Ухвала суду № 65255792, 07.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/401/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальова О. Б.

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

Іменем України

07.03.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого: Франко В.А.

Суддів: Потапенка В.І.,Черненко В.В.

За участі секретаря Гончар В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року і

В С Т А Н О В И Л А:

20.10.2016 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1500 грн.,щомісячно, починаючи стягувати з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позов мотивує тим, що 25.02.2011 року зареєструвала шлюб з відповідачем, який 18 листопада 2014 року розірвано, згідно рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає разом з нею та знаходяться на її утриманні.

Після розірвання шлюбу між відповідачем та нею було досягнуто домовленості, що відповідач кожного місяця до 25 числа буде надсилати на утримання дитини суму у розмірі 1000 гри. на її карточку в ПАТ « Приват Банк», що він і виконував з червня 2015 року до квітня 2016 року, останній платіж був 25 квітня 2016 року

Позивач зазначає, що на даний час відповідач не має основного постійного місця роботи, але має хоч і нерегулярний, але добрий заробіток, так як займається будівництвом саун, бань, камінів та басейнів у м. Дніпро.

За таких обставин просить стягнути на її користь аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі- 1500 грн. щомісячно.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року позов було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 700 грн. щомісячно, який підлягає індексації відповідно до закону, до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 20 жовтня 2016 року. Вирішено питання судових витрат. Зазначено, що рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції , як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, зокрема, що суд не дав оцінки тому, що він надавав матеріальну допомогу на утримання сина. Зараз не має можливості надавати більше 500 грн. матеріальної допомоги у зв'язку з скрутним фінансовим становищем - відсутністю постійної роботи та надання матеріальної допомоги на лікування своїй матері.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про розгляд справи згідно зворотного повідомлення, яке мститься в матеріалах справи.

Надала до суду письмове заперечення на апеляційну скаргу та заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи ,перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін (ст.308).

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст.51 Конституції України ).

Згідно з ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

До підстав визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ст.184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.1ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршенням або поліпшенням здоров'я когось із них.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.02.2011 року, який 18 листопада 2014 року розірвано, згідно рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області,та є батьками дитини: сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження який після розірвання шлюбу проживає з матірю. (а.с.4-6).

Судом встановлено, що позивач та відповідач проживають окремо, мають уже інші сім'ї.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач має нерегулярний та мінливий дохід, проте був згоден платити аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн.,

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

З врахуванням всіх обставин по справі суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення аліментів на неповнолітню дитину у твердій грошовій формі щомісячно, оскільки відповідач не працевлаштований, як пояснив він в суді, що не спростовано позивачкою, має нерегулярний і мінливий дохід,відсутні інші обставини, які б свідчили про неможливість такого утримання.

Суд також зазначив, що відсутність у відповідача офіційного доходу не звільняє від обов'язку сплачувати аліменти на утримання сина. Доказів на підтвердження стану здоров'я, яке б перешкоджало в подальшому його працевлаштуванню, суду не надано.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач перебуває на обліку в службі зайнятості як безробітний, тобто як особа, яка не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстрована у державній службі зайнятості як така, що шукає роботу

Суд першої інстанції послався в рішенні на ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік», де зазначено, що прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років з 01 грудня становить 1355 грн.

За ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Суд першої інстанції дійшов висновку, враховуючи положення ст. 141СК України та прожитковий мінімум на 2016 рік обоє з батьків повинні витрачати на утримання дитини по 677,50 грн. щомісячно (1355:2=677,50). Тобто мінімальний розмір аліментівна одну дитину не може бути меншим ніж 677,50 грн.

Беручи до уваги наведені обставини, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості і положень закону, що батьки зобов'язані нести витрати в рівних частинах для забезпечення дитині необхідного рівня життя, вважає, що стягненню підлягають аліменти на утримання дитини у розмірі 700 грн. Визначений розмір аліментів є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України

В матеріалах справи відсутні будь-які надані позивачкою докази, які б вказувати на те, що існують обставини, що мають істотне значення для вирішення вище вказаного позову, а саме щодо можливості відповідача сплачувати аліменти у розмірі визначеному в зверненні до суду. Тобто належні та допустимі докази про можливість сплати відповідачем аліментів саме у розмірі 1500 грн., відсутні.

Згідно чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За таких обставин суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст. ст., 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя: В.А. Франко

Судді: В.І. Потапенко

В.В. Черненко