Рішення № 65256857, 23.05.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"23" травня 2014 р.

Справа № 642\1164\14ц

Провадження № 2\642\548\14

РІШЕННЯ

МЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2014 року Леніський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грінчук О.П.,

за участі секретаря Потеніхіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Південна залізниця про стягнення матеріальної та моральної шкоди з перевізника,-

встановив:

позивач звернулась в суд з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди з перевізника, вказуючи, що 03.02.2014 р. ним було придбано квиток на поїзд зі ст. Харків до ст. Маріуполь, та одразу придбано квиток на зворотній напрямок. Так, 05.02.2014 р. в звязку зі зміною планів він намагався на протязі 17-18 год. повернути придбані квитки, однак жодна каса вокзалу не працювала, а в сервіс центрі взагалі не було світла, а тому просить стягнути матеріальну шкоду, що складає 137 грн.15 коп. Крім цього, вважає, що діями відповідача йому була спричинена моральна шкода яку він оцінює в 5000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди. Також, зазначив, що з мережі Інтернет йому стало відомо про замінування вокзалу саме 05.02.2014 р., а тому вважає, що з вини відповідача він не зміг повернути квитки. Крім цього, на підтвердження моральної шкоди надав суду довідку про його захворювання, через тривале намагання повернути білети в звязку з чим, тривалий час перебував на холоді.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав свої письмові заперечення на позов та просив врахувати їх під час винесення рішення.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Згідно довідки № ЛВОК-01-02\322 від 03.03.2014 р. головного інженера вокзалу Харків - пасажирський, вбачається, що 05.02.2014 р. о 17.00 год. на вокзалі Харків - пасажирський виник інцидент пошкодження кабелів сигналізації, централізації та блокування, та кабелів електропостачання, у звязку з чим у всіх приміщеннях вокзалу зникло електропостачання. У звязку з неможливістю здійснювати оголошення диктором вокзалу, всім пасажирам безперервно оголошувалося через рупор про можливість оформлення проїзних документів та повернення їх на вокзалі Левада. Крім цього, з 19 год.30 хв. для всіх категорій пасажирів для продажу проїзних документів та приймання повернутих проїзних документів були відкриті: приміський термінал Б, каси попереднього продажу квитків, депутатська кімната, сервісний центр. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність можливості у позивача повернути квитки.

Згідно п.19.11 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України від 27.12.2006 р. № 1196 вбачається, що якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин в термін: - не менше 24 годин до відправлення поїзда, то йому повертається повна вартість квитка і плацкарта; від 24 год. до 9 год. до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарта; менше ніж за 9 год. до відправлення поїзда виплачується повна вартість квитка, а вартість плацкарта не виплачується; після відправлення поїзда, але не більше ніж через годину після його відправлення, виплачується 10 відсотків вартості квитка і плацкарта.

Виходячи із вказаного, суд погоджується із посиланнями відповідача, що за проїзним документом ЄГ 036380, оскільки позивач відмовився від поїздки більше ніж за 24 год. до відправлення поїзда: із загальної вартості квитка 70,69 грн. поверненню підлягало 43,19 грн.; утримано готівкою 27,50 грн., з них: збір за продаж 12, 50 грн., ком. збір за повернення 15 грн.

Відповідно до положення ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам розяснено, що у кожній справі необхідно зясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Так, згідно ст. 105 статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998р.; 457, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим статутом та окремими договорами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відшкодування моральної шкоди в цьому випадку не передбачена.

Судові витрати по справі відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,179, 213,215 ЦПК України, ст.. 23, 1167 ЦК України, суд, -

вирішив:

у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: