Вирок № 65255661, 13.03.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/303/17

Провадження № 1-кп/347/61/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.17 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:

головуючого - судді: Сабадаха Б.В.,

секретаря - Лазорик Л.В.,

з участю прокурора: Попика О.І.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження № 12017090000000035 від 06.02.2017 року відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, пенсіонера, освіта середня, одруженого, не судимого, депутатом не являється,

за ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

що житель АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання вибухових речовин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що в двох металевих банках знаходяться сипучі речовини, які є вибуховими речовинами метальної дії, незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав вибухові речовини за місцем свого проживання АДРЕСА_2 а саме на горищі належного йому господарського приміщення (стодоли).

12.10.2016 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, виявлено та вилучено дві ємкості (металеві банки) частково заповнені сипучою речовиною в кількості 180 грам.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України в Івано-Франківській області від 10.11.2016 № 2-0920/16, надані на дослідження сипучі речовини, виявлені та вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 є вибуховими речовинами метальної дії і придатні до вибухового перетворення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у незаконному зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, визнав повністю. У скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальні правопорушення. Просить розглянути справу відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину вважає недоцільним.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_1 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особу.

Переконавшись у правильному розумінні сторонами змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності їхньої позиції, а також роз'яснивши передбачені частиною 3 ст.349 КПК України процесуальні наслідки визнання цих обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у незаконному зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, правильно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є не судимий, пенсіонер.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, з урахуванням наявності пом'якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також те, що він раніше не судимий, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування ст.69 КК України, а тому ОСОБА_1 можливо призначити покарання, перейшовши до іншого більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч.1 ст. 263 КК України, призначивши обвинуваченому покарання у виді громадських робіт.

Саме такий вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Витрати за проведення експертизи в розмірі 880,40 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ МВС України в Івано-Франківській області.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 65, 75, 76, 100, ч.3 ст.349, ст.ст. 374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.

Запобіжній захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, код ЄДРПОУ 37952250, рахунок 31112115700002, код класифікації доходу 24060300 «інші надходження», банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача 836014, призначення платежу: за висновок експерта № 2-0920/16 - 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 коп. витрат за проведення експертизи.

Речові докази по кримінальному провадженні: дві ємкості (металеві банки) частково заповнені сипучою речовиною та пакет зі зразками пороху - вибухові речовини метальної дії - в кількості 180 грам, які передано для зберігання на склад озброєння УЛМТЗ ГУНП в Івано-Франківській області, - знищити.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Б.В. Сабадах