Рішення № 65255957, 09.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/487/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Головань А. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:

Головуючого:Голованя А.М.

Суддів:Гайсюка О.В., Мурашка С.І.

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від20 жовтня 2016 рокуза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини і

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим,що30 вересня 1997 року померла її матір ОСОБА_4, а 04 травня 2003 року батько ОСОБА_5.

Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 9,23 умовних кадастрових гектарів, а після смерті батька на житловий будинок.

У встановлений законом строк після смерті матері вона до нотаріальної контори заяви не подала не прийняла, оскільки весь цей час вона хворіла і не мала змоги турбуватися про спадщину. Крім того, їй не було відомо, що її матір була власником земельної ділянки.

Вважаючи зазначені обставини поважними, просилавизначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від20 жовтня 2016 рокуу задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що судом не взято до уваги, що не будучи обізнаною в спадковому законодавстві вона вважала, що не має права приймати спадщину до смерті батька, вона не знала про наявність у матері земельної ділянки, а нотаріус не зясувала її позицію прийняти чи відмовитися від вказаного майна.

ОСОБА_3, який був належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання апеляційного суду не прибув.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. (ч.2 ст.305 ЦПК України)

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, яка підтримала доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалене у справі судове рішення не відповідає вищезгаданим вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у суді не довела поважність причин пропущення строку на подачу заяви про прийняття спадщини і тому не має права на спадкування, оскільки обставини на які вона посилається не є такими, що перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом 6 місячний строк.

Проте погодитися з такими висновками повністю не можна.

Судом першої інстанції установлено, що 30 вересня 1997 року померла матір позивача ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 9,25 в умовно кадастрових гектарах, яка належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) КР № 0045422, виданого Бобринецькою державною районною адміністрацією на підставі рішення № 416-р від 23.09.1996 року.

Як убачається з матеріалів спадкової справи спадщину після смерті ОСОБА_4, шляхом падання заяви до нотаріальної контори, 23 лютого 2000 року прийняв її син, брат позивача - ОСОБА_3, який є відповідачем у справі.(а.с. 52)

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, оскільки відкриття спадщини у даній справі відбулося до 1 січня 2004 року, то до спірних правовідносин застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР, строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 1227 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, позов ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не підлягає задоволенню не через те, що позивач не довела поважність причин пропуску нею встановленого законом строку для прийняття спадщини, а у звязку з тим, що зазначений нею спосіб захисту порушеного права не був передбачений чинним на час виникнення між сторонами спірних правовідносин законодавством.

Окрім того, позивач ОСОБА_2 в своїх поясненнях стверджує, що вона фактично прийняла спадщину після смерті матері, вступивши у володіння спадковим майном.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п. 2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших правових підстав.

При цьому, позивач не позбавлена права звернутися до суду із новим позовом за захистом права на спадщину, яке вона вважає порушеним.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від20 жовтня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: