний шлюб 30 серпня 2010 року було розірвано на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова. Від даного шлюбу в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 14.08.2009 року. З даного свідоцтва вбачається, що відповідач по справі є батьком дитини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть НОМЕР_3, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балаклійського районного управління юстиції Харківської області від 07.04.2014 року.

09 серпня 2016 року на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова відповідач ОСОБА_3 був позбавлений батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 05 жовтня 2016 року неповнолітньому ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до розпорядження Лозівської районної державної адміністрації Харківської області від 04 листопада 2016 року № 273 ОСОБА_3 08 листопада 2016 року був направлений на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу родини ОСОБА_4 і ОСОБА_1.

В теперішній час відповідач добровільно постійної матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, аналогічні положення передбачені п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України у постанові від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідач в свою чергу зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не працює, аліментних зобов'язань не має, тяжкими захворюваннями не страждає.

Встановивши зазначені обставини та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги на своє утримання, а в силу ст. 180 СК України відповідач, як його батько, може і зобов'язаний утримувати свою дитину шляхом сплати щомісячно аліментів на користь батьків-вихователів дитини.

Так, згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З матеріалів справи судом вбачається, що днем пред'явлення позову позивачем є 30 листопада 2016 року, що підтверджується відміткою на 1 примірнику позову.

Відповідач є працездатним, хронічними захворюваннями не страждає, інших утриманців не має, не працює.

Також відповідач зі своєї сторони належних та допустимих доказів щодо неможливості сплачувати аліменти на свого неповнолітнього сина в розмірі 491 гривні 10 копійок, суду не надав.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач має можливість надавати утримання дитині.

Враховуючи, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину визначений законодавчо, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову про стягнення аліментів з відповідача у розмірі - 491 гривні 10 копійок щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Визнання позову відповідачем не суперечить вимогам ч. 2 ст. 11 ЦПК України та не порушує нічиїх прав, свобод та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню оскільки позивачем належним чином представлені докази в обґрунтування своїх вимог.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Витрати по оплаті судового збору суд покладає на відповідача за позовом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212, 214,215, 218, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст. 166, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", Постановою Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року за № 3, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харків, громадянина України, не працюючого, паспорт НОМЕР_4, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 27.04.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, кв. 40, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 491 гривні 10 копійок щомісячно, починаючи з 30 листопада 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави р/р 31219206700015 Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, МФО 851011, код 38053090 у розмірі 640 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.А. Смірнова